Парламенту рекомендовано відхилити проект змін до закону про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, який стосується надання допомоги сім’ям загиблих. Такої думки дійшли члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Законопроектом, зокрема, пропонується надати Кабміну повноваження подавати до суду заяви про оголошення померлими фізичних осіб, які пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю. Народні депутати наголошували, що таке зобов’язання, згідно із законом про Кабінет Міністрів, не належить до компетенції уряду.

Також увагу звернули на те, що документом пропонується «визнавати померлими не тільки осіб, які пропали безвісти за обставин, що дають підставу припускати їх загибель від нещасного випадку внаслідок незвичайних ситуацій, але за будь-яких інших обставин, що загрожували їм смертю». Члени комітету зазначали, що «захист населення і територій від надзвичайних ситуацій включає заходи щодо запобігання, реагування на надзвичайні ситуації і ліквідації їх наслідків, зміст яких визначено у статті 1 Закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», а визнання осіб померлими не охоплюється жодною із складових такого захисту».

Під час ліквідації наслідків аварій та надання допомоги потерпілим і сім’ям загиблих для визначення особи загиблою, тіло якої не знайдено, встановлення такого факту здійснюється за рішенням суду відповідно до положень Цивільно-процесуального кодексу.

***

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Трудового кодексу. Голова комітету Василь Хара аргументував необхідність прийняття цього документа докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в країні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень. За його словами, існує низка проблем, які слід вирішувати засобами трудового права. Підготовку нового кодифікованого акта у цій сфері В. Хара пояснив тим, що чинний Кодекс законів про працю був прийнятий ще у 1971 році, і, незважаючи на внесення до нього численних змін, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам.

Голова комітету звернув увагу й на те, що прийняття законів з різних аспектів трудового законодавства призвело до того, що їх норми практично підмінили відповідні глави існуючого Кодексу. Практично з 18-ти нині самостійно регулюють певні види трудових відносин тільки 8 глав. Стало необхідним послідовно відобразити в національному трудовому законодавстві положення міжнародно-правових документів з питань праці, що є обов’язковими для України, а також актів Європейського союзу в зв’язку із здійсненням нашою країною зовнішньополітичного курсу в напрямку європейської інтеграції.

Проектом нового Трудового кодексу запропоновано визначити основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створити належні умови праці та забезпечити захист інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

Голова комітету повідомив, що в основу підготовки проекту нового кодексу покладена Концепція реформування трудового законодавства України, що передбачає його уніфікацію та включення всіх законодавчих актів у сфері трудового права.

***

Критики народних депутатів зазнав проект змін до закону про оподаткування прибутку підприємств стосовно валових витрат. Комітет з питань податкової та митної політики рекомендував парламенту його відхилити. Законопроектом пропонується не оподатковувати «суми коштів, перерахованих роботодавцями профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці».

Голова комітету Сергій Терьохін наголосив, що ці витрати не відносяться безпосередньо до витрат, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності платника податку і не є обов’язковими платежами, що визначені Законом «Про систему оподаткування».

За підрахунками Міністерства фінансів втрати бюджету у разі прийняття запропонованих змін становитимуть 191,5 мільйона гривень.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради.