Історична логіка і європейські амбіції України вимагають від нас 19 червня підтримати у другому читанні та в цілому законопроект «Про вищу освіту» (№1187-2).

По-перше, це системна реформа, яка впроваджує європейські норми і стандарти в сфері вищої освіти України. Законопроект ґрунтується на засадничих принципах європейської вищої освіти: демонополізація управління, автономія університетів, академічна свобода викладача і студента, незалежна оцінка якості вищої освіти, розвиток науки в університетах.

Серед найхарактерніших особливостей:

* Регуляторні функції передаються від Міністерства освіти і науки до колегіального органу — Національного агентства забезпечення якості вищої освіти. Поряд з цим створюється мережа незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

* Наукові ступені будуть присуджуватися спеціалізованими вченими радами ВНЗ, а не чиновниками. За некомпетентні рішення передбачено жорстку відповідальність. Також університети зможуть самостійно визнавати дипломи викладачів з-за кордону, яких беруть на роботу, і студентів — на навчання.

* Посилюється роль роботодавців в управлінні вищими навчальними закладами, формуванні стандартів вищої освіти, оцінці результатів навчання.

* Суттєво збільшуються права студентського самоврядування.

* Унормовується статус зовнішнього незалежного оцінювання.

По-друге, це надзвичайно ретельно підготовлена реформа, узгоджена з усіма зацікавленими суспільними групами. Цей закон упродовж тривалого часу був вистражданий освітянами та студентською спільнотою. Цю роботу розпочав ще, світлої пам’яті, колишній голова Комітету з питань освіти та науки Володимир Полохало. Всього упродовж останніх п’яти років було внесено дев’ять законопроектів про вищу освіту. Попереднє керівництво Міносвіти теж намагалося просунути свою візію змін, але ці спроби викликали бурхливу протидію громадськості. На початку 2012 року на доручення Кабміну було створено робочу групи для розробки прийнятного законопроекту. Її очолив академік Михайло Згуровський. Документ готувався за активної участі освітян, науковців, роботодавців, студентів. У його розробці брав участь і нинішній міністр освіти і науки Сергій Квіт. У результаті цієї роботи з’явився законопроект №1187-2.

Саме цей законопроект рекомендував Комітет з питань науки та освіти прийняти в цілому. Саме цей законопроект парламент прийняв за основу 8 квітня цього року.

По-третє, у результаті дискусії, яка розгорнулася між першим і другим читанням, законопроект 1187-2 став ще більш системним і реформаторським. Комітет з питань науки і освіти опрацював 959 поправок народних депутатів. Найвагоміші інновації, які з’явилися до другого читання:

вводяться надзвичайно жорсткі антиплагіатні норми,

запроваджуються прямі вибори ректорів для унеможливлення маніпуляцій,

студенти отримали окремо виписану норму про право на протест.

По-четверте, законопроект створює всі можливості для творчості і наукової діяльності. Для цього з 900 до 600 годин на рік буде зменшено навчальне навантаження на викладачів університетів. Це дозволить викладачам виділяти більше часу на наукові дослідження. Навчальне навантаження зменшується і для студентів, що вивільнить час для їх самостійної роботи.

Крім цього, університети отримають право інтелектуальної власності на результати власної наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Зароблені кошти від освітньої і наукової діяльності ВНЗ зможуть зберігати на рахунках в державних банках, бо сьогодні вони розміщуються на рахунку в Держказначействі, і можливості розпоряджатися цими коштами фактично немає.

По-п’яте, новий закон про освіту слід прийняти і тому, що суспільство чекає на кардинальні зміни, а законопроект про вищу освіту №1187-2 саме такі системні зміни запроваджує.

На ринку вищої освіти буде створено конкурентне середовище, що змусить університети постійно працювати над підвищенням якості навчання.

Випускники та їхні батьки будуть більш задоволені, бо збільшаться шанси працевлаштування завдяки отриманню справді якісної вищої освіти.

Врешті, Україна зробить крок в напрямку побудови інноваційної економіки, побудованої на знаннях. Без цього неможливо реалізувати план повноцінної європейської інтеграції.

Тож 19 червня депутати Верховної Ради повинні підтримати законопроект № 1187-2 «Про вищу освіту».

Лілія ГРИНЕВИЧ, голова Комітету з питань науки та освіти.