Як вже повідомлялося, Генеральна рада Світової організації торгівлі затвердила рішення про прийняття нашої країни до СОТ. Тепер слово за Верховною Радою. Щоб Україна набула членства, парламент до четвертого липня нинішнього року має ратифікувати цю угоду.

Попри плюси від приєднання — адже це дає додаткові можливості доступу до ринків інших країн — експерти наголошують на неминучих втратах від інтеграції, передусім для сільського господарства. Якщо українські пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник «виграють» від вступу, бо відкриваються широкі перспективи для їх експорту, то для молочної галузі, схоже, настають чорні дні. Пов’язано це з тим, що більш як 70 відсотків корів утримується у приватних обійстях. А за світовими стандартами видоєне вручну молоко вважається неякісним, не може бути використаним для харчових цілей. А отже, ринки збуту країн ЄС і надалі залишатимуться недоступними для українських молочних продуктів. Більше того, через зменшення після вступу до СОТ митних тарифів, помітно зростуть обсяги імпорту.

Побоюються, що програють від інтеграції і виробники м’ясопродукції. «Потрібно чотири—п’ять років, щоби більшість українських підприємств м’ясної галузі адаптувалися до роботи в умовах СОТ, — каже Олексій Гаврилов, голова наглядової ради племптахорадгоспу «Броварський», що спеціалізується на вирощуванні індиків. — Виробникам сировини та переробникам доведеться активніше переоснащувати потужності, впроваджуючи більш ефективні технології, а це потребує великих інвестиційних ресурсів. Є застереження, що на першому етапі наслідки для м’ясної галузі будуть вельми негативними, оскільки проблематика аграрного блоку і механізми захисту українських агровиробників погано проговорені з робочою групою із вступу до СОТ. Я побоююся ситуації, що наша держава може стати ринком збуту для неякісної продукції, яка нібито сертифікована і відповідає усім нормам. При цьому ринки країн об’єднаної Європи добре захищені різними фітосанітарними та ветеринарними бар’єрами. Разом з тим свіже охолоджене м’ясо має бути подане споживачеві протягом 3—5 днів. У цьому сенсі ми не турбуємося — якщо люди купуватимуть якісну продукцію, а індичка, безумовно, до такої належить, нас не лякає ні польський, ні бразильський імпорт замороженого м’яса».

Значні втрати прогнозуються і в цукровій галузі. Собівартість нашого бурякового цукру значно вища, ніж іноземного тростинного. Тим більше, що Україна взяла на себе зобов’язання щороку імпортувати 260 тисяч тонн заморського цукру-сирцю на пільгових умовах.