Як газетярів грамоти вчили

Депутати Миколаївської обласної ради вирішили звільнити з посади головного редактора «своєї» газети. Тетяну Одинцову, яка пропрацювала в друкованому органі облради «Рідне Прибужжя» понад п’ять років, усунули «по статті». Тобто за неналежне виконання службових обов’язків, що проявилося у збитковості газети, негосподарському використанні коштів, зниженні тиражу. Така позиція депутатів не стала несподіваною, адже конфлікт між редакцією в особі керівника та облрадою в особі голови тривав більш як півроку.

Як вважає головний редактор, непорозуміння розпочалися з того, що вона звинуватила представників засновника в тиску на журналістів, обмеженні свободи слова та цензурі. Зокрема, Тетяна Вікторівна зазначила, що обласна рада порушила закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування», не оплачуючи публікації протягом п’яти місяців.

Заперечувала головний редактор і звинувачення в збитковості газети. «П’ять з половиною років тому редакція була збитковим підприємством, — зазначає Тетяна Одинцова, — тільки борг за друкарські послуги становив 160 тисяч гривень, за папір — 60 тисяч гривень, за банківський кредит — 35 тисяч. У кабінетах стеля падала на голови, тексти набирали на друкарських машинках, меблям — понад 30 років».

«Ми не розбазарювали кошти, — продовжує вона, — а економили, створювали нормальні умови праці. Всі кабінети вмебльовані, придбано сім комп’ютерів, чотири принтери, є вся необхідна оргтехніка, міні-спортзал, якого, до речі, немає в жодній редакції міста».

Утім, конфлікт загострювався, що вкрай несприятливо позначилося на атмосфері редакційного колективу. Крапки над «і» мала б поставити сесія, де планували заслухати двічі відкладений звіт головного редактора. На попередньому засіданні 29 серпня депутати прийняли рішення зобов’язати головного редактора звітувати про свою роботу відповідно до регламенту обласної ради та статуту редакції. В разі відсутності Т. Одинцової на черговій сесії питання вирішили розглядати без неї. Так і розглядали.

Свої претензії до керівника видання висловлювали представники різних фракцій та депутатських комісій. Зокрема, наголошували на порушеннях, пов’язаних із господарською діяльністю газети, зниженням передплати, списанням роздрібного тиражу. У 2006-му було списано 65% тиражу четвергового номера газети, яка надходила вроздріб. У 2007-му списанню підлягало вже 72%.

А остаточне депутатське рішення фактично складалось із жорстких звинувачень, більшість з яких викликають певні сумніви в правомірності. Так, наприклад, висновок про безпідставність заяв стосовно відсутності свободи слова та про чиновницький тиск зроблено на основі рішення тимчасової депутатської комісії. Як вважає Тетяна Одинцова, взагалі створення такої комісії з числа депутатів із самого початку передбачало упереджений підхід до оцінки ситуації. Адже до роботи в комісії не були залучені фахівці, журналісти, юристи та представники редакції.

Доходило до абсурду. Наприклад, депутати навчали газетярів граматики, вважаючи, що ті неправильно пишуть їхні прізвища у родовому відмінку. З цього приводу промовисто висловився голова НСЖУ Ігор Лубченко у своєму листі до голови обласної ради Тетяни Демченко, який попросив озвучити на черговій сесії. «Що — у Миколаївській області вже немає гострих соціальних, господарчих, культурних проблем, що обласна рада перебирає на себе функції Інституту мовознавства? Вибачте, Тетяно Василівно, я не знаю Ваших наукових регалій, але щось Вашого прізвища і імені серед докторів чи кандидатів наук з української філології не зустрічав».

Наступна претензія облради стосувалася «нерегулярного проведення засідань редколегії, що призводить до порушень демократії... та створює умови для одноособового прийняття рішень головним редактором про публікацію матеріалів». Утім, відомо, що редколегія — дорадчий орган при головному редакторові, яка збирається з питань стратегічних, кардинальних. Тож зовсім не редколегія, а саме головний редактор вирішує, які матеріали публікувати, та відповідає за їхній зміст.

І ще про один «закид», який містить мотивуюча частина сесійного рішення, — «ігнорування (з боку головного редактора. — Авт.) офіційних запрошень на засідання постійних комісій облради, президії та сесії». І знов-таки процитую І. Лубченка, який вважає такі твердження «голослівними, тобто не підкріпленими поясненнями Т. Одинцової, письмовими підтвердженнями третіх осіб, іншими документами». Справді, дивно, чому під час прийняття доленосного для людини рішення ніхто з депутатів не поцікавився станом її здоров’я, взагалі причинами відсутності. Можливо, вони були поважними? Але навіть хвороба головного редактора не стала перепоною для остаточного «вироку» сесії — «звільнити Одинцову Т. В... після закінчення періоду її тимчасової непрацездатності».

Нині події в редакції бурхливо розгортаються. Група депутатів провела виїмку документів із зачиненого кабінету головного редактора за її відсутності. Замінено замки в редакторському кабінеті, гаражі, інших приміщеннях. До редакції надто оперативно направили перевірку КРУ, про що заздалегідь не попереджено. До речі, саме в «Рідному Прибужжі» нещодавно обласне КРУ опублікувало свої плани перевірок. Газети в них не значилося. І все це відбувалося в розпал передплатної кампанії, за незадовільний стан якої редакцію критикували депутати.

Дивна ситуація. Засновником газети є обласна рада, але виходить, що тільки вона має формувати редакційну політику. Колектив взагалі не має ані жодних прав, ані власного голосу. До речі, працюють у редакції люди авторитетні та знані в журналістиці і літературі. Втім, змушені терпіти.

Звісно, конфлікту можна було б уникнути. Зрозуміло, що зародився він в результаті непорозуміння двох амбітних осіб — головного редактора і глави облради.

Миколаїв.

P. S. Поки готувався матеріал, відбулася наступна чергова сесія облради. Утім, прохання керівника НСЖУ І. Лубченка виконано не було. З листом, адресованим Т. Демченко, депутатів не ознайомили.