Територією Херсонської області проходить три автомобільні дороги міжнародного значення. Дві з них — М-14 Одеса—Мелітополь—Новоазовськ та М-17 Херсон—Джанкой—Феодосія—Керч — одночасно є міжнародними транспортними коридорами. Ними прямує основний потік автомобільних вантажоперевезень. А всі вони —
«артерії», що поєднують між собою населені пункти, регіони та сусідні держави і складають велике й розгалужене господарство Служби автомобільних доріг у Херсонській області.Депутат обласної ради Микола Бетер не згоден, що в роботі підпорядкованої йому служби мало романтизму, мовляв, хоч дощ, хоч сніг, хоч спека, а ти працюєш на буденному сірому автошляху. Начальник Служби автодоріг області переконаний: саме тут і випадає можливість спростувати сумнозвісну думку класика про одну із двох слов’янських бід.
І вже зовсім не згоден, коли на дорожників кивають, мовляв, заривають гроші в землю, а хто їх перевірить?
— Та КРУ в нас кожну бюджетну копійку перевіряє шляхом вирубок: приходять і показують, де в якому місці хочуть зробити заміри, на яку глибину і скільки яких матеріалів поклали під асфальт, — пояснює Микола Степанович. — Але хочу нагадати, що в нашому віданні — лише дороги між населеними пунктами, все що в селах і містах — то муніципальні шляхи, парафія місцевої влади.
Випускник-червонодипломник столичного вузу за спеціальністю
«Мости й тунелі» Микола Бетер знає кожен камінчик і кожну вибоїну на шляхах усієї області — ось уже понад тридцять років тільки тим і займається, що будує нові та реставрує старі автошляхи. Йому не соромно дивитися в очі землякам, адже надто стратегічною є південна область, бо лише через неї можна потрапити до такого паломницького місця, яким є Крим. І справді, кому доводиться прямувати до Чорноморського узбережжя, одностайно оцінюють стан доріг як пристойний. Звісно, до Європи ще далеко, але ж не тупцюємо на місці. І поступ той видно неозброєним оком.Особливість Херсонщини полягає ще й у тому, що розташована вона по обидва береги Дніпра, отож два мостопереходи — гребля Каховської ГЕС та Антонівський міст у Херсоні — під особливим патронатом. До слова, відкриття Антонівського мосту
«під дату» (напередодні нового 1986 року) стало непересічною подією в тодішній державі СРСР: сюжет, де передові мостобудівники (а не чільні посадовці, як нині) перерізають стрічку, пройшов навіть у найпопулярнішій програмі новин «Время». Іменинниками почувалися наші дорожники і в 2005-му, коли у вкрай стислі терміни повністю, «з голочки», відновили дорожнє полотно на Каховській греблі. Не соромно було й Президента запросити. Перерізавши стрічку, Віктор Ющенко особисто сів за кермо й перший проїхав новою дорогою.А якою приємною новинкою херсонські дорожники подивували водіїв на південних шляхах, коли зо два роки тому встановили на узбіччях, поблизу зупинок, перехресть, а чи просто мальовничих місць, де проїжджий транспорт зупиняється для перепочинку, урни для сміття! Як тут не станеш
«грінпісівцем», бо хіба підніметься рука кинути пляшку чи пакет, коли стоїть охайний витвір малої архітектури? Щоправда, підприємливі люди, особливо з числа дачників, одразу почали підкидати дорожникам відходи і зі своїх садиб.Загальна протяжність доріг, що перебувають у відомстві служби, — майже 5 тисяч кілометрів, є 99 мостів та шляхопроводів. На її озброєнні — сучасна будівельна техніка, новітні технології укладення дорожнього полотна, будматеріали вітчизняних та зарубіжних виробників. Здешевлює вартість робіт, які, до речі, дуже затратні, й наявність власних виробничих підрозділів, де трудяться більш як тисяча працівників. Силами філій виготовляють бітумну емульсію, залізобетонні конструкції: бортовий камінь, водоскидні лотки, сигнальні стовпчики. Партнери з місцевого підприємства
«Комплектавтодор» постачають дорожні знаки та автопавільйони.— Дорога — це як візитна картка, за нею визначають і рівень добробуту краю, і рівень культури, і, якщо хочете, рівень поваги до себе. Ми ж поважаємо і себе, і водіїв, і пасажирів, — каже Микола Бетер. — І свою роботу виконуємо з любов’ю та прагненням іти вперед, адже дорогу здолає той, хто йде...
На знімку: Микола Бетер (праворуч) з колегами у робочому кабінеті; будь-якої погоди несуть службу автодорожні підрозділи.
Фото автора.