65 років тому фашисти знищили у Вінницькій психлікарні майже дві тисячі душевно хворих євреїв

Безпрецедентний акт жорстокості у ставленні до мирного населення вчинили в роки війни фашисти у Вінниці. У місцевій психіатричній лікарні за вказівкою гестапо хворим вводили внутрівенно розчини ціанистого калію, миш’яку, інших отруйних препаратів. Архівні матеріали, що зберігаються в управлінні СБУ у Вінницькій області, свідчать, що в такий спосіб відправили на той світ приблизно 700 хворих. Більше тисячі — розстріляли. Лікарню закрили. А в її приміщенні влаштували казино для офіцерів зі ставки Гітлера «Вервольф».

Сталося це напередодні першого приїзду до Вінниці фюрера. Тодішній завідувач відділу охорони здоров’я міської управи доктор медичних наук Георгій Станіславович Г. саме цим пояснював раптовий «напад» фашистів на специфічний лікарняний заклад. Це був ще один приклад геноциду нацистів у ставленні до єврейського населення.

В Ізраїлі дослідники геноциду досі розшукують документи, пов’язані з вінницькою трагедією.

Сто грамів хліба на добу і вода з-під крана

На початку серпня 1941-го у німецькій фельдкомендатурі у Вінниці у завідувача лікарняної частини доктора Сепца відбулася нарада, на якій ішлося про утримання хворих у психіатричній лікарні. Норми харчування було зменшено до... 100 грамів хліба на добу. Та й то неякісного. Ось що написав з приводу харчування й утримання хворих, а далі — їх знищення доктор медичних наук, професор Георгій Станіславович Г. Його заява, зроблена у післявоєнний час, зберігається в архіві СБУ. Після окупації Вінниці він керував відділом охорони здоров’я міської управи.

— М’яса і жирів хворі не отримували взагалі, хоч лікарня мала велике підсобне господарство. Тут утримували 50 корів, 40 свиней, були ділянки для вирощування картоплі, овочів. Але всі запаси, які лікарня мала на півроку, вилучили. Я звернувся до гебітскомісара Вінниці Маргенфельда з проханням краще годувати хворих, бо вони вже так виснажені, що зафіксовано випадки голодної смерті. Мені відповіли, що для психічно хворого достатньо і 70 грамів хліба.

У березні 1942-го, йдеться далі у заяві професора Г., лікарню оглянув головлікар Житомирського генералкомісаріату доктор Несн. Після того з Житомира прибув каральний загін. На території лікарні розстріляли приблизно 400 психічнохворих. У квітні Маргенфельд запропонував ліквідувати лікарню.

— 250 хворих направили у Хмільник, де їх розстріляли, а 100—120 перевели у приміщення колишнього другого будинку ув’язнення, де було організовано щось на зразок психіатричної лікарні. Там їх умертвили різними методами. Мені відомо, що в психіатричній лікарні були випадки умертвлення людей шляхом внутрівенного введення в їхній організм ціанистого калію, миш’яку, формаліну, — йдеться у заяві професора.

У документі згадується ще один епізод. «Восени 1941-го, — читаємо далі, — завідувач лікарняної частини фельдкомендатури доктор Сепс передав через мене папір для директора психіатричної лікарні. У ньому було сказано, що фельдкомендатура виступає проти умертвлення хворих отруйними речовинами».

Професор, за його роз’ясненням, припускає, що фашисти в такий спосіб перестрахувалися на випадок, коли ці факти перестали б бути таємними. Водночас, він пише, що у переданому листі не заперечувалася можливість знищувати хворих будь-якими іншими методами. Професор вважає, що фашисти підстраховувалися напередодні приїзду до Вінниці Гітлера.

— Мені відомо, що восени 1941 року, — пише професор Г., — німці розстріляли близько десяти тисяч євреїв, жителів Вінниці. За розпорядженням гебітскомісара Маргенфельда польова жандармерія, яку очолював полковник фон Буклер, зібрала на стадіоні приблизно десять тисяч євреїв, затриманих під час облав, нібито для організації гетто. Після чого їх групами вивозили на машинах за місто по Літинському шосе в П’ятничанський ліс. Розстрілювали біля розсадника.

На знищення хворих гестапо відвело 15 днів

З протоколу допиту фельдшера Г., який вводив у вени хворих отруту (дата допиту — 20 квітня 1944 року).

— Де й ким ви працювали під час німецької окупації Вінниці?

— Я продовжував працювати фельдшером у психіатричній лікарні до липня 1942 року, потім перейшов на плодзавод, де був обліковцем, а тоді — майстром у цеху.

— Чим пояснюєте зміну місця роботи?

— Мене скоротили через те, що зменшилася кількість хворих.

— Розкажіть, чому їх стало менше?

— У жовтні 1941-го надійшло розпорядження гестапо перейти до знищення хворих — за національністю євреїв. На це гестапо відвело нам 15 днів. Нам сказали, якщо самі цього не зробимо, то прийдуть гестапівці. Директор лікарні Л. і головлікар Ч. дали вказівку фельдшерам почати умертвлення хворих євреїв. Ми вводили їм у вени окис 5-процентного ціаноту. За 15 днів ми ввели отруту 400 хворим. Після того в лікарню приїхало гестапо і розстріляло тих, кому ми не встигли вколоти отруту.

— Хто безпосередньо робив такі уколи?

— Досвідчені фельдшери Ч., Г. та інші. Молодим недосвідченим не доручали. Бо це могло дати не той ефект. Мені, кваліфікованому фельдшеру, і моїм колегам по роботі Д. і Ч. це доручали часто.

Приписка в кінці протоколу: «Г. Е. Л. за вироком ВТ військ НКВС Вінницької області від 21—23 липня 1945 року засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано».

Фельдшерів, які умертвляли пацієнтів, після війни засудили до вищої міри

З протоколу допиту поліцая Ж. (5 липня 1944 року):

— На допиті 2 липня 1944 року ви сказали, що у вересні 1941 року вивозили і скидали в ями тіла хворих, умертвленних отрутою. Хто їм робив уколи у вени?

— Фельдшер Г., імені його не пам’ятаю, фельдшер Д., як його звати — не знаю, і фельдшер П., імені теж не знаю. Отруту вони вводили хворим у своїх кабінетах, куди сторонніх не допускали. Я двічі відвозив тіла таких мертвих і скидав у ями. Було це у вересні 1941-го. Я відвіз у ями 20 осіб, яким вводили перед тим отруту. Про це я вже казав на попередньому допиті.

— Скільки разів ви водили на розстріл психічнохворих?

— Тільки один раз. Це було приблизно у жовтні 1941 року. Було це так. За розпорядженням головлікаря Ч., я десь 20 хворих відвів у палату в четверте відділення. Там їх охороняв. Коли мені казали, по два чоловіки випускав. Поліцаї Ш. і П. супроводжували цих людей на розстріл в кар’єр. Розстрілювали їх німці. Вбитих Ш. і П. скидали в ями. У той день всього розстріляли приблизно 40. Був випадок, коли я водив психічно хворих євреїв на вулицю Козицького. Там їх німці садили на машини і кудись відвозили.

«Жирового прошарку під шкірою не виявлено...»

29 квітня 1944 року вінницька міська комісія з обліку збитків, завданих фашистськими загарбниками, детально зафіксувала факти трагедії, що мали місце на території психлікарні у складеному нею акті. Цей документ також зберігається в архівах обласного управління СБУ. Саме в той день, тобто 29 квітня, за участю членів комісії було проведено ексгумацію і розтин трупів психічно хворих, яких за вказівкою гестапо медики відправили на той світ. В акті зазначено, що на час окупації Вінниці у психлікарні перебували близько двох тисяч хворих.

«На підставі знайдених лікарняних документів комісія встановила, що у лютому 1942 року з аптеки лікарні було взято ціанистої ртуті 70 грамів та окису ціанистої ртуті 50 грамів».

В акті також названо місця захоронення знищених хворих. Обстежено, зокрема, піщаний кар’єр на березі річки Вишенька, де в канаві закопано приблизно 800 трупів розстріляних психічнохворих. Це місце фашисти перетворили на звалище сміття і нечистот. На цвинтарі біля лікарні комісія виявила 18 могил розміром 3—4 метри завширшки та 2—3 метри завдовжки, завглибшки 5 метрів. Під час ексгумації було виявлено по 40—50 трупів у кожній з могил.

«Жировий прошарок під шкірою відсутній, — зазначається в акті. — Кишково-шлунковий тракт — порожній. Розтини трупів засвідчили факти крововиливу на поверхні серця. Це є наслідком токсичного впливу отрути на серцево-судинну систему. Комісія встановила, що на цвинтарі захоронено понад 700 хворих, які померли внаслідок отруєння».

У квітні 1942-го психіатричну лікарню розформували. В її приміщенні фашисти влаштували санаторій та казино під назвою «Вальтгоф» для офіцерів зі ставки Гітлера «Вервольф».

Вінницька область.

Вінниця. Головний корпус обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка. Тут у роки війни фашисти влаштували казино.

Фото автора.

Коментар

Зоя Шайтанова, начальник підрозділу УСБУ у Вінницькій області:

— Ми зобов’язані донести правду про злочини фашизму нинішньому і наступному поколінням. Особливо тепер, коли дехто намагається переписати історію. Не визволення несли німецькі війська, як вважають окремі представники молодого покоління. Викладені вище факти жорстокості у поводженні з мирним населенням — ще одне підтвердження того, що сіяв фашизм у Європі.

У жовтні минулого року ми надали копії матеріалів зі свого архіву одній з державних структур Ізраїлю, яка продовжує розслідувати злочини фашизму проти людей.