Загиблих бойовиків закопують просто в траншеях

— У нас поки що нічого не змінилося. Не бомблять, не стріляють. Тільки блокпост стоїть на селищі. Зарплату видають вчасно, ось днями чекаємо чергової виплати, — розповів гірничий робітник очисного вибою шахти імені Абакумова Анатолій.

Співрозмовник поскаржився, що погіршилося забезпечення запчастинами і матеріалами. «Шахта і так погано забезпечується, а за останні місяць-два ще гірше стало. І це навіть не від директора залежить. Вирішують усе в об’єднанні і вище. Адже шахти отримують дотацію від держави».

Гірники шахти «Трудівська», брати Олег і Віталій Єрмочкови розповіли, що їхня шахта перебуває у складному становищі. «Зараз криза, тому що немає видобутку, вже три місяці триває підготовка нової лави. А немає видобутку — немає й премії, сидимо на одній ставці, близько 5 тисяч «брудними». Настрій поганий, жодного покращення немає. Дедалі гірше й гірше. Звідки візьметься покращення, якщо війна йде?»

Рядові учасники мітингу тим часом покладали надії на дотації з Києва і на те, що державний бюджет забезпечить для гірників зарплату, розвиток підприємств тощо. А от вирушати на війну гірники не готові. Робітники шахти імені Абакумова розповіли, що із їхнього колективу лише один працівник поїхав до Слов’янська воювати на боці «ДНР».

Так звана Донецька народна республіка відчуває катастрофічну нестачу добровольців. Про це заявив, виступаючи на мітингу, представник «міністра оборони республіки» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) Федір Березін.

— Нам потрібно щодня до Слов’янська відправляти 100—200 осіб. А я відправляю сорок.

Судячи із втрат, що їх зазнають терористи у Слов’янську, люди з лопатами — теж у великому дефіциті. В Інтернеті можна побачити знімки, як трупи бойовиків закопують просто у траншеях обабіч доріг або в лісі — як невпізнаних осіб.

Морг у місті закрито, так само як і всі лікарні. Працює «швидка допомога», а в разі виявлення тіла без ознак життя приїздить міліція, яка робить знімки і засвідчує смерть. Потім померлого одразу вивозять до одного із цвинтарів, де не стріляють. За оцінками правозахисників, із міста виїхала половина мешканців, залишається ще майже 60 тисяч. Не працює зв’язок, немає води, газу, електрики. Повідомляють про пориви в каналізаційній мережі. Магазини зачинені всі, крім деяких продовольчих, вибір товарів дуже обмежений. Але головний дефіцит — гроші. Закриті відділення банків, порожні банкомати, заблоковано виплату пенсій, зарплат і допомоги. Мешканці скаржаться, що не можуть придбати квитки, бензин, ліки. Найближчим населеним пунктом, куди масово виїздять слов’янці, є сусідній Святогірськ, де за лічені тижні населення зросло з 5 до 25 тисяч осіб.