Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики і праці провів «круглий стіл», учасники якого обговорили проект програми діяльності Кабінету Міністрів: «Український прорив: для людей, а не для політиків». Під час «круглого столу», зокрема, було презентовано розділ програми «Соціальний захист». На початку засідання голова комітету Василь Хара висловив думку, що добре було б обговорювати такі програми ще на етапі їх написання. Загальну характеристику проекту програми дала заступник міністра економіки Ірина Крючкова. Наголосивши на критичних відставаннях, які спонукали уряд до підготовки такої програми, вона зазначила, що продуктивність праці в Україні становить лише 30 відсотків від аналогічного показника Європейського співтовариства, рівень середньодушових загальних доходів на місяць у 38,4 відсотка домогосподарств нижчий за прожитковий мінімум, а за індексом людського розвитку Україна посідає 76-е місце. Заступник міністра економіки зауважила, що основною причиною такого становища є низька якість управління, непрозорість рішень, які ухвалює влада.

Міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова наголосила, що участь соціальних партнерів у розробці таких програм має стати правилом. Говорячи про соціальний аспект програми, вона сказала, що «соціальна політика в державі не пристосована для поліпшення життя людей». Тому уряд насамперед наголошує на тому, що соціальні стандарти повинні відповідати потребам гідного життя людини та гарантуватися державою. Л. Денисова розповіла про основні параметри соціального розвитку, які закладаються у програмі діяльності Кабміну. Зокрема, вона детально зупинилася на кількох основних складових: реформування системи зайнятості, запровадження пенсійної реформи, реформування системи соціального страхування, державна допомога сім’ям з дітьми, упорядкування системи надання пільг та соціальних послуг, соціальний захист інвалідів і дітей-інвалідів.

Закладене збільшення коштів на реалізацію цих розділів програми дасть змогу дещо поліпшити життя українських громадян. Однак учасники «круглого столу» вважають, що мова має йти не про незначне поліпшення, а про запровадження нових соціальних стандартів, які відповідали б рівню європейських стандартів якості життя. Адже ті, що пропонуються, спрямовані на локалізацію бідності в Україні, а не на якісні зміни.

Учасники обговорення також звертали увагу на те, що проект насамперед є політичним, а не економічним документом. У ньому задекларовані добрі наміри, однак вони не підкріплені економічними розрахунками. Також зазначалося, що програма розроблялася без урахування інфляційних процесів, у ній простежується брак ресурсів, а конкретні цифри щодо її виконання містяться тільки у соціальній частині.

Насамкінець голова комітету В. Хара наголосив на необхідності підняття соціального діалогу на вищий рівень. Він також запропонував ухвалити закон про соціальне партнерство, який дасть змогу значно активізувати соціальний діалог, залучити до нього всі зацікавлені сторони.

* * *

Комітет Верховної Ради з питань науки та освіти провів «круглий стіл», присвячений проведенню зовнішнього незалежного оцінювання у 2008 році. З ініціативи голови комітету Володимира Полохала захід проходив у Сумах, тож у роботі «круглого столу» взяли участь голова Сумської облдержадміністрації П. Качур, ректори вузів і директори загальноосвітніх навчальних закладів, представники райдержадміністрацій та центрів з проведення зовнішнього оцінювання якості освіти. Голова комітету В. Полохало наголосив, що перехід до масового незалежного оцінювання якості освіти викликає багато питань з боку і педагогів, і випускників з їх батьками. І насамперед негайного вирішення потребує проблема законодавчого та нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти. Багато які складові незалежного оцінювання не унормовані чинними законодавчими і нормативними актами.

Тож необхідно приймати окремий цілісний закон про зовнішнє незалежне оцінювання або вносити відповідні зміни до Законів «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту» та низки нормативних актів. Окрім того задля запобігання розголошенню змісту тестових завдань треба внести зміни й доповнення до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» і Кримінального кодексу.

В. Полохало зазначив також, що невизначеність конкретних дат проведення сесій тестування ускладнює організаційно-технологічний процес незалежного оцінювання. Викликає занепокоєння і те, що запровадження масового незалежного оцінювання може мати руйнівний характер для системи навчання «без відриву від виробництва» (заочна форма навчання), оскільки особи з виробничим досвідом, які давно закінчили школу, не можуть так докладно знати шкільну програму, як цьогорічні випускники.

Також наголошувалося, що обов’язкове тестування потрібно застосовувати для всіх випускників 2008 року, однак для випускників минулих років необхідно залишити технологію вступу минулого року.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради.