20 грудня минулого року Президент України підписав указ «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху». Глава держави зобов’язав МВС і зокрема департамент ДАІ у тримісячний термін зміцнити дисципліну на вулицях і шляхах, скоротити кількість ДТП, повести рішучу боротьбу з поборами з боку працівників ДАІ.

Чи реально у встановлені терміни досягти позитивних результатів у роботі з профілактики аварійності? На це та інші запитання ми попросили відповісти водія з більш як 50-річним стажем, голову громадської колегії з безпеки дорожнього руху при департаменті ДАІ МВС України Олександра ФОМЕНКА.

— Указ Президента Віктора Ющенка є надзвичайно актуальним. Такий документ мав би з’явитися значно раніше, оскільки і на початку 90-х років на наших дорогах щорічно гинуло майже десять тисяч та травмувалося близько 50 тисяч осіб.

Поставлене завдання, безперечно, виконати можна. Але не за три місяці і лише за умови залучення до роботи всіх адміністративних органів, юридичних осіб та широких верств населення. Запроваджений МВС у ці дні посилений нагляд за дорожнім рухом та взаємний обмін регіональними підрозділами служби може дати тільки тимчасовий позитивний результат. Такі «кавалерійські наскоки» є скоріше актами відчаю. До того ж проводиться все це в період, як свідчить статистика, найменшого рівня аварійності. Треба також врахувати величезні затрати часу працівниками міліції, пов’язані з канцелярсько-обліковою бюрократією і супроводженням порушників до медичних закладів та судів. Натомість маршрути патрулювання залишаються без нагляду. А в яку копієчку виливається цей захід платникам податків? Тож чи не краще використати ці кошти для оснащення вулично-дорожньої мережі приладами безконтактної автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху?

— Пане Олександре, що слід зробити, щоб досягти реального зменшення жертв ДТП?

— Указом Президента передбачаються заходи, які при належному виконанні дозволять позитивно вплинути на стан дисципліни і аварійності.

Але щоб програми й інші заходи діяли, необхідно створити єдину державну структуровану систему забезпечення безпеки дорожнього руху. Стаття 3 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюють Кабінет Міністрів (але невказано, яка його структура конкретно), органи виконавчої влади АР Крим, місцеві органи державної виконавчої влади (невідомо, які їх підрозділи) та спеціально уповноважені на це державні органи (також названі у множині, але реально немає жодного). Тобто керують усі, а відповідального за те, що «дитя без голови», знайти неможливо, конкретно цією проблемою ніхто не опікується, окрім міліції в межах її повноважень.

У структурі органу державного управління у сфері безпеки дорожнього руху має бути відповідна наукова установа, яка б досліджувала ефективність застосування чинних законів і вносила пропозиції щодо їх удосконалення.

— Тобто доручення Президента утворити державний науково-дослідний центр з проблем безпеки дорожнього руху є актуальним?

— Безумовно, та його функції не слід обмежувати лише моніторингом, рекомендаціями та організацією видавничої діяльності. Сьогодні в країні немає наукової установи, яка б досліджувала негативні процеси у всіх складових дорожнього руху і на цій базі обґрунтовувала заходи, щоб досягти позитивних результатів. Немає навіть кому належним чином проаналізувати стан аварійності з метою виявлення найбільш уражених нею регіонів, населених пунктів і доріг. Розроблені мною довідкові таблиці, за допомогою яких вказаний аналіз можливий, не сприйняті центром безпеки департаменту ДАІ.

Необхідно якнайшвидше створити Інститут безпеки дорожнього руху і покласти на нього дослідження проблем цієї сфери.

— Але ж без належного нагляду за дорожнім рухом і покарання правопорушників не обійтися.

— Для наведення належного порядку на вулицях і дорогах необхідні ефективні і чинне адміністративне законодавство, і відповідні форми та методи контролю за дотриманням ПДР. Важливо, наприклад, законодавчо передбачити, що відповідальність за порушення правил покладається на власника транспортного засобу.

Слід змінити і форми міліцейського нагляду за дорожнім рухом. Уже десятки років працівників ДАІ звинувачують, що вони нерідко ховаються у кущах. Даремно. Найефективніший нагляд за дорожнім рухом — таємний. Якщо необхідна реакція водія на міліціонера, то дешевше виставляти манекени... Вважаю, п’ять, щонайбільше десять відсотків патрульних автомобілів ДАІ слід фарбувати у спеціальні кольори і використовувати для виїзду на місце ДТП та з іншою оперативною метою. Решта автомобілів «цивільного» забарвлення мають бути задіяні для нагляду за дорожнім рухом, перебуваючи у транспортному потоці. В цьому випадку у водіїв буде відчуття контролю, у більшості з них відпаде бажання порушувати Правила дорожнього руху.

— А як боротися з поборами з боку працівників ДАІ?

— Треба, зокрема, вивчити французький досвід законодавчого забезпечення вирішення цієї проблеми і те, що підходить, використати. Другим важливим засобом попередження зловживань є максимальне скорочення часу контакту працівника ДАІ з порушником. Найкращий варіант — повне його виключення за допомогою приладів автоматичної фотовідеофіксації порушень. Але без фізичного нагляду працівниками ДАІ за дорожнім рухом не обійтися. Тому важливо максимально скоротити паперову бюрократію при оформленні таких правопорушень. Слід законодавчо передбачити, що адміністративний протокол складається тільки за порушення, за які передбачене позбавлення права на керування транспортним засобом. У разі незгоди водій може звертатися до суду. За інші правопорушення інспектор на місці виносить постанову про штраф. Ця постанова повинна містити мінімум даних, які вносить інспектор. І неважливо, хто був за кермом, відповідати має власник транспортного засобу. До речі, необхідно було б надати працівникам ДАІ статус, який би відповідав повноваженням інспектора. Усі інспектори мають бути офіцерами, які успішно пройшли спеціальний півтора-дворічний курс навчання. З метою попередження поборів слід категорично заборонити працівникам ДАІ запрошувати порушників у салон патрульного автомобіля, самим сідати в автомобіль порушника або запрошувати його в будь-яку будівлю, окрім тих (усі стаціонарні пости ДАІ слід ліквідувати — це анахронізм для мирної демократичної країни), де дислокуються підрозділи правоохоронних органів.

Необхідно також заборонити працівникам ДАІ вступати у будь-яку дискусію з порушником.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.