Серед першочергових питань, які має розглянути Верховна Рада, — поданий Президентом Віктором Ющенком проект нового закону «Про Кабінет Міністрів України». При цьому ухвалений 21 грудня 2006 року закон про Кабмін, довкола якого у 2007 році точилася суперечка між главою держави та антикризовою коаліцією, запропоновано визнати таким, що втратив чинність, «оскільки значна кількість його положень не узгоджується з Конституцією».

Зокрема, чинний закон про Кабінет Міністрів передбачає, що у разі невнесення Президентом до Верховної Ради визначеної коаліцією кандидатури на посаду Прем’єр-міністра, відповідне подання про призначення на цю посаду вносить коаліція депутатських фракцій. Тим часом ст. 113 Конституції гласить, що «кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій», тобто це означає, що Основний Закон не наділяє коаліцію правом самостійно вносити кандидатуру глави уряду.

Зауважимо, що новий законо-проект про Кабмін не тільки закріплює за Президентом виключне право на внесення до парламенту кандидатури прем’єра, а й передбачає, що глава держави може відмовити коаліції у внесенні запропонованої нею кандидатури на посаду глави уряду. Однією з підстав для цього може стати судимість кандидата на посаду глави уряду. Тобто, якщо в чинній редакції закону це обмеження стосується лише осіб з непогашеною або не знятою судимістю, то в проекті нового закону за-значається, що членами Кабміну не можуть бути особи, які мають судимість.

Законопроект також передбачає, що міністр оборони і міністр закордонних справ призначаються на посади Верховною Радою виключно за поданням Президента, тоді як ухвалений 21 грудня 2006 року закон допускав можливість призначення цих міністрів за поданням коаліції депутатських фракцій, що також не передбачено Конституцією. В. Ющенко також наполягає, що й для звільнення цих міністрів Верховною Радою потрібна обов’язкова згода Президента. Отож законопроект не враховує рішення Конституційного Суду від 11 грудня 2007 року, який встановив, що Верховна Рада може реалізувати свої конституційні повноваження стосовно звільнення членів уряду, в тому числі й міністрів оборони та закордонних справ, без відповідного подання Президента.

Ще одна новація стосується затвердження програми діяльності Кабінету Міністрів. Зокрема, Президент вважає, що програма діяльності уряду має схвалюватися одночасно з призначенням Прем’єр-міністра. При цьому вона має базуватися на узгоджених політичних позиціях та програмних завданнях коаліції депутатських фракцій.

Однак експерти зауважують, що затвердження програми діяльності Кабміну не може передувати його формуванню, оскільки вона має бути розроблена діючим урядом та схвалена на його засіданні. Запропонований законопроект по-новому врегульовує питання взаємовідносин між Кабінетом Міністрів та Президентом. Зокрема, у ньому закріплюється право глави держави на внесення до Верховної Ради пропозиції стосовно розгляду питання про відповідальність уряду, забезпечення ним виконання актів Президента, невідкладного скріплення відповідних актів Президента підписами прем’єра і міністра, відповідального за акт та його виконання. Новий законопроект також містить положення про забезпечення Кабміном виконання рішень Ради національної безпеки і оборони, введених у дію указами Президента, та визначає, що після зупинення Президентом дії актів Кабінету Міністрів негайно припиняються будь-які дії будь-яких органів, спрямовані на подальше виконання зупинених актів уряду та здійснення повноважень, визначених цими актами.

Отже, у разі ухвалення нового закону про Кабмін глава держави не тільки поверне втрачені протягом 2007 року повноваження, а й значно їх посилить. Нагадаємо, що спочатку коаліція демократичних сил планувала ухвалити новий закон про Кабмін ще до обрання глави уряду, проте врешті-решт було вирішено обмежитися попереднім парафуванням документа. Тож сьогодні Президент вимагає від коаліції безумовного виконання домовленостей. Зокрема, як зазначив керівник служби секретаріату Президента із забезпечення зв’язків з Верховною Радою та Кабінетом Міністрів Ян Берназюк, глава держави вважає, що «ревізії ці домовленості і цей законопроект зазнавати не повинні». Утім, як засвідчило обговорення цього законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, він має всі шанси стати законом. Зокрема, голова комітету Олександр Омельченко наголосив, що це один із найскладніших і найрезонансніших у політичному сенсі законопроектів, а тому члени комітету мають на високому фаховому рівні здійснити його попередню підготовку, щоб парламент міг взяти його за основу. Водночас народний депутат Анатолій Матвієнко зауважив, що, за його підрахунками, чинний закон про Кабмін суперечить щонайменше шістнадцяти нормам Конституції, а тому постає логічне запитання, чи можна цей документ взагалі вважати законом. За наслідками обговорення комітет рекомендував парламенту взяти внесений Президентом законопроект про Кабмін за основу, щоб під час підготовки до другого читання врахувати можливі зауваження.