27 січня виповнюється 55 років Валерію Ананійовичу Бевзу (на знімку) — народному депутатові України, секретарю Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України шостого скликання Валерій Бевз народився у сільській сім’ї на Вінниччині. Батько його Ананій Кирилович працював шофером, мати Марія Гнатівна трудилась у колгоспі. На жаль, батьки вже пішли з життя — Царство їм небесне. Але в цій дружній, працьовитій подільській сім’ї виховано собі і людям на радість чотири сини.

Як писав Великий Кобзар, «у всякого своя доля і свій шлях широкий...» Двоє братів — Олександр і Валерій — стали генерал-лейтенантами, Анатолій і Микола також примножили трудову славу сім’ї.

Валерій Ананійович навчався у Вінницькому політехнічному технікумі, служив у лавах Радянської Армії, у 1978 році закінчив Горьківську вищу школу міліції, у 1991 році — Московську академію МВС СРСР.

Отримані знання плюс багатий життєвий досвід, високі людські якості допомогли йому пройти шлях від рядового інспектора міліції до начальника Управління внутрішніх справ України — спочатку в Чернівецькій, а затим у Чернігівській, Вінницькій областях, працювати ректором Одеського юридичного інституту МВС України.

З лютого 2004 року Валерій Бевз працював заступником голови Вінницької обласної державної адміністрації, а потім — заступником міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кожний його робочий день на кожній життєвій ділянці сповнений бойовою готовністю допомогти людям, кожен його крок може бути яскравим прикладом служіння рідній Батьківщині. Тому й не дивно, що 30 вересня 2007 року його обрано народним депутатом України за виборчим списком від Комуністичної партії України (№7 у списку).

Тут треба сказати, що, ставши комуністом у 1984 році, Валерій Бевз на все життя зберіг у своєму серці почуття соціальної справедливості, відповідальності за доручену справу і довір’я людей. Нині він є членом ЦК Компартії України, членом бюро Вінницького обкому КПУ.

Валерію Бевзу доручено працювати секретарем парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. При цьому враховано його тридцятирічний досвід роботи в органах правопорядку і те, що він як депутат обласних рад працював головою комісії з питань законності, правопорядку та прав людини, тобто має у цій сфері багатий досвід, глибокі знання і професійні контакти.

Під час останньої виборчої кампанії мені довелось ознайомитися з виступами Валерія Ананійовича в столичній і місцевій пресі. Маю сказати, що це досить солідний творчий доробок. Сподіватимемося, що невдовзі його статті та інтерв’ю будуть надруковані й в «Голосі України». Йому є що сказати читачам, він вміє зачепити потрібні струни, знайти переконливі і дохідливі слова.

Валерій Бевз нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня» та відомчими відзнаками. Та найдорожчими для нього є щирі слова подяки від тих тисяч простих людей, яким він присвятив свою діяльність.

Ну а завтра Валерій Ананійович та його дружина Маріанна Анатоліївна (до речі, полковник міліції) гостинно зустрічатимуть у рідному селі на Вінниччині свою родину, друзів, колег, односельчан. Прийде дочка Світлана, яка закінчила Національну академію МВС України, зі своїм чоловіком Олегом і дочкою Валерією, названою на честь діда.

Щиро поздоровляємо шановного Валерія Ананійовича Бевза із славним ювілеєм, бажаємо йому нових успіхів у нелегкій депутатській роботі, міцного здоров’я і довгих років щасливого життя.

Біографія цієї прекрасної людини продовжується.

Так тримати, товаришу генерале!

Іван ГАВРИЛИШИН,член Національної спілки журналістів України.