Незабаром сім’ї, члени яких загинули від нещасного випадку, зможуть отримувати допомогу за спрощеною схемою. В комітеті з питань правової політики готуються внести зміни до Цивільного, Цивільно-процесуального кодексів та декрету Кабміну про державне мито. Якщо це станеться, то полегшиться порядок визнання померлими осіб, які пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підстави припустити їх загибель від певного нещасного випадку.

Обгрунтовуючи необхідність прийняття таких змін, народні депутати наголошують на тому, що нині, щоб отримати допомогу, родичам загиблих доводиться звертатися до суду, щоб там установили факт смерті й винесли з цього приводу відповідне рішення. Однак не кожному вдається опанувати себе одразу після непоправної втрати і без певних моральних страждань оббивати пороги казенних будинків. Парламентарії запевняють, що запропоновані нововведення сприятимуть реалізації основних принципів соціальної та правової держави, відображених у першій та третій статтях Конституції. Адже основною метою їхнього законопроекту визначено «уникнення додаткового психічного та морального навантаження на родичів загиблих».

Зокрема, автори законопроекту пропонують змінити статтю 46 чинного Цивільного кодексу, де йдеться про те, що людину, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, визнають померлою протягом шести місяців. У новій редакції це положення доповнюється можливістю припустити загибель особи невідкладно.

У Цивільно-процесуальному кодексі до 39 статті пропонується після четвертої частини додати п’яту, яка регламентує, що права, свободи та інтереси фізичних осіб при розгляді справ про оголошення померлими можуть розглядати органи юридичних осіб, котрі діють в межах повноважень разом із профспілковими комітетами, на території яких мав місце нещасний випадок унаслідок надзвичайних ситуацій. У цьому самому документі хочуть відкорегувати статтю 81. Мають намір доповнити її четверту частину, яка звільняє від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення, приміром, у випадках відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства або суду тощо. Сюди заплановано додати шостий пункт, який звільнятиме від зазначених витрат також і у випадках оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Парламентарії також хочуть додати до 247 статті, що визначає зміст заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, частину, в якій на вимогу заявника органи юридичних осіб, на території яких мав місце нещасний випадок, складають та подають заяву про оголошення фізичної особи померлою внаслідок трагедії. А доповнення першої частини статті 256 дев’ятим пунктом регламентує, що справи про встановлення фактів, котрі мають юридичне значення щодо смерті особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю, розглядатиме суд.

Якщо зміни, запропоновані членами комітету з питань правової політики, буде ухвалено, в урядовому декреті про державне мито зазначать, що з оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру не зніматимуть відрахувань.

ТОЧКА ЗОРУ

Народний депутат Михайло Волинець, один із ініціаторів законопроекту:

— Поштовхом до внесення законопроекту щодо спрощення порядку розгляду питань надання допомоги сім’ям загиблих стала минулорічна трагедія на шахті ім. Засядька в Донецьку, коли в результаті двох вибухів загинули загалом 106 гірників.

Тіла багатьох із них досі не знайдені, й, на жаль, навряд чи будуть знайдені найближчим часом через затоплення виробничих ділянок, у яких вони перебували. Подібна ситуація після великих аварій на шахтах трапляється майже завжди. За чинним законодавством, якщо немає мертвого тіла, оглянувши яке лікарі засвідчують факт смерті, людина вважається безвісно відсутньою. І лише через півроку після надання їй такого статусу родичі можуть звернутися до суду стосовно визнання її померлою. Вирішення справи може затягнутися ще на два—три місяці. Весь цей час сім’ї загиблих не можуть отримати передбаченої законодавством матеріальної допомоги, бо їх родичі з формально-юридичного погляду нібито є живими.

Розроблений Валерієм Бондиком за участі колег із різних фракцій (одним з яких є і я), законопроект передбачає можливість негайного визнання людини померлою, якщо цей факт з точки зору здорового глузду є абсолютно очевидним.

Ненормальним є також і те, що зараз усі клопоти з установлення факту спочатку безвісної відсутності, а потім і смерті загиблого лягають на плечі його родини, яка і так перебуває в шоковому психологічному та скрутному матеріальному стані, втративши годувальника.

Законопроект передбачає, що ці функції переберуть на себе органи, на які покладено розслідування та ліквідацію наслідків аварії, або, якщо вони з цим не будуть в змозі впоратися, — профспілковий комітет. На мою думку, прийняття даного законопроекту є вкрай необхідним виявом елементарного гуманного ставлення держави до членів сімей трудівників, загиблих у техногенних катастрофах.

Переконаний, що його підтримають усі фракції парламенту: як ті, що входять до урядової коаліції, так і опозиційні. Тому, як на мене, реальні терміни прийняття цього законопроекту, як і багатьох інших, давно назрілих та потрібних країні, залежить зараз головним чином від того, коли відновиться нормальна робота вищого законодавчого органу нашої держави, до значної міри заблокована нині суто політичним протистоянням.