На цю думку наштовхує низка фактів. Перший: на позачерговій сесії 14 травня з так званого «бурштинового питання», до розгляду якого спонукали відомі події зі стріляниною в лісових масивах Клесівського лісгоспу Сарненського району та збурені цим місцеві мешканці, депутати Рівненської обласної ради погоджувалися з поліщуками, що, справді, потрібно вимагати від Верховної Ради, аби вона негайно прийняла закон про видобуток бурштину. Він би легалізував старательство «сонячного каменю», зняв соціальне напруження в поліських районах Рівненщини, де знайдено його поклади, а головне — у бюджет почали б надходити кошти. Депутати тоді навіть Звернення з цього питання до Верховної Ради прийняли, обіцяли виступити із законодавчою ініціативою, а на наступних сесіях інформувати людей про те, як просувається вирішення цього питання. Навіть погоджувалися провести під стінами парламенту виїзне засідання, якщо народні депутати до літніх канікул не ухвалять цього закону.

Але вже на президії Рівненської обласної ради «бурштинове питання», яке дуже актуальне для Рівненщини, навіть не було включено до порядку денного чергової, двадцять п’ятої, сесії облради, перше пленарне засідання якої відбулося минулої п’ятниці. Схоже, забули обранці про свої обіцянки, нагадати про які приїхав до Рівного чималий гурт людей із поліських (бурштинових) районів області. Або просто їм не було про що звітувати перед громадою. А тим часом бурштинові поклади на Поліссі розкрадаються всіма, кому не ліньки, і жодна копійка від цього не потрапляє до державної казни.

Щоправда, минулої п’ятниці люди з поліських районів, які послідовно вимагають прийняття закону про видобуток бурштину, в пікеті були не одні — до них приєдналися ще й мешканці гуртожитку по вулиці Віденській, 10, у Рівному. Декілька останніх років приватна фірма позбавляла людей права на житло, перешкоджаючи будь-яким спробам громадян приватизувати свої кімнати в гуртожитку. Питання мешканців гуртожитку було розглянуто та вирішено одним із перших у порядку денному. Обласна рада надала згоду на передачу зі своєї комунальної власності у власність територіальної громади Рівного будівлі на вулиці Князя Володимира, 112-а, яка в подальшому буде обміняна на приміщення гуртожитку. Переведення гуртожитку в комунальну власність міста дасть змогу мешканцям розпочати процедуру приватизації, що гарантує їм право на житло.

На другому пленарному засіданні Рівненської обласної ради, що відбулося у вівторок, не вдалося розглянути всі питання порядку денного. Серед розглянутих — виконання бюджету за минулий рік та внесення змін до бюджету на 2014-й. Депутати підтримали виділення коштів на виплату допомоги в сумі 300 тисяч гривень (по 100 тисяч гривень) родинам трьох загиблих під Волновахою рівненських військових. На підтримку батальйону територіальної оборони виділено 2 мільйони 355 тисяч гривень. За рахунок спрямування вільного залишку коштів обласного бюджету, що склався на початок року, збільшено бюджетні призначення загального фонду обласного бюджету на суму 200 тисяч гривень на обласну програму протидії тероризму на 2014—2015 роки. Депутати також погодили ліміти на спеціальне використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань, заготівлі другорядних лісових матеріалів на нинішній рік. Це дуже на часі, оскільки на Рівненщині почалася заготівля чорниць.

Дуже емоційно проходило затвердження керівників комунальних закладів області. Підтримати окремих із них прийшли представники трудових колективів. Коли представник люстраційного комітету (таких комітетів у Рівному вже два, та лише один із них зареєстрований згідно з вимогами чинного законодавства) намагався відмовити депутатів голосувати за окремих кандидатів на посади керівників комунальних закладів, на це бурхливо реагували представники колективів, справедливо зауважуючи, що вони краще знають людину, з якою працюють. Чесно кажучи, влиття «ложки дьогтю» люстраторами, змусило згадати далекий 1937 рік, коли за «доносами» людей саджали у в’язниці. Звичайно, нині не 37-й, утім, допоки немає закону про люстрацію, який би чітко регламентував цей процес, а заодно моральні вимоги до самих люстраторів, їхня «інформація» сприймається не завжди однозначно.

«Бумеранговою реакцією» назвала б голосування депутатів за блок питань «Організаційні питання роботи обласної ради», який, крім інших, передбачав розглянути зарплату заступникам голови обласної ради. Зрештою, цього можна було очікувати, адже на першому пленарному засіданні не набрала достатньої кількості голосів кандидатура на посаду голови постійної бюджетної комісії обласної ради, яку традиційно обіймає представник від опозиції. Однак нова більшість ігнорувала домовленості (другий факт «забудькуватості») і не підтримала кандидатуру «народника» Михайла Кривка, який до цього обіймав посаду першого заступника голови обл-ради, має великий управлінський досвід. Опозиція розцінила це як небажання мати гласність у бюджетних питаннях, як зрив домовленостей. Відтак чимало депутатів знехтували другим пленарним засіданням, а ті, хто прийшов на сесію, з багатьох питань порядку денного не голосували. Бачачи такі розстановку сил і настрої, голова Рівненської обласної ради Михайло Кириллов оголосив перерву в роботі сесії, щоб не провалити інші питання порядку денного. До речі, свого часу тільки завдяки голосам депутатів від опозиції М. Кириллову після повторного голосування вдалося обійняти посаду голови Рівненської обласної ради.