Днями відбулася традиційна зустріч Президента України Віктора Ющенка з профспілками. В інтерв’ю «Голосу України» голова Національного форуму профспілок України Мирослав ЯКІБЧУК (на знімку) заявив, що «щорічні посиденьки керівництва Федерації профспілок та глави держави до болю схожі в головному — вони безрезультатні».

— Ви вважаєте, що на зустрічі знову не було представлено ні реального звіту про роботу профспілок із відстоювання інтересів трудівників, ні плану діяльності на перспективу?

— Так. Рік тому в залі Федерації лунали заклики посилити діяльність тристоронньої соціально-економічної ради, створеної президентським указом. За 12 місяців жодного її засідання не відбулося, а заклики продовжують лунати. Знову Президент нагадав про необхідність прийняття закону «Про основні засади соціального діалогу в Україні». І знову ми змушені констатувати, що поступу в співпраці профспілок і влади не відбувається. Та й про який діалог можна говорити, якщо на зустрічі навіть не дали слова жодному представникові незалежних профспілок!? Голова ФПУ Юркін подбав, щоб у залі звучав лише «одобрямс» на його адресу. Це при тому, що під стінами Будинку профспілок у цей час лунали гасла «Юркіна — за грати!», тому що під його крилом відбувається розбазарювання об’єктів санаторно-курортного комплексу.

— Але ж сам пан Юркін підняв по-справжньому гостре питання — про розслідування з приводу майна профспілок.

— Якщо ви чули, він скаржився, що Генпрокуратура та інші державні органи втручаються в діяльність профспілок, просив у Президента, щоб його залишили в спокої та благоденстві. Ми, незалежні профспілковці, підтримуємо главу держави в його позиції: слово з приводу махінацій із майном мають сказати правоохоронні органи. Та чомусь досі жодна порушена проти керівництва ФПУ кримінальна справа не була доведена до логічного завершення.

Ми пропонуємо створити єдиний фонд профспілкового майна, який працював би на користь людей праці. Кожен член профспілки, котрий сплачує внески, має отримати електронну акцію, за якою йому будуть нараховуватися дивіденди. Профспілкове майно має служити людям — цей принцип влада декларує, але поки що не зробила нічого для його втілення в життя.

— Ви хочете сказати, що владу влаштовує нинішній стан справ і рівень соціального діалогу?

— А як сприймати факт призначення представника профспілок у секретаріаті Президента? По-перше, профспілки самі мали б обирати свого представника. По-друге, це повинна бути людина, котра має досвід роботи та авторитет у профспілковому русі. А якщо профспілки лише заграють із владою, не порушують питання достойної оплати праці, нових соціальних стандартів, то вони взагалі не потрібні країні.

Сьогодні тристороння соціально-економічна рада повинна виробити надзвичайно конкретні рішення для того, щоб зростання заробітної плати перевищувало темпи інфляції, а мінімальна зарплата була більшою за прожитковий мінімум. Бо ні 592 грн. мінімальної гарантованої ставки, встановленої у щойно прийнятому держбюджеті на початок року, ні 626 грн., заплановані на кінець року, не відповідають потребам людей. Коли уряд під акомпанемент галопуючої інфляції вдається до популізму, завдання профспілок — вказувати на це.

— Якою є ваша точка зору на проблему дешевого житла, що її намагається розв’язати влада разом із профспілками?

— Якби Національному форуму профспілок дали слово, ми розповіли б про нашу програму здешевлення квадратного метра житла до 1000 доларів. Ця програма вже діє у Броварах, Гостомелі та Василькові. Там буде збудовано житло, яке за кооперативним принципом зможуть купити 7,5 тисячі сімей. І якби влада сприяла отриманню земельних ділянок, ми зробили б справжню революцію в сфері житлового забезпечення.

— Президент на зустрічі з профспілками торкнувся проблеми заборгованості із зарплат. Які шляхи її розв’язання ви бачите?

— Є шлях, який ми пропонували ще рік тому. Із тих 700 млн. грн. більш ніж дві третини коштів заборговано внаслідок банкрутства підприємств чи зупинки виробництва. А це — страхові випадки. Тому ми пропонували Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності створити окремий бюджетний рядок і протягом двох років погасити заборгованість. Ці кошти є, потрібна лише добра воля сторін, щоб їх спрямувати в потрібне русло. Роботодавці підтримали цю пропозицію. Її не підтримав уряд і — що важливо — сама Федерація профспілок. Чому керівників ФПУ не цікавить розв’язання проблеми заборгованості? Тому що єдина їхня мета — використовувати профспілки задля власних комерційних проектів. Інтереси трудівника в їхньому полі зору відсутні.

Записала Яна СТАДІЛЬНА.