Луганський скульптор Микола Шматько нагороджений міжнародною медаллю Медічі за заслуги перед світовим мистецтвом.

З телефонної розмови, коли я дзвонила йому у Флоренцію, запам’яталися дві фрази. Якось смутно Микола Гаврилович мовив: «Якби ви знали, яке це щастя, коли двадцять років тебе не визнавали на батьківщині, і раптом на світовому рівні відзначили як кращого скульптора». На питання, які висновки він зробив із побаченого там, Шматько теж здивував відповіддю: «Я зрозумів, що треба розширювати галерею, поповнювати її і не продавати свої роботи».

Бієннале сучасного мистецтва у Флоренції проводиться що два роки і збирає сотні художників, скульпторів, фотографів. Це вельми престижна міжнародна виставка, де відзначають найкраще у світовому мистецтві, визначають нові напрямки. Потрапити сюди складно, самого лише бажання і грошей — замало. Головне — пройти відбір і одержати визнання фахівців світового рівня. Луганський скульптор Микола Шматько пройшов цей конкурс несподівано. Подивившись сайт луганчанина, експерти визнали його добутки гідними престижного форуму і надіслали скульптору запрошення. Залишалося заплатити за участь, транспортування скульптур і оплатити дорогу до Флоренції йому і молодшому сину Рафаелю, також скульптору. Через гроші участь у бієннале була під загрозою. Допоміг земляк, Олексій Дмитренко, який живе зараз у Києві.

На бієннале — 850 учасників. На 11 тисячах квадратних метрів виставлені кращі роботи сучасного живопису, скульптури, графіки. Крім Шматька, тут були ще двоє українських художників. Усі три мармурові роботи Миколи Гавриловича, за його словами, викликали величезний інтерес публіки і колег. Передусім відзначали незвичайний підхід до мармуру. Майстер перейшов грань можливого. У його руках камінь покірний примхам і таланту.

За «Поклоніння диску» йому пропонували 800 тис. євро, за «Лугань» — 100 тисяч. Але він не продав. А погруддя комп’ютерного генія Білла Гейтса хотів просто подарувати, але організатори виставки зупинили: мовляв, Гейтс — чоловік багатий, нехай купує.

Із сорока скульпторів на виставці нагородами відзначені тільки троє, один із них — наш земляк. Медаль Медічі — престижна нагорода. Кажуть, Микола Шматько — перший сучасний скульптор, відзначений цією медаллю. Та й саме запрошення на бієннале вважають високою честю і визнанням.

Микола Гаврилович повернувся з Італії з великими планами. З президентом виставки обговорював можливість проведення українського бієннале, за участю художників 75 країн світу.

До цієї події Микола Шматько задумав «Явлення Христа Апостолам», велику роботу з 13 постатей. Над половиною з них працюватиме Рафаель. Майстер шкодує, що змушений зрадити своєму принципу і працювати з гіпсом, а не з мармуром. Через брак часу (треба встигнути до вересня) і грошей на мармур. Крім того, Шматько хоче позмагатися з Церетелі і взяти участь у конкурсі на створення пам’ятника вчителю Тараса Шевченка — Іванові Сошенку. Пам’ятник гадають установити в Петербурзі.

— Сошенко не оцінений історією, але ж виховав генія, — каже Шматько. — Мені дуже цікаво працювати над цим образом.

...У нього втомлені очі. Але заперечує, що втомився. Каже, що після Флоренції переродився. Багато чого переосмислив і ще раз переконався, що йде правильним шляхом.

Луганськ.