28 січня 2008 року відбулося засідання консультативно-дорадчої ради з питань законодавчого забезпечення, місцевого самоврядування та регіонального розвитку за участю Голови Верховної Ради України, керівників представницьких органів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міських голів обласних центрів. Пропонуємо увазі читачів виклад стенограми засідання.
Арсеній ЯЦЕНЮК, Голова Верховної Ради:
— Я просив би, щоб ми почали з обговорення проекту закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет. Потім зупинилися на вірогідних змінах до Конституції, оскільки 9 і 11 розділи визначають компетенцію і функції місцевого самоврядування. А також обговорили житлово-комунальну реформу і встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги та на енергетичні ресурси.
Віктор ПИНЗЕНИК, міністр фінансів:
— Кабінет Міністрів відповідно до рішення Верховної Ради затвердив календарний план підготовки змін до проекту бюджету. Президент ставить завдання: утримання дефіциту бюджету на рівні двох відсотків. Зараз дефіцит становить 2,1 відсотка. Це означає, що ми мусимо ужатися у видатках, щоб не вийти за параметри головного фінансового кошика країни.
Поряд з цим перед урядом поставлена низка додаткових завдань, які потребують реакції, перш за все щодо фінансового забезпечення Збройних сил. У зв’язку зі вступом країни в СОТ і можливим прийняттям закону, що стосується оподаткування відповідно до вимог цієї організації, потрібна додаткова підтримка села, це близько 1,4 мільярда гривень.
Зупинюся на проблемі міжбюджетних відносин. Міністерство фінансів нині опрацьовує пропозиції, які надійшли від органів місцевого самоврядування щодо змін до бюджету. На жаль, хочу відзначити, що абсолютна більшість пропозицій стосується виключно збільшення видатків. Жодної пропозиції щодо збалансування або надходжень до кошторису до нас, на жаль, не надходить.
Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО, голова Комітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування:
— Що таке місцеве самоврядування? Власні повноваження, делеговані повноваження. Щороку повноваження держава делегує, а бюджетні ресурси — ні.
У програмі дій уряду вказано: лише розвиток місцевого самоврядування дає можливість розвитку регіонів і держави в цілому. У 2007 році частка заробітної плати в місцевих бюджетах становила 76 відсотків. В проекті 2008 року — 79. То де бюджет розвитку?
Крім того, в кошторисі 2008 року написано, що державними й комунальними землями розпоряджаються органи виконавчої влади. На якій підставі? Наведу приклад. У Києві є мотоциклетний завод, його вже 12 років намагаються купити, продати. Під ним 24 гектари золотої землі. Якщо його приватизують (він нічого не коштує, бо вже 10 років мотоцикли не випускає), то кошти будуть вилучені до Держбюджету. Я запитую: на якій підставі?
Тепер про реформування комунального господарства. Сьогодні зношеність усіх мереж — понад 60 відсотків. 10 мільярдів гривень дотацій — надто мало для того, щоб підприємства, які надають комунальні послуги, були прибутковими. Значить, треба піднімати тарифи. Виникає запитання: на скільки?
Анатолій БЛИЗНЮК, голова Донецької обласної ради:
— Теперішній стан місцевих бюджетів характеризується незначною часткою власних доходів. Зведена майже нанівець роль місцевих податків і зборів. Наприклад, їх питома вага у доходах загального фонду бюджету Донецької області знизилася у поточному році до 1 відсотка. Хоча у світі цей показник становить 20 відсотків, а в Данії — понад 50 відсотків. Розміри нині діючих ставок цих платежів не переглядалися з 1993 року, вони встановлені від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — 17 гривень, який не змінювався з 1995 року. Водночас постійно підвищується мінімальна заробітна плата. Це призвело до того, що податкові надходження при справлянні деяких місцевих податків менші за витрати на їх адміністрування. Власна доходна база може бути істотно поповнена за рахунок введення податку на нерухомість. З 1 січня 2009 року ми пропонуємо встановити ставку 0,5 відсотка, а далі дивитися, як з цим податком працювати.
Впевнений: прийняття рішень у Києві без урахування думки та пропозицій регіонів — це шлях в глухий кут. Тому звертаємося з пропозицією та наполегливим проханням враховувати проблеми громад.
Іван КУЛІЧЕНКО, голова Дніпропетровської міської ради, голова Асоціації міст і громад України:
— 5 січня під час зустрічі з Президентом України ми спільно напрацювали і подали декларацію. Ви сказали, що вона не може працювати, якщо не буде створено механізм. Ми погодилися і запропонували: готові працювати вдень і вночі, залишимо свої міста на якийсь тиждень чи два і приїдемо, попрацюємо. Доведемо декларацію до такого рівня, щоб Верховна Рада її затвердила, і ми всі зрозуміли, куди іде Україна в розвитку місцевого самоврядування. Зараз у Верховну Раду подано 27 законопроектів зі змінами в законодавство про місцеве самоврядування. Те, що з нами не погодили нічого, це одне питання. Хоча є світова європейська практика — без погодження з асоціаціями не приймати зміни до законодавства, яке стосуються самоврядних органів. Насторожує те, що деякі з них посягають на конституційні права.
Що стосується бюджету. Немає зацікавленості в тому, щоб стимулювати нарощування доходної бази. Чим більше заробив, тим більше забирають. У Бюджетному кодексі записано: забрати можна, але якби записали, що не можна забрати більше, ніж темпи зростання доходів, було б зрозуміло. Тоді у кожного була б зацікавленість, інтерес працювати.
І ще одна проблема: погашення заощаджень Ощадного банку через комунальні послуги. Але ж механізм ще не напрацьований, а люди вже не платять. Проплати вже впали на 50 відсотків. І останнє,
«Євро-2012». Найкращий шлях — спеціальний статус для міст, які прийматимуть Євро-20012.Мирослав СЕНИК, голова Львівської обласної ради:
— Робоча група науковців і фахівців місцевого самоврядування у Львівській області підготувала концепцію розвитку місцевого самоврядування в Україні. Вона була обговорена і схвалена асоціацією
«Місцевий град». Це комплексний підхід до вирішення проблем місцевого самоврядування, бо те, що ми маємо сьогодні, нагадує мені середину 90-х років, коли попередній Президент Леонід Кучма в період своєї першої каденції любив видавати укази про підтримку місцевого товаровиробника. І от мій колега, директор підприємства, коли я його запитав: «Як у тебе справи на підприємстві?», каже: «Ще один указ про підтримку місцевого товаровиробника, і мені кінець!». Кожна зміна до закону «Про місцеве самоврядування» не покращує, а погіршує його.Сьогодні самоврядування практично немає. Особливо це стосується органів місцевого самоврядування територіальних громад, таких як райони і область. Наприклад, Львівська обласна рада — 120 депутатів, 91 з них — мешканці Львова. Тому законодавство щодо формування органів місцевого самоврядування треба змінювати. Водночас треба вказати, що депутатами місцевих рад не можуть бути працівники державної виконавчої влади. Бо в нашій облраді представлені 10 працівників Львівської облдержадміністрації. З одного боку він голосує за програму, а з другого — йому треба виконувати. Це неефективно.
До того ж зміни, які пропонується внести до закону про місцеве самоврядування, на мій погляд, є вкрай неприпустимими. Скажімо, стаття 59 надає обласним державним адміністраціям право зупиняти дію акту органу місцевого самоврядування. Ми затверджуємо програми соціально-економічного розвитку, програми щодо делегованих повноважень, а виконавчий орган, який повинен це виконувати, має право зупинити дію такого акту. Це абсолютно неприпустима норма! Вона може існувати тільки у тому разі, коли органи місцевого самоврядування матимуть свої виконавчі органи: районні і обласні виконавчі комітети. Тоді функція обласних адміністрацій може зводитися до наглядової.
Микола ФЕДОРУК, голова Чернівецької міської ради:
— Протягом останніх півтора року не було жодної наради, на якій би не обговорювалося питання державних закупівель. Якщо ми дбаємо про державу — потрібно повернутися до закону 2004 року. Всі ті зміни, які щоразу робляться, засвідчують:
«краще — то ворог хорошого». Тому прохання: повернутися до закону 2004 року, а далі працювати над його ідеалізацією.Стосовно виборчої системи. Треба повертатися до мажоритарної системи. Обласні ради є виразниками спільних інтересів громад. А сьогодні вони цю функцію не виконують. Тепер щодо дострокових виборів. Раніше ми жили
«від з’їзду до з’їзду», тепер — від виборів до виборів. Але тоді з’їзди були раз на п’ять років, а у нас — раз на рік або раз на два роки. І з моєї точки зору, якщо і проводити дострокові вибори, то лише за новим законодавством, після внесення змін до Конституції.Микола СКОРИК, голова Одеської обласної ради:
— Зараз стало модно критикувати чинну систему виборів. Я хочу нагадати всім тим, хто працював за мажоритарної системи, скажіть мені, будь ласка, що вирішували депутати-мажоритарники? Та система, яка існувала, була під конкретну систему влади. Коли був сильний Президент, сильний голова облдержадміністрації вибудовував систему влади в обласній раді таким чином, що рада голосувала так, як він вимагав. Те саме відбувалося і в містах. Якщо був потужний голова, він вибудовував роботу таким чином, що жоден депутат-мажоритарник не міг нічого вирішити. Тобто, якщо ми кажемо про зміну системи виборів, то повинні говорити не про механічне повернення до старої, це повинна бути гібридна система.
Олександр ЛУК’ЯНЧЕНКО, голова Донецької міської ради:
— Сьогодні дуже багато полеміки велося стосовно
«Євро-2012». Але так ніхто й не сказав про «Євро-2009». Донецьк має приймати «Євро-2009» серед молоді. Віктор Михайлович (Пинзеник. — Ред.) посилався в цифрах на те, що всі міжбюджетні трансферти він узяв у попереднього уряду. Так от, попередній уряд планував вилучити в Донецька 203 мільйони, а новий уряд — 337. Тобто, прибутки зростають на 50 відсотків, а вилучення — на 125. Скажіть, яка економіка якого міста може розвиватися? І як ми маємо приймати «Євро-2009»? Мені лише потрібно вийти з пропозицією, щоб відмовитися від цієї справи, іншого виходу немає.Віктор ПИНЗЕНИК, міністр фінансів:
— Торкаючись теми житлово-комунального господарства, ми маємо дати відповідь на концептуальне запитання: розглядати ЖКГ як комерційний сектор економіки або як сектор безплатного надання послуг? Це непрості рішення, але їх доведеться приймати, особливо після того, як зростуть ціни на енергоносії.
Тепер що стосується власної податкової бази. Ми готові почати роботу. Але не зможемо ввести податок на нерухомість з кількох причин. По-перше, це проблема анархії влади. У нас ніхто не володіє базою даних. Реєстр землі під будинками веде мін’юст, прибудинкової — Держкомзем. А податкова інспекція взагалі доступу не має. З огляду на це ми будемо вносити зміни. По-перше, реєстр має бути в одному місці. По-друге, податкова повинна мати до нього доступ. Звісно, ми можемо підготувати закон, але не можемо ввести оподаткування нерухомості.
Арсеній ЯЦЕНЮК, Голова Верховної Ради:
— Пропоную такий підхід. Щодо реформи місцевого самоврядування: а) треба затвердити концепцію; б) підпишу розпорядження, за яким закони, які потрапляють у відповідний профільний комітет щодо внесення змін і доповнень до законодавства про місцеве самоврядування, повинні надаватися на правову експертизу у відповідні асоціації.
Що стосується змін до Державного бюджету. Прошу бути реалістами і чітко зрозуміти: ресурс обмежений.
Щодо землі. Зараз у Верховній Раді є вісім законопроектів, які готуються без вашої участі. Ще раз хочу наголосити: земля, окрім того, що це багатство народу, це єдиний ресурс, який сьогодні є в територіальних громад. І розфукати його сьогодні — означатиме банкрутство у майбутньому. Тому я передам вам всі законопроекти і чекатиму від вас пропозицій.
