Вищий господарський суд цими днями призупинив рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 21 грудня минулого року про визнання незаконним рішення зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» про додаткову емісію акцій для погашення боргів.

Прихована приватизація

6 червня 2007 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про питання прийняття рішення про проведення додаткової емісії акцій, їх викупу державою або внесення додаткових внесків у статутні фонди господарських товариств». За нею: для голосування на загальних зборах акціонерів господарського товариства під час проведення додаткової емісії достатньо розпорядження уряду. Окрім того, викуп акцій додаткової емісії здійснюється за наявності передбачених для цього коштів у державному бюджеті. Але в головному фінансовому документі минулого року гроші на такі операції не закладалися.

Проте рівно за тиждень уряд видав розпорядження, в якому погодився з пропозиціями Міністерства палива й енергетики. Зокрема, щодо голосування представника держави на загальних зборах акціонерів «Дніпроенерго» за проведення додаткової емісії простих акцій на загальну суму 51,85 мільйона гривень. Емісія проводилася для виконання плану санації, запропонованого кредиторами, які входять до складу корпорації «Донбаська паливно-енергетична компанія», — «Павлоградвугілля» і шахти «Комсомолець Донбасу».

Далі події розвивалися доволі стрімко. 22 червня 2007 року комітет кредиторів «Дніпроенерго» направив план санації на розгляд Господарського суду Запорізької області, який 30 червня його затвердив. А 27 серпня цей план був підтриманий на загальних зборах акціонерів. Відтак товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне товариство», засноване «Павлоградвугіллям» та шахтою «Комсомолець Донбасу», отримало акції додаткової емісії на суму 51 мільйон гривень. Тож можна сказати, що фактично «Донбаська паливно-енергетична компанія» отримала контроль над 40 відсотками акцій найбільшої генеруючої компанії країни.

За бар’єрами

Борги «Дніпроенерго» утворилися у другій половині дев’яностих, коли неплатежі за спожиту електроенергію були поширеним явищем. Споживачі не платили «Енергоринку», той — генеруючим компаніям, які, в свою чергу, не могли віддати коштів постачальникам палива, підрядчикам і бюджетам усіх рівнів. Станом на 2001 рік, коли розрахунки за спожиту електроенергію почали поліпшуватися, всі енергетичні компанії накопичили мільярдні борги.

Саме тоді Господарський суд Запорізької області і порушив справу про банкрутство «Дніпро-енерго». У вересні 2003 року цей суд затвердив реєстр кредиторів. А у листопаді 2005 року план фінансового оздоровлення компанії, який ініціював комітет кредиторів. 26 січня минулого року комітет за результатами конкурсу обрав інвесторами вугледобувні компанії шахта «Комсомолець Донбасу» і «Павлоградвугілля». Потім у велику гру вступив Кабінет Міністрів.

Звернімо увагу на те, що уряд не зважив на бар’єри, які існують у вигляді нормативних документів. Зокрема, закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» забороняє господарським судам до погашення заборгованості розглядати клопотання про визнання підприємства-боржника банкрутом і розпочинати ліквідаційну процедуру. Окрім того, стаття 34 закону «Про господарські товариства» забороняє випускати акції для погашення збитків, пов’язаних із господарською діяльністю. Але саме це і сталося у випадку з додатковою емісією «Дніпроенерго».

А ще є рішення Ради національної безпеки й оборони, втіленні в укази Президента. Зокрема, один з них накладає заборону на продаж боргів енергогенеруючих компаній на аукціонах. А указ глави держави № 678/2007 зобов’язує уряд і Фонд державного майна вжити заходи для захисту енергетичного сектору від «тіньової» приватизації, у тому числі і шляхом додаткової емісії акцій.

Золота курочка

«Дніпроенерго» — друга за обсягами виробництва теплова генеруюча компанія України. Її сумарна потужність становить третину потужностей електроенергетичного комплексу країни. Вона об’єднує Запорізьку, Криворізьку і Придніпровську електростанції. На станціях встановлено блоки потужністю від 150 до 800 мегават. 20 з них працюють на вугіллі і природному газі, а 3 — на мазуті і природному газі.

До проведення зборів вартість акції становила 386 доларів, а загальна капіталізація «Дніпроенерго» —1,515 мільярда доларів. Цікаво, що інвестор за два мільйони з гаком акцій додатково вніс у компанію 208 мільйонів доларів. Хоча елементарні підрахунки показують, що сума мала бути принаймні втричі більша. Насправді вона ще менша. Оскільки її треба зменшити на суму заборгованості «Дніпроенерго» перед засновниками «Інвестиційного товариства» та іншими кредиторами, які входять до компанії СКМ, як і ДПЕК.

Гра в «монопольку»

Окрім того, якщо врахувати, що до складу СКМ входить і «Востокенерго», то в одних руках нині зосереджено більше половини вітчизняної генерації. А це значить, що на енергоринку з’явився монополіст, який може диктувати свої правила гри. Так, згадані генеруючі компанії почали продавати електроенергію металургійним комбінатам, які перебувають в управлінні СКМ, за зниженою ціною. Відтак вони отримують конкурентні переваги перед іншими підприємствами галузі.

Замість післямови

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інвест» — один з міноритарних акціонерів — звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом визнати недійсним рішення зборів акціонерів. Однак суд йому відмовив. Щоправда, Запорізький апеляційний господарський суд 21 грудня минулого року задовольнив апеляцію товариства повністю. Хоча і це рішення оскаржено у Вищому господарському суді.

Хочеться вірити: справедливість восторжествує. Якби акції «Дніпроенерго» не розпилювалися за допомогою додаткової емісії, то їх продаж на відкритому аукціоні приніс би кошти, співрозмірні з тими, які були отримані за «Криворіжсталь». І не довелося б ламати голову над тим, де знайти фінанси для погашення заборгованості держави перед вкладниками колишнього Ощадбанку СРСР.