Кабінет Міністрів підтвердив список об’єктів для першочергової приватизації, а секретаріат Президента країни попросив уточнити деякі деталі.

Експерти оцінюють тіньовий ринок у 6 мільярдів доларів США.

Мінтранс має намір підвищити аеропортові збори в дев’яти регіонах.

Уже зрозуміло, що приватизація стратегічних об’єктів має стати локомотивом програмних зобов’язань уряду Юлії Тимошенко. Це логічно, оскільки левова частка надходжень від приватизації фінансуватиме дефіцит держбюджету (8,602 млрд. грн.) і життєво важливу для Прем’єр-міністра програму з часткової компенсації знецінених заощаджень вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР (12 млрд. грн.). На тлі минулорічних мізерних виручок від роздержавлення ці цифри сприймаються як фантастичні, а на тлі розкрученої торік інфляції — як неабиякий подразник зростання споживчих цін. Поза тим цифри цілком співвідносні з обсягами товарообігу і запланованих доходів населення. Набагато більше клопоту завдасть підвищена ціна на природний газ і диспропорції, які виникли торік унаслідок того, що стрімке нарощування зовнішніх запозичень не супроводжувалося адекватним зростання експорту.

Хоч-не-хоч, а дефіцит держбюджету зростатиме по мірі переказування Ощадбанку кожного компенсаційного траншу, якщо не запустити приватизаційний маховик невідкладно. Звітний тиждень показав, як це небезпечно. На українській фондовій біржі щодня падали в ціні акції стратегічних підприємств, визначені урядом для першочергової приватизації. Номінальна ціна однієї акції на ПФТС, наприклад, ВАТ «Укртелеком», упала за лічені дні з 1,22 до 1,15 гривні. Тобто, ще до проведення аукціону з продажу 67,79 відсотка його акцій продавець може зазнати втрат. У що це виллється, не скаже ніхто, доки лихоманить світові й нашу вітчизняну фондові біржі. Лишається сподіватися, що все «устаканиться» за три-чотири місяці, доки триватиме підготовка національного оператора зв’язку до довгоочікуваного аукціону. Це відтепер — єдиний спосіб продажу державних активів, бо уряд затвердив новий порядок відчуження об’єктів держвласності. Його також буде нелегко затвердити в парламенті. Чому? Бо в приватизації не буває популярних рішень, а тим паче коли вона — партійна справа. Недарма Президент Віктор Ющенко просив уточнити дещо і з порядку, і з програми. Навіть перенесли на наступний тиждень затвердження схеми роздержавлення Одеського припортового заводу, який збираються продати разом із цехами з перевалювання аміаку та карбаміду (99,57 відсотка). Представник Президента у Кабміні Олександр Шлапак з цього приводу нагадав навіть, що труба лишається за державою. Знову державі — труба, а майбутньому власнику ОПЗ — опосередкований контроль за експортом стратегічної сировини України і Росії. Що поробиш, непопулярні рішення тягнуть на мільярди, а популярні — на тисячу гривень компенсаційних виплат у касі Ощадбанку. Зате, як пити дати: серед тижня Ощадбанку перераховано черговий транш у 100 мільйонів доларів США і продовжили на один день тижня виплати боргів давно не існуючої держави.

Авжеж, іронізуватиму, доки люди за власними грішми стоятимуть у чергах, а добрі починання наражатимуться на самодурство. Я не менш від Прем’єр-міністра країни пригнічена тим, що за рівнем тінізації наша економіка вже сягнула італійської. Так вважають принаймні в Держкомстаті й на вулиці. За даними Держкомстату, 17—20 відсотків нашої економіки перебуває в тіні — це, на думку експертів, близько 60 мільярдів доларів США. Експертів порадує запроваджувана урядом заборона на призупинення приватизаційних процесів стосовно тих об’єктів, які вже беруть участь у торгах. Але коли Прем’єр-міністр доручає Державній податковій адміністрації і Державній митній службі самочинно ігнорувати незаконні рішення судів, то я запитую: «А судді хто?!» Невже «пістряві краватки» беруть менше за «мантії»? Я розумію, що завдання — залучити до держбюджету якомога більше грошей, але не вірю в те, що це поліпшить умови торгівлі, як, до речі, й скасування векселів, що тягне за собою вимивання обігових коштів у виробників. Імпорт зростатиме і дорожчатиме надалі, а відтак погіршуватиметься і негативне сальдо платіжного рахунку країни, посилюватиметься вразливість банківської системи до несприятливих тенденцій на ринках міжнародних капіталів, тягар на гривню.

Серед тижня довелося вислухати скарги власників потужних виробників залізорудної сировини на Укрзалізницю, яка з лютого підвищує їм тарифи на перевезення вантажів. Згадалося, що грудень промисловість «закрила» рекордним зростанням цін, які тепер обтяжуватимуть споживчі, а уряд розвантажив казначейський рахунок мало не на 14 мільярдів гривень, що так чи інакше вийдуть на ринок. Мінтранс порадував наміром підвищити аеропортові збори в Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Сімферополі та інших містах, авіакомпанії — перекласти їх на гаманці пасажирів. Тепер вже і небо подорожчало.