Це, здавалося б, неможливе сполучення слів «рейдери» та «уряд» сьогодні стало цілком реальне.

Перший об’єкт всеукраїнського, національного масштабу, котрий відчув на собі реальність сказаних слів, — Інститут онкології Академії медичних наук України.

Спроби рейдерства стали вчиняти після приходу до влади так званих демократичних сил у 2005 році. З цього моменту почалися активні дії із зміни керівництва інституту, які сьогодні увінчалися успіхом завдяки уряду Ю. Тимошенко.

Першим кроком було звільнення С. Шалімова з посади головного позаштатного онколога Міністерства охорони здоров’я і призначення замість нього І. Щепотіна — нового «реформатора».

Протягом цього часу для урядів Ю. Єханурова, В. Януковича І. Щепотіним і його компанією було підготовлено незаконні проекти постанов від Міністерства охорони здоров’я, якими пропонувалося перейменувати й перепідпорядкувати інститут спочатку Кабінету Міністрів України, потім Мінохорони здоров’я із призначенням на посаду директора того-таки І. Щепотіна.

Чому я кажу незаконні? Тому що подібні пропозиції грубо порушують як мінімум три закони України: «Про управління об’єктами державної власності», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук і статусу їх майнового комплексу». І тільки завдяки зваженим рішенням попередніх урядів порушення законодавства не було допущено.

Але новий уряд на чолі з Ю. Тимошенко не вважає за потрібне дотримуватися законів, погоджувати дії з усіма зацікавленими державними установами. Керуючись такими правилами роботи, 24.12.2007 року уряд Ю. Тимошенко видає Розпорядження № 1186-р, яким зобов’язує передати Інститут онкологи з управління Академії медичних наук в управління Міністерства охорони здоров’я, вириваючи його тим самим з єдиної цілісної системи наукових установ. Розпорядження про передачу інституту не погоджено ні з Міністерством фінансів, ні з Мінекономіки, ні з Фондом держмайна. А найголовніше, в повному невіданні опинилася Академія медичних наук України, в якої, власне, й відібрали інститут.

З метою попередження порушень законодавства, протестуючи проти незаконних дій Кабінету Міністрів, Інститут онкології 15.01.2008 року подав позовну заяву про скасування розпорядження уряду в Окружний адміністративний суд м. Києва, котрий прийняв його у провадження. Але, незважаючи на це, Міністерство охорони здоров’я створило комісію про передачу інституту, яка за два дні насильницьким чином оформила документи, що не відповідають чинному законодавству. Всі доводи керівництва інституту про незаконність і неприпустимість вищезазначених дій були знехтувані членами комісії.

Слід зазначити, що до її складу для так званого перепідпорядкування не ввійшло жодного представника міністерств юстиції, фінансів, економіки, Фонду держмайна, Академії наук України. Замість цього, керуючись методами рейдерства, І. Щепотін і чиновники міністерства прийшли в інститут, де під тиском зажадали від С. Шалімова надати всі документи, відкрити сейф і віддати печатку. Після цього кабінет С. Шалімова зайняв І. Щепотін, який, за словами членів комісії, був призначений тимчасово виконуючим обов’язки директора. Це за того, що до іншої кімнати вигнали діючого директора, вибраного Академією медичних наук України видатного вченого, талановитого хірурга зі світовим ім’ям — Сергія Олександровича Шалімова, а всіх працівників інституту під підпис повідомили про можливі подальші звільнення.

Такого державного свавілля історія України ще не знала.

Всі гасла про демократію, прозорість влади й публічність прийняття рішень сьогодні залишилися за межами діяльності уряду. Це я можу стверджувати виходячи із власного досвіду. Коли з 2005 року почалися нападки на інститут, я намагався всіма можливими законними методами захищати його. Публікував статті в газеті «Голос України», писав звернення до Президента України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради України, що давало змогу трохи стримувати апетити «ділків». Але вже сьогодні «демократам, що переобралися» на все наплювати. Ніхто не відповідає на звернення і листи народного депутата України. На останні лист і телеграму, які я направив Прем’єр-міністрові України з приводу інституту, взагалі відповіді не надійшло!

З величезним обуренням і біллю я дивлюся на беззаконня, що діється сьогодні у країні. Яка держава може допустити такі експерименти над найважливішою у сфері онкології медичною установою без узгодження із власною Академією наук і вченими. Це експеримент не лише над установою, це насамперед експеримент, який називається «знущання над хворими людьми», в яких Інститут онкології — остання надія.

Я вже вкотре звертаюся до Президента України:

«Вікторе Андрійовичу! Виявіть нарешті владу! Припиніть свавілля в надрах Кабінету Міністрів і Мінохорони здоров’я! Не допустіть шкідництва в такій делікатній галузі медицини! На кого можуть сподіватися в цій ситуації онкологічні хворі, як не на Вас!».

Я зі свого боку обіцяю інформувати читачів газети про реакцію Президента України і ситуацію зі знищенням Інституту онкології Академії медичних наук України.

Василь ХАРА, народний депутат України.

Друкується за рахунок квоти Комітету з питань соціальної політики та праці у Верховній Раді.