Колись це були, крім іншого, ще й загони з боротьби із ховрашками, а нині більше доводиться протидіяти безгосподарності та недалекоглядності

Приміщення головного офіса і лабораторій Кіровоградської обласної державної інспекції із захисту рослин ще п’ять-шість років тому стояло неопалюваним, без зв’язку і електроенергії. У краї значною мірою було втрачено багаторічні практичні і теоретичні напрацювання із захисту рослин у сільгосппідприємствах, а кадрів, які могли б фахово і відповідально виконувати таку роботу на місцях, просто не стало. Проте вдалося зберегти матеріальну базу інспекції та її фахівців, а також забезпечити діяльність лабораторії біологічного захисту рослин.

Торік тут розробили свою, регіональну програму розвитку галузі — «Захист рослин-2008—2015». Документ орієнтує на нарощування виробництва основних видів продукції рослинництва відповідно до обсягів, передбачених Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року. Планується, що заходи сприятимуть переорієнтації рослинницької галузі господарств на більш рентабельне виробництво, зокрема екологічно чистої продукції, вирощуваної із застосуванням біологічних засобів захисту.

— Лабораторій біологічного захисту рослин, — розповідає начальник державної інспекції—головний державний інспектор захисту рослин Кіровоградської області Дмитро Бабков, — на всю Україну залишилися одиниці. А от необхідність їх функціонування доводить час. А також — зацікавленість сільгоспвиробників в отриманні такого виду спеціалізованих послуг. За Союзу в сільському господарстві діяла чітка розгалужена система захисту рослин. Вона розвивалася паралельно з добре відомими райсільгоспхіміями, до складу яких входили тоді відповідні працівники. Спеціально навчені фахівці — агрономи із захисту рослин, обов’язково працювали тоді й у кожному сільськогосподарському формуванні. Однак політичні й економічні негаразди не пройшли осторонь виробництва. Зачепили вони і службу захисту рослин. У більшості господарств досі, хоча й розуміють необхідність проведення такої роботи, тримати у штаті профільних фахівців не поспішають. А недосконала законодавча база не дає інспекторам достатніх прав для ефективної протидії недбалому і недалекоглядному ставленню до застосування пестицидів та інших агрохімікатів.

Проте надії, що поступово, спільними зусиллями важкий перехідний період вдасться здолати, не залишають ні інспекторів, ні агрономів, ні лаборантів інспекції. Ситуація з обсягами та якістю обслуговування сільгоспугідь змінюється на краще. Минулоріч інспекція захисту рослин співпрацювала з 593 сільгосппідприємствами, 2042 фермерськими господарствами, 1870 приватними землевласниками та більш як із тисячею підприємців. І кількість партнерів збільшується. Відповідно розширюються площі оброблювальних культур.

Структурні підрозділи інспекції ведуть спостереження за понад 110 видами шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Для ефективної боротьби з особливо небезпечними мишоподібними гризунами, клопами, каліфорнійськими щитівками тощо спеціалісти інспекції сподіваються отримувати щорічно 5 мільйонів гривень з державного бюджету. Ці кошти передбачається використовувати у проблемних зонах землеробства за фактом виникнення скупчення шкідників.

Кіровоградська область.