Виробники м’яса індички наполягають: роздавати дотації на виробництво м’яса птиці диференційовано. Водночас наголошують, що насамперед треба зважати на вид вирощуваної птиці.

Державна компенсація виробникам м’яса індички, вважає голова наглядової ради ВАТ «Племптахорадгосп «Броварський» Олексій Гаврилов, повинна бути як мінімум удвічі вища, ніж дотація на м’ясо бройлера. Адже затрати на кіло індичатини істотніші. «Собівартість вирощування одного кілограма м’яса індички становить 11—12, а бройлера — 6—7 гривень. До того ж у роздрібній торгівлі індичатина лише на 30 відсотків дорожча, ніж м’ясо бройлера», — зазначає Олексій Гаврилов. На його думку, щоб господарства могли ефективно працювати і збільшувати поголів’я індиків, у 2008 році державна дотація має становити 1,5—1,7 гривні на кілограм виробленої продукції (торік була 50 копійок).

Індика можна виростити, пояснює голова «Племптахорадгоспу «Броварський» Віталій Маланіч, за 14—21 тиждень. Це майже втричі перевищує термін вирощування бройлера — 6—7 тижнів. Крім того, загальний вихід продукції на кожен квадратний метр площі для вирощування індиків дорівнює 130 кілограмів, що практично в півтора разу менше за вихід по бройлеру — 200 кіло. У зв’язку з цим «Племптахорадгосп «Броварський» звернувся до Міністерства аграрної політики з проханням збільшити державну компенсацію виробникам м’яса індички вдвічі порівняно з виплатами на м’ясо бройлера.

Фото Тетяни ЦАРЕНКО.