Динаміка цін на споживчому ринку матиме неабиякий потенціал до зростання з трьох причин: країна пожинатиме наслідки неврожаю минулого року, інфляційні процеси стимулюватиме розширення грошової маси в обігу в грудні, відновиться негативний тиск високих гуртових цін на роздрібні.

Бензин (високооктановий) — зростання 1,0 відсотка (до 5—8 копійок на літрі). Дизпальне — зростання 3,0 відсотка (до 15 копійок на літрі).

Об’єктивних передумов для подорожчання у зв’язку з низьким сезонним попитом немає, але середня роздрібна ціна пального зростатиме спекулятивно на очікуваннях жорстких антиінфляційних заходів з боку уряду. А що такі наразі з’являться, можна не сумніватися, з огляду на усвідомлення урядом небезпеки інфекційних властивостей високих цін на нафтопродукти. Однак я виходжу з того, що до «заморожування» роздрібних цін справа дійде тільки в тому разі, якщо Росія радикально зменшить поставки сировини, а це — малоймовірно. Втім, не треба забувати, що в кожному регіоні завжди віднайдуться причини підняти рівень цін на пальне.

Борошно — зростання 15,0 відсотка.

Подорожчання зумовить неврожай минулого року (за попередніми даними Держкомстату, зернових та зернобобових культур торік зібрано на 14,6 відсотка менше, ніж у 2006 році, — 29,3 млн. тонн), а також —висока динаміка цін на пшеницю і продовольчі товари на світовому ринку.

Хліб (найуживаніші сорти) — зростання 2 відсотка (до 10—15 копійок за кілограм).

Зважаючи на вкрай низьку рентабельність хлібопекарської промисловості (2—5 відсотків) і традиційно млявий початок бюджетного процесу на місцях, виробники й надалі відчуватимуть гостру нестачу обігових коштів, які потрібні для виживання, загальмування значної плинності кадрів. Тому я допускаю можливість висхідного цінового тренду (нагадаю, в січні ціни на хліб і хлібобулочні вироби зросли до 5 відсотків).

Крупи — здешевлення 3,0 відсотка (20—25 копійок на кілограмі).

Я виходжу з того, що ринок вже перенасичений продукцією нового врожаю, а структура попиту мінятиметься на користь картоплі. Ці споживчі настрої міцнітимуть і далі.

Цукор — подорожчання 3,0 відсотка (до 10 копійок на кілограмі).

Роздрібні ціни на цукор зростатимуть під впливом очікуваного навесні скорочення обсягу солодкого продукту. Поза тим жодних ознак дефіциту на ринку не проявиться через присутність великої кількості продукту, виготовленого з давальницької сировини.

Спиртне — 0 відсотків.

Заводи шампанських вин до весни цілком задовольнять піднятий масштаб цін на їхню продукцію восени минулого року, а горілка і вино не подорожчають через затовареність торгівлі спиртним за старими цінами. Становище зміниться тільки через два—три місяці під впливом акцизів на спирт.

Овочі — подорожчання 5,0 відсотка (до 30 копійок на кілограмі). Фрукти — здешевлення на 10 відсотків (від 30—50 копійок на кілограмі).

Я вважаю, що картопля утримається в ціновому діапазоні 2,5—4,0 гривні за кілограм, решта овочів борщового набору (капуста, буряки, морква) додадуть у ціні 50—60 копійок. Закінчення різдвяних свят знизить попит на цитрусові, які дешевшатимуть, яблука навпаки — дорожчатимуть, залежно від умов поставок у роздрібну торгівлю.

Олія — 0 відсотків.

Це пояснюється широкою пропозицією на ринку і стабілізацією і без того високих цін на олію, сформованих минулого року. Нагадаю, вже у грудні було досягнуто рекордного уповільнення цін на олію упродовж 2007 року — 0,8 відсотка.

Молоко і молокопродукти — зростання 2,0 відсотка (на 30—50 копійок).

Масштаб подорожчання зумовить незначна кореляція собівартості транспортних послуг у кінцевій продукції і високі оптові ціни на молоко.

М’ясо — зростання 2,5 відсотка (битки із свинини — 2—5 гривень, філе куряче — до 6 гривень за кілограм).

Попри згортання попиту, спричиненого різдвяними святами і потужною інтервенцією на ринок імпортованої продукції, зростання цін стимулюватиме скорочення поголів’я великої рогатої худоби минулого року, нестача комбікормів і загальне подорожчання сільськогосподарської продукції в країні та за її межами.

Комунальні послуги — зростання 15,0 відсотка.

Органи місцевої влади гостріше, ніж торік, відчуватимуть потребу в збільшенні надходжень до своїх бюджетів, що спонукатиме їх до підвищення місцевих податків і зборів, нарахувань за комунальні послуги. До останнього їх підштовхуватиме карикатурна система тарифного регулювання методом «витрати плюс», які зумовлюють, з одного боку, появу в тарифі неефективних витрат, а з другого — необ’єктивної звітності про рух коштів у житлово-комунальній сфері.

Транспорт — зростання 15,0 відсотка.

Зростання тарифів на послуги громадського автотранспорту зумовлять високі ціни на паливно-мастильні матеріали, брак коштів на оновлення рухомого складу тощо. На авіапослуги — потреба у впорядкуванні інфраструктури аеропортів, яку квапить підготовка до проведення низки неординарних заходів на території країни, як-то Євро-2012. Початок бюджетного процесу традиційно супроводжується протестами транспортників з приводу інертності місцевих органів влади, які не квапляться покривати видатки на перевезення пільгових категорій пасажирів, за чим завжди стоять безпідставні заявки на підвищення цін та тарифів.

Туризм, відпочинок — здешевлення 3,0 відсотка.

Цінові пропозиції туроператорів на відпочинок у західні регіони країни пом’якшаться з огляду на закінчення різдвяних канікул, але індивідуальні тури до Європи (у гривневому еквіваленті) подорожчають через нестабільність на фінансових ринках у січні. Високий ціновий тренд збережеться і в сегменті індивідуальних подорожей до Єгипту і Туреччини.

Ліки — підвищення на 15 відсотків.

На конвеєрі видачі компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями перебувають переважно споживачі, котрих найбільше цікавлять продукти харчування і ліки. Очевидно цим скористається чимало крамниць і аптек ще до появи урядових антиінфляційних заходів. А підняти ціни на деякі ліки в лютому найбільш зручно через пікові показники захворювань на грип.

Офіційний курс гривні — зростання 0.

Попри прихильність Нацбанку до лібералізації валютного курсу, прив’язувати її до кошика валют або євро, відпустивши офіційний курс «у вільне плавання», не на часі й нелогічно, доки не відбудеться перегляд макропоказників і Основ грошово-кредитної політики, а на міжбанківському ринку попит на долар не сягне свого максимального значення.

Р.S. Минулий рік став рекордним за зростанням споживчої інфляції серед економік європейського континенту — 16,6 відсотка. На думку аналітиків, у поточному році нас очікують ті самі тенденції, що й торік.

Не дивно, адже чинники, котрі впливають на темпи інфляції, ті самі — зростання доходів населення і споживчого кредитування, подорожчання енергоносіїв, надмірна монополізація ринків і тиск промислових цін на роздрібні, вплив зовнішніх факторів (зростання світових цін на сировину і продовольство). Основною причиною рекордної інфляції минулого року стало подорожчання продуктів харчування — на 23 відсотка. Ціни на непродовольчі товари і послуги виросли, відповідно, на 6 і 12 відсотків. До того ж у традиційно дефляційні місяці влітку стався головний стрибок цін на борошно, хліб, молоко, яйця і вершкове масло. У цьому сенсі минулий рік був цілковитою протилежністю попереднього. Однак тим самим, судячи з інфляційних очікувань, він схожий на рік нинішній. Вже одне це дає мені підставу прогнозувати рівень інфляції у поточному році на рівні 13,5 відсотка.

Інформація до роздумів:

Всесвітній банк погіршив прогноз інфляції для України з 9,6 відсотка до 13,8. Серед головних причин — надмірна кількість соціальних трансфертів, спрямованих на споживання, інфляційно небезпечна програма уряду з виплати компенсаційних коштів за знеціненими заощадженнями вкладників колишнього Ощадбанку СРСР.