Пункти перетину україно-польського кордону працюють на межі людських і технічних можливостей, твердить голова Державної прикордонної служби генерал-полковник Микола Литвин

Український кордон лихоманить. Від того держава втрачає гроші, а люди життя. Від польської ділянки транспортні черги поволі пересуваються в бік угорських та словацьких пунктів пропуску. Тут, мов на долоні, видно справжні результати діяльності дипломатичних служб. «Черги на кордоні були прогнозовані», — каже голова Державної прикордонної служби генерал-полковник Микола Литвин. Про те, як люди долають Шенгенський мур, керівник прикордонного відомства розповів в інтерв’ю «Голосу України».

Наш західний кордон потерпає від перманентних страйків. То польські митники вимагають підвищення платні, то наші громадяни вимагають відкрити малий прикордонний рух...

— Усі документи стосовно малого прикордонного руху українська сторона розробила і запропонувала польським колегам ще в серпні минулого року. Нині Угода про місцевий прикордонний рух підписана і діє тільки на кордоні з Угорщиною. Але коментувати ці речі — справа МЗС. Гадаю, українські дипломати роблять усе, щоб відстояти інтереси наших громадян. Президент дав чітке доручення з цього приводу. Між іншим, через лихоманку на кордоні більше потерпають поляки. Адже 70 відсотків людей, які перетинають спільний кордон в обох напрямках, мають польське громадянство. І 70 відсотків машин мають номери РП. Чому в січні польські дальнобійники вкотре блокували пункт пропуску Ягодин—Дорохуськ? Тому що на зміні їх обслуговували чотири польські митники. Вони фізично не встигали оформляти автомобілі.

— Скільки пунктів пропуску працює на кордоні з РП?

— Дванадцять, із них тільки шість автомобільних. Наші пункти пропуску давно витримують навантаження утричі більше за свої проектні можливості, а потік подорожніх і транспорту зростає. 2007 року Державний кордон України перетнула рекордна кількість людей — до 86,7 млн. осіб. 2006-го було на 13 відсотків менше. Додайте 18 мільйонів транспортних засобів, що на 10 відсотків більше, ніж торік. Україна стає популярною!

— Чи плануєте розширити мережу пунктів пропуску?

— У червні з нашої ініціативи уряд затвердив Державну цільову програму «Облаштування та реконструкції Державного кордону України на період до 2015 року». Один із розділів присвячено пунктам пропуску. Щоправда, з огляду на проведення Євро-2012 доведеться його коригувати. В проекті держбюджету-2008 на згадану програму вперше передбачили кошти.

— 4 січня в пункті пропуску «Шегині» пасажири одного з автобусів, які прямували до Франції, чекали 9 (!) годин. Перед ними у черзі стояли ще 6 автобусів. Українці свою справу зробили швидко, а от польська сторона надто довго і ретельно перевіряла багаж. То це і є європейські, чи то пак, Шенгенські стандарти прикордонного контролю?

— Більше скаржаться саме на роботу митників. Черги на кордоні були прогнозовані, про що я ще восени говорив зі своїм польським колегою. Готуючись до вступу у Шенген, Словаччина, Польща та Угорщина мусили посилити ефективність прикордонного контролю. Але не подбали про суто технічні речі. Погіршують ситуацію тривалі паузи під час перезмінок, відмова перевіряти у суботу і неділю вантажний транспорт, через що він накопичується в пунктах пропуску. Ми помітили більш прискіпливе ставлення до наших громадян порівняно з іноземцями під час перевірки документів чи транспорту.

— Це правда, що поляки не пропускають машини із запиленим лобовим склом?

— Не так поляки, як угорці. Ми вже відреагували на такі речі — в рамках прикордонно-представницької роботи.

— Кажуть, цього року з держбюджету ваше відомство отримає 70 відсотків від потреби...

— Ми маємо збільшений бюджет порівняно з торішнім, але переважно за рахунок зарплати і грошового утримання співробітників.

— На житло вистачає?

— Дали 28 мільйонів, як і торік. Тому ми не купуватимемо квартири (це надто дорого), а будемо реконструювати наші старі приміщення. Крім того, Держприкордонслужба має відомчу програму створення фонду службового житла. Свої земельні ділянки не продаємо, а використовуємо під будівництво.

— Зарплата ваших контрактників більша, ніж у Збройних силах?

— 2007 року порівняння було не на нашу користь, а нині вийдемо на один рівень. Контрактник першого року служби отримуватиме мінімум 1150 грн., а з максимальною вислугою — 2680. Якщо служать в особливих умовах — у горах, на островах або в Чорнобильській зоні, отримають ще близько 400 гривень доплати. Зауважу, що ми посилили вимоги до персоналу й істотно змінили систему підготовки кадрів. Наприкінці лютого — на початку березня відкриємо центр підготовки молодших спеціалістів із сучасною матеріальною базою та умовами проживання. Він розташований в Оршанці біля Черкас. Ми перші із силових відомств України перейшли на контракт, останні солдати строкової служби звільняться восени цього року.

— Останнім часом лунають ідеї приєднати Прикордонну службу до МВС. Чи зможе ефективно працювати такий гібрид?

— Знаєте, до 2004 року на кордоні, за кілька десятків метрів від кожного пункту пропуску, стояли стаціонарні пости ДАІ. Фактично це були додаткові пункти пропуску, які займалися незрозумілими перевірками і тільки дратували людей. Ціною неймовірних зусиль нам вдалося переконати владу позбутися міліцейського шлагбаума на кордоні. Мабуть, тепер знову хочуть повернутися до старої практики.

Вважаю, кожен має займатися своєю справою. шість останніх років наше відомство системно реформувалося і працювало професійно та ефективно. Ці зміни були просто колосальними за своїм обсягом та надзвичайно ефективними за результатами.

У гострих ситуаціях увага до «зелених кашкетів» зростала. Пригадайте Тузлу. Тоді Верховна Рада дійшла висновку: «Всі дії Держприкордонслужби в конфлікті на Тузлі були в руслі вимог Конституції». Ще одна гостра тема — Придністровський сегмент україно-молдовського кордону. Скільки в бік України лунало звинувачень — мовляв, це «чорна дірка» у Європі, рай для наркоділків, контрабандистів і торговців зброєю! За короткий час ми змогли без політичної тріскотні переконати європейську спільноту в тому, що наші зусилля на кордоні адекватні ситуації. Ніякої «дірки» немає! Це засвідчили експерти ЄС з надання допомоги Україні та Молдові з прикордонних питань.

Маючи невеликі ресурси, ДПСУ зуміла організувати ефективний контроль на усіх ділянках кордону, розробила низку державних програм і концепцій на перспективу. Ми пообіцяли вирішити житлове питання своїх співробітників, і завдяки цьому повністю розв’язали кадрову проблему. Паралельно ледве встигали приймати інспекторів КРУ чи інших перевіряючих, які ретельно вивчали нашу господарську діяльність, але щоразу порушень не знаходили. А тепер у когось виникла ідея кинути нас в загальний казан, щоб відрапортувати: реформи проведено! Президент України вже дав оцінку таким «ініціативам».

Попри досить скромний бюджет, ДПСУ змушена виконувати не властиві їй функції — утримувати пункти тимчасового тримання нелегалів, приміром, у Павшині. За постановою Кабміну цей заклад мали передати міліції. Чому МВС не виконує рішення уряду?

— Я не звик оцінювати роботу інших відомств. Це наші партнери і ми завжди намагаємося відшукати розв’язання будь-яких питань. Державна прикордонна служба має власну систему тримання незаконних мігрантів, яка вже відповідає євростандартам. Але на прикордонній заставі ми не маємо права утримувати нелегала більше 10 діб. За такий короткий час важко ідентифікувати його особу і вирішити долю. Тому потім непроханого гостя переводять у Павшин. Це єдиний заклад, де іноземців можна тримати в нормальних умовах до півроку. Нині він перебуває в оперативному управлінні Держприкордонслужби. Але ми не можемо перевантажувати себе утриманням цих людей протягом тривалого часу, тому що в нас інші завдання. Сподіваємося, цей заклад все ж таки підпорядкують профільному відомству і він набуде державного статусу.

Про нелегальну міграцію існує дуже багато міфів. Водночас мало хто знає, що протягом останніх років «зеленим кашкетам» вдалося втричі зменшити потік нелегалів з Південно-Східної Азії.

— Але ж загальна кількість непроханих гостей зростає...

— За рахунок країн СНД, з якими Україна має безвізовий режим. Близько половини з них прямують до нас із Молдови. На другому місці — вихідці із Середньої Азії. Не третьому — кавказці: громадяни Вірменії та Грузії. До того ж більшість нелегалів потрапляє до країни цілком законно — формально вони їдуть на роботу, навчання чи з туристичною метою. А невдовзі прямують на західний кордон — намагаються потрапити до країн ЄС. На жаль, цьому сприяють деякі турагентства та фірми, які запрошують іноземців отримати в Україні освіту. Одного разу було викрито 50 підприємств, які запрошували іноземців і були зареєстровані за однією адресою!

— Через два роки після набуття чинності Угодою про реадмісію з Євросоюзом нам доведеться забирати всіх громадян третіх країн, які прийшли транзитом з нашої території...

— Це нормальна міжнародна практика. Аналогічний документ ЄС має з Росією, звідки через Україну транзитом прямує левова частка незаконних мігрантів. Залишається два роки, щоб підготуватися. Передусім треба підписати угоди про реадмісію з усіма країнами-постачальниками нелегалів. Крім того, треба чітко визначити: скільки пунктів тимчасового тримання непроханих гостей нам знадобиться. Щоб їх побудувати, варто залучити міжнародну допомогу. Треба також посилити міграційний контроль усередині країни. Іноземцями, які вже осіли в нас, має опікуватися цивільна міграційна служба.

— Прикордонне відомство — чи не єдина структура, яка за відсутності в країні адекватної міграційної служби пропонує конкретні рішення. Потім ці пропозиції «зависають» у повітрі. Я маю на увазі Постанову Кабміну від 11 липня 2007 року про нові правила в’їзду до країни. Чому вона досі не діє?

— Для цього Кабмін має визначити перелік держав, громадяни яких повинні підтверджувати своє фінансове забезпечення на весь термін перебування в Україні. Відповідно до указу Президента України відповідає за складання цього списку МЗС. Свої пропозиції в міністерство ми подали ще в липні 2007 року.

— У листопаді на україно-польській ділянці загинули чеченські діти. Чи знайшли посібника, який допомагав влаштувати цей перехід?

— За оперативними даними, батько цих дітей домовлявся з колишнім прикордонником, якого було звільнено ще 2005 року через низку порушень. Чи знайшли посібника, запитайте в міліції. Ми співчуваємо горю батьків. Але не можна звинувачувати прикордонну службу в тому, що сталося. Будь-яка спроба нелегально, та ще й у такий спосіб, перетнути кордон, пов’язана з великим ризиком і відвертою небезпекою.

— Чи можна дізнатися, скільки «зелених кашкетів» сприяли протиправній діяльності на кордоні та були за це покарані?

— Торік звільнено за службовою невідповідністю 30 прикордонників, відведено від виконання службових обов’язків 59, понижено в посадах — 45. Ми рішуче позбавляємося «бізнесменів» у погонах. А щоб не виникала спокуса, з квітня минулого року запровадили ротацію кадрів. Розпочали з керівних ланок — з генералів і полковників. Раз на кілька років усі мусять перебиратися в інший регіон, змінювати посаду і сферу відповідальності.

Викрити тих, хто зловживає посадою, допомагає наш телефон довіри. Будь-який громадянин може зателефонувати за номером 271-87-42. Усі дзвінки записуються в автоматичному режимі і вже наступного дня передаються в управління внутрішньої безпеки Держприкордонслужби. За кожним фактом проводимо службове розслідування.

— На що скаржаться найчастіше?

— Торік було 15 778 дзвінків. Зокрема, 528 абонентів повідомляли про черги на кордоні, 97 — про вимагання хабара, 74 — про нетактовну поведінку з боку контролюючих служб. 203 скаржилися, що їх безпідставно не пропустили через кордон. У 71 випадку йшлося про контрабандну діяльність та корупцію. Але більшість дзвінків мали консультативний характер, а деякі люди навіть дякували за нашу роботу.

— Левову частку нелегалів «зелені кашкети» затримують на західних рубежах, а половину контрабанди — на російському напрямку. Кордон з РФ називають прозорим...

— Кордон з Росією облаштовано не гірше, а подекуди краще, ніж з ЄС. Просто дехто звик уявляти його як місце, позначене колючим дротом. Насправді це анахронізм! Сучасний контроль за кордоном не завжди кидається в очі. Він зараз здійснюється дистанційно, завдяки роботі з місцевим населенням, застосуванню оперативних сил та засобів, патрулюванню всього прикордонного району. Посилений він і технічно — уздовж усієї ділянки облаштовано спостережні вежі, вертольотні майданчики, радіолокаційні станції тощо.

— Але ж кордон з РФ не демарковано...

— Росіяни кілька років поспіль не можуть призначити співголову спільної українсько-російської демаркаційної комісії. Але наші фахівці працюють. На українській території в односторонньому порядку ми виставили на цій ділянці понад 14 тисяч інформаційних знаків з написом «Увага! Державний кордон України! Прохід заборонено».

А тим часом російські прикордонники неохоче забирають нелегалів, яких наші «зелені кашкети» ловлять на гарячому поблизу лінії спільного кордону. Хоча раніше така практика була формалізована.

— І тепер ці питання вирішуються, хоча в кожному випадку окремо.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.