Впливові, аполітичні й активні борці з бідністю

Профспілки можуть докласти своїх зусиль до формування основ соціальної, економічної, бюджетної, гуманітарної політики. На цьому наголосив Президент Віктор Ющенко на зустрічі з лідерами профспілкових об’єднань, повідомила «Голосу України» прес-служба глави держави. «Профспілки повинні стати більш активною стороною вироблення політики, яку формує влада на поточний рік», — підкреслив Віктор Ющенко.

Він нагадав, що два роки тому своїм указом створив Національну тристоронню соціально-економічну раду, яка і є найкращим майданчиком для діалогу інституцій влади та профспілкових організацій. «Окрім можливості ведення дискусій сторін, вона надає можливості для прийняття рішень прямої дії», — зазначив він.

У цьому контексті Президент закликав сформувати персональний склад ради, щоб перетворити її на працюючий орган.

За пропозицією глави держави, результатом першого засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради має стати перелік найважливіших питань, насамперед соціальної політики. Передусім йдеться про захист найбільш вразливих верств населення, прав працюючих, зокрема, легалізація виплат заробітної платні, питання безпеки життя і охорони праці, погашення заборгованості із заробітної плати, що на сьогодні сягнула майже 700 мільйонів гривень.

«Я добре розумію, що питання номер один загальнонаціонального характеру — це боротьба з бідністю», — зробив глава держави основний акцент соціальної політики.

Віктор Ющенко наголосив, що наполягає на невідкладному схваленні закону «Про основні засади соціального діалогу в Україні», ініційованого ним і вже переданого до парламенту. Цей закон, за словами Президента, має стати «регламентом організації роботи уряду з профспілками і організаціями роботодавців». «Щоб усі сторони раз і назавжди отримали ясні права, ясні процедури, як через діалог реалізуються ті пріоритети, які й є у влади, роботодавців чи профспілок», — наголосив Віктор Ющенко.

Характеризуючи нинішній ступінь впливу профспілок, Президент зауважив, що менш як 20 відсотків найманих працівників вважають профспілки реальним механізмом захисту своїх прав. «Профспілковий рух може грати унікальну роль, якщо він аполітичний, незалежний і робить свою справу», — підкреслив глава держави. Він запропонував, щоб профспілки разом з органами влади виробили механізми, завдяки яким можна повернути цей впливовий статус.

Президент також закликав профспілки працювати більш дієво і відсторонено від політики.

Особливості звільнення депутатів-сумісників не відповідають Конституції

Учора Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав Закон України «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності» цілком неконституційним.

КС дійшов висновку, що за своїм змістом закон не відповідає Конституції щодо захисту конституційного права людини на працю. Зокрема, у рішенні зазначається, що народний депутат є представником українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом терміну, на який його обрано, здійснювати відповідні повноваження, передбачені Конституцією і законами України. Перебування особи на посаді народного депутата України є реалізацією права громадянина України брати участь в управлінні державними справами. Це право не можна ототожнювати з правом на працю, бо воно має політичний характер і обумовлене належністю до громадянства держави Україна. Політична діяльність, зокрема, обрання народним депутатом, не має на меті (і безпосередньо це не обумовлено) одержання винагороди (заробітної плати) за це. Також КС зазначає, що в разі обрання громадянина народним депутатом він має припинити свою діяльність, яка є несумісною з новим статусом, у тому числі реалізацію права на працю. Проте положення статей 3, 4 закону безальтернативно покладають зобов’язання з виконання таких дій на певних суб’єктів владних повноважень, без з’ясування позиції особи, яку обрано народним депутатом.