На Запоріжжі станом на середу вже понад 1,5 тисячі переселенців із Донбасу. У вівторок одна із жінок-біженок народила хлопчика. Дитина здорова, мама теж почувається нормально. А тим часом Мелітополь сумує з приводу загибелі дев’яти членів екіпажу літака Іл-76, збитого терористами у Луганську. В місті розміщені скорботні білборди «Героям слава!» і «Герої не вмирають!» з іменами Олександра Бєлого, Михайла Дьякова, Ігоря Скачкова, Сергія Тєлєгіна, Володимира Буркавцова, Олександра Козолія, Олега Павленка, Олександра Ковалика та Віктора Ментуса. У Мелітопольському храмі провів заупокійну літію за душами загиблих льотчиків архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука (УПЦ МП). Тим часом влада Бердянська вишукує можливості допомоги сім’ї загиблого під Сніжним бійця-десантника Сергія Шерстньова, похорони якого у місті відбулися напередодні. Як і в багатьох інших подібних випадках, рідні героя-добровольця потребують вирішення їх квартирного питання.
Тим часом запорізька Самооборона завершує формування свого загону для відправки в зону АТО. На запитання, чому на передову їдуть добровольці, а не офіційно відмобілізовані через військкомати молоді люди, у Самообороні відповідають так: «Тому що в армію призивають хлопців, у яких діти двомісячні на руках і дружини не працюють. А їх посилають у зону бойових дій. Водночас, є багато старших людей з військовою підготовкою, які й повістки не отримували. А ще є інший момент — ось перекинули 80 запорізьких солдатів під Кіровоград і вони там чекають відправки в зону АТО, а у них ні форми, ні взуття, ні бронежилетів»...
Варто додати, що запорізький загін паралельно із записом добровольців, спорядженням їх усім необхідним веде і допідготовку бійців. Адже багатьом навіть досвідченим людям потрібно по-новому відчути сталь зброї і плече побратима, бо від цього залежатиме не тільки їхнє, а й ще чиєсь життя.