Того дня інспектори дорожньо-патрульної служби ДАІ старший сержант Сергій Щербина та прапорщик Віталій Кривошей чергували на жвавій автомагістралі в Ленінському районі Запоріжжя неподалік від Дніпрогесу.

Вже починало сутеніти, аж раптом біля патрульної машини різко загальмувало маршрутне таксі. Водій розповів, що з мосту, котрий з’єднує греблю Дніпрогесу з правим берегом Дніпра, намагається стрибнути якась дівчина. Для порятунку людини залишалися лічені секунди. Міліцейське авто зупинилося на протилежній від місця події смузі. Напарники побачили за потоком автомобілів невисоку дівчину, яка вже перекинула ногу через огорожу мосту. Поки Віталій Кривошей по радіостанції повідомляв про те, що сталося, на базу, Сергій Щербина перебіг поміж автомобілями проїжджу частину і непомітно підійшов до нещасної. Він устиг до того, як юна самогубця мала полетіти в крижану воду. Тихо сказавши на вухо: «Привіт!», — схопив її в оберемок. Усе, що відбувалося потім, міліціонери пам’ятають невиразно. Принаймні скільки довелося чекати на «швидку» та на ще один екіпаж, ні Сергій, ні Віталій пригадати не можуть. Вони наче заклякли втрьох над крижаною водою. Дівчина розповіла про все. І про парубка, в якого закохалася і з яким приїхала з Оріхова до Запоріжжя, і про те, як коханий вигнав її на вулицю, дізнавшись, що завагітніла. І про батьків, котрі без докорів сумління відмовилися від «непутящої» доньки. Саме зрада найрідніших людей привела дівчину до мосту.

А потім приїхала бригада лікарів, під опіку яких міліціонери й віддали дівчину. Через шоковий стан та очевидний психологічний стрес медики доставили її в одну зі спеціалізованих лікарень для реабілітації. Вже за кілька днів дівчину виписали, й вона повернулася до родичів. А от як складеться її подальша доля, залежить від багатьох людей. Хотілося б, щоб у житті їй зустрілися такі само надійні, як у найскрутнішу хвилину.

Запорізька область.

На знімку: старший сержант міліції Сергій Щербина на тому самому мосту.

Фото автора.