Цей промовистий факт назвав мені ректор Тернопільського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор Сергій Юрій. Нещодавно на одних із змагань він зустрівся з колишнім своїм студентом Юрієм Лонюком з Івано-Франківська. Він приїхав вболівати за свою доньку Юлю, яка нині є студенткою університету і грає у суперлізі — відомій волейбольній команді «Галичанка». Разом пригадали, як Сергій Ілліч студентові із слабким зором порадив займатися спортом. І зір поліпшив, і здоров’я зміцнив, а свою пристрасть до волейболу згодом передав доньці. Такий ось результат розмови 25-річної давності.

Спортивні рекорди — не самоціль

Сергій Ілліч переконаний: якщо сьогодні прищепити студентам любов до спорту, фізичного виховання, то це позитивно позначиться не лише на їхньому здоров’ї, а й неодмінно передасться дітям. І намагається створити всі умови для того, щоб молоді люди за час навчання пристрастилися до спорту, а принципи здорового способу життя стали визначальними для майбутнього. Це вже дає віддачу. За підсумками Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання та спорту у вищих навчальних закладах України, Тернопільський національний економічний університет торік посів перше місце серед вузів ІІІ—ІV рівнів акредитації. Ще одна вагома перемога минулого року — друге місце на Всеукраїнській універсіаді, яка проводиться раз у два роки, — за вагомі спортивні досягнення. Спортивні традиції тут давні, але особливого розвитку вони набули за останні чотири-п’ять років. Ректор вважає, що резерви ще є. До спортивних секцій залучено трохи більш як 60 відсотків студентства, а майже 40 треба ще переконувати, що фізкультура і спорт — то передусім здоров’я. Спортивні досягнення не є самоціллю. Подаєш надії — тобі створять усі умови для реалізації спортивних амбіцій, ні — займайся для себе.

Сергій Ілліч каже, що коли вранці йде на роботу, і о сьомій годині на майданчику із штучним покриттям бачить майже сотню студентів, то радіє, що просвітницька робота дарма не минає. За кордоном ніхто не агітує займатися фізкультурою, у провідних вузах західних країн немає такого предмета. Але там здоровий спосіб життя — культ суспільства, створено чудові умови для занять спортом. Для нас це ахіллесова п’ята. Що казати, коли у Тернополі спортивні комплекси розпродали під магазини. Ректор економічного університету, котрий, до речі, очолює обласне відділення Національного олімпійського комітету і є депутатом обласної ради, ініціює будівництво великого спортивного комплексу розміром 52 на 28 метрів, який служив би усьому місту. Вуз виділив землю, готується проектно-кошторисна документація, частину коштів виділено з обласного бюджету. У себе зводять басейн, гуртожиток європейського типу. Цілком можливо, що зможуть запропонувати свою базу для проживання й відпочинку учасників та гостей чемпіонату з футболу «Євро-2012», адже зі Львова, де він також відбуватиметься, до Тернополя 120 км. За доброї дороги — це година-півтори їзди. Окрім того, Тернопільщина дуже мальовнича, тут багато замків, фортець, два духовні центри, історичні та природні пам’ятки, одне слово, є що показати гостям.

Тісно кубкам в одній кімнаті

Готуються у вузі і до цьогорічних літніх Олімпійських ігор у Пекіні. Шанс виступити на них мають чотири-п’ять студентів. Це передусім дзюдоїст, срібний призер ХХVІІІ Олімпійських ігор в Афінах, четвертокурсник Роман Гонтюк. До речі, ректор подбав про хлопця, виділивши йому земельну ділянку під забудову. Підтверджують свої рейтинги легкоатлет Дмитро Барановський, метальник Євген Виноградов, дзюдоїст Віталій Бубон... У суперлізі виступають жіночі команди університету з волейболу і гандболу. До того ж волейболістки посіли друге місце у чемпіонаті України, а гандболістки стали бронзовими призерами спартакіади України та універсіади. Особливість вузівських команд у тому, що їх доводиться час від часу оновлювати і, наздоганяючи попередні результати, досягати нових. «Ми знаємо, що кращих гравців у нас рано чи пізно заберуть, — каже ректор. — Професійні команди шукають гравців в усій Україні. З одного боку, гордимося, що наші гратимуть за державу, з другого — щемить серце: стільки вкладено і доводиться віддавати. Плекатимемо нових рекордсменів».

Робити це є де, і є кому. У вузі нині 18 майстрів спорту міжнародного класу, понад сто — майстрів спорту. Вже на абітурієнтському рівні тут приглядаються до талановитої у спорті молоді. Щоосені відбуваються спартакіади першокурсників. Тих, хто має відповідні дані й бажання їх вдосконалювати, запрошують на кафедру спорту, інші займаються фізкультурою. Причому вибір на всі смаки: аеробіка, фітнес, теніс, баскетбол, волейбол, бадмінтон, футзал... Загалом більш як двадцять видів. Культивують і екзотичні види спорту. Скажімо, Анатолій Пушкар — чемпіон світу з армреслінгу, Галина Ковач перемогла на чемпіонаті світу з курашу — різновиду східних єдиноборств, які культивуються у Середній Азії. Свій подарунок — розкішно розшитий халат і тюбетейку — вона передала у музей спортивної слави вузу. Завідувач кафедри спорту Роман Циквас влаштував мені екскурсію музеєм. І хоч поки що він займає лише одну кімнату, але буквально нашпигований кубками та іншими нагородами, здобутими вихованцями вузу. Відчувається, невдовзі музеєві стане затісно в одній кімнаті.

Нині в економічному університеті посилено готуються до перших в Україні спортивних студентських ігор. Відбуваються спартакіади серед збірних команд університету, визначаються рейтинги. Щороку влаштовуються великі спортивні свята з визначенням переможців, вшануванням кращих, нагородами і призами: спортивною формою, інвентарем. За словами Романа Станіславовича, ці традиції закладалися його попередниками, колишніми завідувачами кафедри спорту: Євгеном Мулярчуком, Юрієм Мазуренком, Василем Грабовенком, а він нині лише підтримує їх. І розвиває. Скажімо, вже сьогодні викладачі вузу працюють з перспективними старшокласниками, які у майбутньому можуть стати студентами. Олексій Гук розповів, що раніше добирали талановиту в спортивному плані молодь в інших областях, а тепер працюють з місцевою. Характерно, що у 95 відсотків дев’яти-десятикласників, з якими він займається футболом, — рідні на заробітках за кордоном, дехто взагалі немає батька. Долі непрості, і як важливо, що у підлітків є не просто тренер, а старший друг і наставник, з яким можна говорити не лише про футбол.

Хочеш стати класним фахівцем? Займайся спортом

Цікаву теорію повідав мені виконувач обов’язків завідувача кафедри фізвиховання Едуард Маляр. Він переконаний і намагається довести це у своїй кандидатській дисертації, що фізична підготовка, спорт позитивно впливають на професійні якості майбутнього спеціаліста. По-перше, якщо студент глухий до закликів дбати про своє здоров’я, то дуже часто він відгукується на те, що набуті під час спортивних змагань якості: концентрація уваги, пам’яті, оперативне мислення, емоційна стійкість стануть у нагоді йому як майбутньому фахівцеві. В Японії, каже Едуард Імрейович, значно менше шансів знайти гідну роботу людям із зайвою вагою, тим, хто палить і вживає спиртні напої, недисциплінований... У США не досягнеш кар’єрного росту, якщо не входиш у коло членів якогось спортивного клубу. На заняттях він намагається провокувати різні нестандартні ситуації, наприклад, несправедливе суддівство, щоб вчити студентів керувати своїми емоціями. Одне слово, в усьому має бути мотивація. Звичайно, багато залежить від викладачів: якщо у педагога горять очі, коли він подає свій предмет чи показує вправу, з часом вони загоряться і в студентів. Тепер викладацькі кадри на двох кафедрах — спортивній і фізвиховання — радикально омолоджують.

Якщо у вузі немає тренерів відповідного профілю, а студенти бажають займатися певним видом спорту, їх запрошують зі сторони. Скажімо, з плавання, деяких видів важкої атлетики. Постійно оновлюється спортивна база вузу. Буде ще одне поле з штучним покриттям, заплановано реконструкцію тренажерного залу. Великий критий зал з дерев’яним покриттям, душовими відповідатиме всім вимогам ФІФА. Немає проблем із спортивним інвентарем: варто лише подати обґрунтовану заявку.

Такий центр — єдиний в Україні

Кафедра фізвиховання тісно співпрацює з центром корекції репродуктивної культури молоді, що діє в університеті і яку очолює кандидат медичних наук Світлана Лукащук-Федик. Упродовж 2003—2007 років вони спільно працювали над підвищенням рівня фізичного здоров’я молоді шляхом впровадження інноваційних методик. З’ясувалося, що здоров’я студентів, які приходять на перший курс, з кожним роком погіршується. Це підтверджують осінні заміри їхньої фізичної підготовки. Вони радикально поліпшуються навесні — після вирівнювання рівнів фізичного розвитку за методом професора Опанасенка, вивчення курсу безпеки життєдіяльності людини. Тепер кафедра і центр шукають шляхи підвищення мотивації студентів і студентів-спортсменів до здорового способу життя. Його культ у вузі нав’язують багатьма методами і у різних напрямках. Скажімо, вже згадуваний центр корекції репродуктивної культури молоді — єдиний в Україні, чогось схожого в інших вузах немає. Але його роботу важко переоцінити. Дисципліну «Сексуальна репродуктивна поведінка» колись читали на четвертому курсі, але коли проаналізували кількість випадків переривання вагітності серед студенток вузу, то взялися за голову. За даними міського центру планування сім’ї, щодня сюди приходили від трьох до п’яти студенток з проханням зробити аборт. Тепер, коли вищезгадану дисципліну читають першокурсникам, їх кількість різко скоротилася. «Ми навчаємо культури спілкування, методів контрацепції, — каже Світлана Володимирівна. — Якось у центрі планування сім’ї мені зробили комплімент, мовляв, ваші студенти вигідно вирізняються серед інших пацієнтів, вони обізнані, грамотні... Та й я бачу, що молоді люди почали серйозніше ставитися до репродуктивних проблем, а, значить, до свого здоров’я».

Кращого від профілактики ще ніхто не придумав

Тернопільський економічний університет — один з небагатьох вузів, який має свою студентську поліклініку. Три роки тому за ініціативою ректора вирішено було від’єднатися від міжвузівської студентської поліклініки, яка розташовувалась на протилежному кінці міста, і створити свій медичний підрозділ. Це себе виправдало. Значно скоротився час на поїздки, та й рівень медичних послуг високий: кваліфікований персонал, сучасне обладнання. Невдовзі у поліклініці будуть свої біохімічна лабораторія, ультразвукова апаратура. Крім п’ятьох дільничних терапевтів, прийом ведуть і вузькі спеціалісти: ортопед-травматолог, ЛОР, дерматовенеролог, два гінекологи, можна також проконсультуватися з невропатологом і окулістом, пройти флюорографію, зробити щеплення, отримати всі необхідні процедури. Поліклініка обслуговує понад десять тисяч чоловік: студентів стаціонару і працівників університету (останні, щоправда, медичну допомогу отримують за місцем проживання, а процедури, маніпуляції — у своїй поліклініці, без відриву від роботи). «Довідки про стан здоров’я, які видають абітурієнтам за місцем проживання, не завжди відповідають дійсності, — каже головний лікар поліклініки Петро Вакіряк. — Деякі хвороби завуальовано. Виявивши їх під час обстеження, ставимо на облік, визначаємо групу для занять фізкультурою. Але ось що цікаво: культ здорового способу життя захоплює і тих, кому радимо утриматись від значних фізичних навантажень. Хлопчина з серцево-судинною патологією набагато поліпшив стан здоров’я завдяки заняттям спортом, дівчата з цукровим діабетом із задоволенням ходять на аеробіку. Між здоровими ровесниками забувають про хвороби. Звичайно, усе це відбувається під контролем лікаря. Особливу увагу надаємо студентам-іноземцям, а їх стає дедалі більше. Ретельно обстежуємо їх на ті хвороби, якими вони хворіють вдома, наприклад, на малярію. Нічого кращого від профілактики ще ніхто не придумав». Саме завдяки профілактичним заходам, коли студенти інших вузів міста хворіли на кір, економічний університет лихо обминуло: було закуплено сто доз вакцини проти кору. Напередодні епідемії грипу для кожного підрозділу формуються аптечки з необхідними препаратами і вітамінами. Щороку в лютому всі проходять флюорографію. З туберкульозом, на жаль, справи невтішні. На території університетського містечка заборонено палити.

До десяти заїздів на рік (кожен по 65 чоловік) витримує студентський профілакторій. Посилене вітамінізоване харчування протягом місяця плюс курсівка на лікування за чисто символічну ціну — додаткові аргументи на користь здоров’я. А загалом, каже Петро Вакіряк, студенти вже на третьому курсі стають міцнішими. Це підтверджують параметри обстеження. Головне, щоб закладений тут, у вузі, фундамент вони не руйнували, а зміцнювали, дбали про здоров’я.

Сьогодні ми багато, в тому числі на найвищих рівнях, говоримо про здоров’я нації, закликаємо до здорового способу життя. На жаль, усе залишається здебільшого на рівні красивих фраз, адже, окрім закликів, потрібно будувати потужну спортивно-оздоровчу базу, займатися профілактикою захворювань, переоснащувати медицину. На щастя, є в Україні люди, котрі дбають не лише про грамотного, а й здорового фахівця не з принуки і не за наказом згори, а тому, що серцем і розумом сприймають цю проблему і намагаються на своєму рівні її розв’язати, до того ж у комплексі. Досвід Тернопільського національного економічного університету заслуговує на підтримку і поширення. Фундамент здорової нації тут закладають вже тепер.

Сьогодні у Сергія Ілліча Юрія, давнього шанувальника і напрочуд уважного читача нашої газети, день народження. З роси і води Вам, пане професоре! Нехай повернеться до Вас сторицею добро, яке даруєте іншим. Щастя, здоров’я, наснаги на многії літа і в ім’я розквіту України!

Тернопільська область.