Юлія Розуван посиділа в кріслі Юлії Тимошенко

Під час зустрічей із земляками-виборцями, а особливо у спілкуванні з молоддю і школярами, серед інших питань мені часто ставили й таке: «А як працюють депутати, в чому полягає і як організована їхня робота?»

Цю незвичну екскурсію до Верховної Ради України я планував давно. В мене був задум і прагнення показати дітям із так званої «глибинки» місце моєї праці як народного депутата України.

Бо одна справа — повторювати, що діти — це наше майбутнє, а зовсім інша — дати цим дітям відчути, як і де формується це майбутнє, ввести їх в атмосферу діяльності українських парламентаріїв, котрих для цієї відповідальної державотворчої роботи обрали їхні батьки.

Але спочатку виборча кампанія, а потім складний післявиборчий період з його невизначеністю й зволіканням у прийнятті важливих державних рішень змушували щоразу переносити термін проведення екскурсії. Аж ось трапилася нагода — шкільні канікули збіглися з короткою паузою в моїй роботі й тоді я почав готувати приїзд школярів.

До організації поїздки активно долучились: Олександр Нараєвський — голова Семенівського районного відділення Чернігівського земляцтва у Києві, Олександр Попел — голова Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України, а також колишній мешканець Семенівки, а нині — киянин Володимир Шулак.

І от, нарешті, автобус із міста Семенівка, з двадцятьма дітьми у супроводі трьох дорослих, прибув увечері до Києва, щоб упродовж трьох днів наповненої просвітницько-розважальної програми ознайомити школярів найпівнічнішого райцентру України та їхніх вихователів з насиченим життям столиці, окремі фрагменти якої більшість з них досі бачила хіба що по телевізору.

Екскурсантів влаштували в центральній частині Києва, в готелі «Затишок», де не лише назва, а й рівень обслуговування створюють приємне враження і забезпечують необхідний комфорт.

Діти встигли відпочити з дороги й, мабуть, таки швидко адаптувалися до прискореного темпу столичного життя, бо вже наступного ранку о дев’ятій годині дружно з’явилися перед будинком Верховної Ради України, де я чекав на них із заздалегідь підготовленими документами.

Тут-таки — коротке інтерв’ю гостей, від імені яких говорить Алла Коваленко, головний спеціаліст відділу освіти державної адміністрації Семенівського району: «Я супроводжую у цій поїздці групу, яка складається з дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених родин. Але водночас, формуючи склад учасників, ми добирали учнів, котрі відзначилися кращими результатами в навчанні, та обдарованих і талановитих дітей, які посіли високі місця за результатами районних і обласних олімпіад. Вікова категорія у нас дуже різноманітна — від другого до дев’ятого класу».

З цікавістю розглядаючись на всі боки, діти увійшли до будинку парламенту з першого під’їзду, через який зазвичай проходять гості й акредитовані журналісти, роздяглись у гардеробній, а потім зі сміхом і здивуванням проходили через контрольну рамку, яка часом активно реагувала на надмір металевих ґудзиків у вбранні або на «скарби» у хлопчачих кишенях.

У центральному вестибюлі на першому поверсі, перед святково прикрашеною ялинкою, що підкреслювала урочистість моменту і обставин, незвичну групу відвідувачів радо зустріла господиня — старший консультант Інформаційного управління апарату Верховної Ради України пані Людмила Сабон. Вона спочатку ознайомила гостей з правилами, що їх треба дотримуватись у стінах Верховної Ради, потім дозволила групі сфотографуватися біля головної парламентської ялинки України, і екскурсія почалася.

Із докладної розповіді, відповідей на запитання і пояснень пані Людмили гості дізналися про історію створення цієї незвичайної будівлі, найцікавіші елементи її конструкції, архітектури й особливості функціонування, про найважливіші події, які відбувалися впродовж існування Верховної Ради до і після набуття Україною незалежності, про визначних осіб, життя і державотворча діяльність яких пов’язана з українським парламентом.

Гості освоїлися дуже швидко в нових обставинах, поводилися розкуто, водночас дотримуючись екскурсійної дисципліни, радо фотографувалися на тлі величезних панорамних живописних картин, якими прикрашено балюстраду і холи великого парламентського простору.

Уважно слухаючи екскурсовода, присутні ознайомилися з основними засадами та організацією роботи найвищого законодавчого органу країни, більше дізналися про партії, фракції й відомих діячів українського політикуму, мали можливість безпосередньо відчути велич Української держави.

Сидячи у перших рядах на центральному балконі над просторим амфітеатром сесійної зали й уважно вслухаючись в інформаційно насичену розповідь пані Сабон, школярі вочевидь були вражені всім побаченим, живо уявляючи важливість подій, що відбуваються в цій залі.

Тут усе продумано так, щоб не лише створити зручні умови для відповідальної роботи, а й підкреслити значущість цього особливого місця України, викликати шанобливе ставлення до нього й до осіб, які тут працюють.

Одразу пожвавішали, коли почули розлоге пояснення про те, як працюють депутати в сесійній залі, як користуються технікою на своїх робочих місцях і де хто сидить з відомих в Україні людей. Посипалися запитання: «А де сидить Леонід Кучма?», «Де сидить Петро Симоненко?», «Де місце для Президента України?», «Де сидить Юлія Тимошенко?» тощо.

Пані Людмила чітко, дохідливо і якось лагідно пояснювала дітям усе, що їх цікавило, а щодо Юлії Тимошенко, яка нині є керівником нашого уряду, нагадала: донедавна Юлія Володимирівна очолювала фракцію БЮТ, яка збиралася у спеціально відведеній залі засідань, до якої запросила всіх присутніх.

Після розповіді екскурсовода про призначення цієї зали, її особливості та інтер’єр, в оздобленні якого, серед іншого, використано щире сусальне золото, сказав і я кілька слів:

«Особисто для мене ця зала пов’язана з багатьма подіями й прийняттям саме в ній важливих рішень, які, без перебільшення, були доленосними для всього Українського народу. Зокрема, саме тут було прийнято рішення про дострокові парламентські вибори, наслідки яких, як ми всі нині переконуємося, стали поворотною точкою розвитку всієї Держави, спрямували Україну на шлях правди і справедливості».

Я вказав на крісло в кінці довжелезного столу біля ялинки: «От саме в цьому кріслі донедавна сиділа керівник нашої фракції Юлія Тимошенко, яку нині призначено Прем’єр-міністром України. Чи, може, й серед вас є Юлія? То прошу зайняти почесне місце!»

Треба було бачити, як урочисто, вочевидь стримуючи радісний блиск в очах, на вказане місце всілася Юлія Розуван, учениця 4-Б класу Семенівської гімназії № 2. Здавалося, цієї миті багато інших дівчаток шкодують, що вони не Юлії. А пані Людмила ще й заохочувала: «От якщо будете добре вчитися і відповідально ставитися до своїх обов’язків, то й ви станете українськими парламентаріями і радуватимете своєю працею наш народ!»

А на одинадцяту годину наших гостей із Семенівки вже чекали на веселій новорічній виставі у столичному палаці «Україна».