Економісти й аналітики сушать голову над тим, яким буде нинішній рік «для людей, а не політиків». Попри кострубатість цієї формули (політики також люди), доволі промовистий начерк урядової програми і власне прийнятий держбюджет-2008 дає змогу і нам висловити своє бачення розвитку економіки і фінансової системи у 2008 році.

Інфляція — 13 відсотків (грудень до грудня)

Я виходжу з того, що уряд Юлії Тимошенко буде менш принциповим, ніж у 2005 році, під тиском об’єктивних зовнішніх чинників (подорожчання енергоносіїв і продовольства) і власних передвиборних зобов’язань (передусім — повернення громадянам частини знецінених з часів СРСР заощаджень). При цьому не відкидаю, що уряд, як було на початку століття, скористається можливістю насичити доходи держбюджету за рахунок «інфляційного податку», про що свідчить намір переглянути навесні річний орієнтир з 9,6 до 12,5 відсотка. З другого боку Нацбанк близький до того, щоб запровадити жорсткі монетарні заходи для стримування споживчої інфляції, що він успішно практикував у боротьбі з гіперінфляцією. Однак за умов брутальної монополізації провідних галузей і фактичного наближення країни до СОТ такі заходи гальмуватимуть динаміку економічного розвитку.

ВВП — 6,5 відсотка

Багаторічні спостереження свідчать, що українська економіка з підвищеним резонансом реагує на світову кон’юнктуру цін на продукцію базових галузей — металургії, хімії тощо. Ціни на залізорудну сировину продовжують зростати, а висока вартість енергоресурсів не дає підстав турбуватися про здешевлення продукції хімічної промисловості. Проте існує цілком реальна небезпека стагнації економічного розвитку у світі, на що вказує падіння фондових індексів на європейських і російському фондових ринках на старті року. Ми маємо дивовижно енерговитратну і неконкурентну промисловість на тлі подорожчання природного газу і за відсутності альтернативних джерел його постачання в країну. Ці чинники упродовж року стримуватимуть економічний поступ. А ще слід виходити з того, що додатковий позитивний імпульс йому надасть приєднання країни до СОТ, підтримка на високому рівні внутрішнього споживчого попиту та істотно кращі, ніж минулоріч, показники валової доданої вартості у сільському господарстві.

Курс гривні — 4,8 за долар (станом на 31 грудня)

Ціна грошей неабияким чином залежатиме від якості антиінфляційних заходів і впливу зовнішніх чинників на динаміку грошових агрегатів (дивись вище). Тож виходжу з того, що Нацбанк і уряд не обмежаться стерилізацією надлишкової грошової маси, що дає тимчасовий ефект, а зроблять практичні кроки для лібералізації валютного курсу. На мій погляд, гривня ревальвує до кінця року до вищезазначеного рівня з огляду на її недооцінку, але це відбудеться не водночас і в момент, коли попит на американські гроші на міжбанківському ринку буде чи не найвищий (найімовірніше — влітку). Макроекономічна стабільність буде збережена, а резерви Нацбанку зростуть до 37 мільярдів доларів США.

Надходження від приватизації — до 20 мільярдів гривень

Одразу скажу, з огляду на масштаби товарообігу і рівень очікуваних доходів населення, я не бачу неординарних інфляційних ризиків, що, як дехто стверджує, виникнуть після передачі 12 мільярдів гривень позабалансової виручки від приватизації майна. Хоча відшукав би корисніше і безпечніше призначення цим коштам. Уряд легко подолає план з бюджетних надходжень у 8,6 мільярда гривень. Його перекриє один продаж пакета акцій «Укртелекому» в 67,79 відсотка. Окрім цього, пропонуватимуть 99,52 відсотка акцій Одеського припортового з аміачним терміналом на додачу, 75 відсотків акцій харківського «Турбоатому» і ще більш як два десятки різнокаліберних пакетів, які вже давно вподобали інвестори. Виходжу з того, що найважчі бар’єри стоятимуть перед урядом під час затвердження у парламенті Програми приватизації і підготовки конкурсів з продажу блокуючих пакетів шести раніше приватизованих обленерго. Але навіть якщо не всі з цих бар’єрів уряд подолає, він спроможний здобути рекордну виручку від приватизації майна.

Промислове виробництво — 7 відсотків

Кон’юнктура на зовнішніх ринках сприятиме розвитку промисловості, а нестабільність на американському континенті не позначиться на економічних інтересах потужних експортерів. Добувна галузь випереджатиме у темпах розвитку переробну. Від 15 до 25 відсотків проти рівня доданої вартості 2007 року додадуть транспорт, будівництво, підгалузі, орієнтовані на кінцеве споживання. Динамічніше, ніж торік, працюватимуть машинобудівна та енергетична галузі. Прямі іноземні інвестиції сягнуть щонайменше 10 мільярдів доларів США.

Інше

Під цю рубрику потрапляюють усі ризики, які очікують на уряд у ході виконання програми, котру можна і треба розглядати як декларацію про наміри, не більше. Як на мене, знадобиться не менше року для того, щоб переконати суспільство підстрибнути, а не те щоб прорватися крізь тенета тіньових, карикатурно-ринкових українських реалій, які так нагадують нинішні взаємовідносини різних гілок влади. Але вже добре, що уряд задекларував намір не сидіти крячкою. І тут у нього чимало спільників.