Відшумів старий Новий рік, остаточно підвівши риску під низкою січневих свят. Для мене новорічно-різдвяна казка закінчилася черговим походом до магазину з абсолютно реальними цінниками на вітринах. Треба сказати — подіяло протверезливо, а удар по кишені, яка за час свят спорожніла, був руйнівним, як для Кіси Вороб’янинова похід з незабутньою Лізою до ресторану. Капуста — майже 5 гривень за кілограм. Одначе!.. І морква — близько 5 гривень. Одначе!.. Так активно овочі дорожчають ближче до весни. А тут — уже в січні підросли в ціні порівняно з груднем мало не вдвічі. Крупи, борошно також продовжують дорожчати. І м’ясо. Ціни після Нового року на нього зазвичай падають. Аж ні!.. Ну, як тут повірити чарівним цифрам, виписаним урядом у головному фінансовому документі країни, про те, що нинішнього року рівень інфляції буде знижено до 9,6 відсотка. Мабуть, і міністр економіки Богдан Данилишин після свят також відвідав супермаркет. Він хоча й повторив Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, що погашення боргів вкладникам Ощадбанку на інфляційних процесах помітно не позначиться (у що важко повірити, і ми в минулому «Балансі» про це писали). Водночас міністр визнав, що інфляція 2008-го очікується в межах 10,5—12 відсотків. Насмілюся запевнити, за такого стану речей це коректування міністра — не останнє.

Щоправда, є надія: паличкою-виручалочкою, здатною врятувати макроекономічні показники, може стати майбутній щедрий врожай сільгоспкультур. Адже побороти злет цін на газ або нафтопродукти уряду не під силу. А наростуть дешеві продукти харчування, то й інфляція буде не такою галопуючою. Тільки де їх взяти дешеві, якщо солярка вже більш як долар за літр?

Зате минулого тижня Кабінет Міністрів затвердив чудодійну програму «Український прорив: для людей, а не для політиків». Чудодійну, тому що на ста сторінках у райдужних тонах описано світле майбутнє, куди нас усіх збираються вести. Тільки не зовсім зрозуміло, як туди дійти. Ні тобі шляхів руху, ні чітких дат — коли ми доплентаємося з пункту «А» в пункт «В». Незрозуміло, за які такі кошти, бюджетні або ще які, добиратимемося. А якщо заведуть не туди — хто відповідатиме? Самі загальні слова. Взяти хоча б це: слід «здійснити перегляд пільг, надання яких необґрунтоване». Це як? Або: «...освіта забезпечить кожній дитині володіння українською мовою і вивчення народних традицій». З таким успіхом можна запланувати виростити десяток нобелівських лауреатів. Такі програми й колись не вирізнялися особливим інтелектуальним наповненням. Тільки раніше хоча б ставили конкретні завдання. Інша річ, як ці напрацювання виконували. Але тут зовсім уже суцільні декларації. А ще в мене запитання. Попередній уряд затвердив програму розвитку українського села до 2015 року. Та хіба тільки її! На державному рівні ухвалено десятки програм і концепцій. Чи виконуватимуть їх? А то таке враження, що до приходу нового уряду життя в країні й не починалося.

Ще одне диво, яке сталося минулого тижня: уряд нарешті спробував упорядкувати виплати боргів вкладникам Ощадбанку. Тепер гроші видають у понеділок, вівторок і середу, а в четвер, п’ятницю й суботу приймають заявки громадян для внесення до реєстру. Крім того, вкладникам-пенсіонерам мають намір організувати силами «Укрпошти» доставку належної 1000 гривень прямо додому. Напевно, до кожного листоноші тепер слід приставляти по міліціонерові. Хоча, якщо це не порожні обіцянки — спасибі від імені пенсіонерів: хоч комусь не доведеться нудитися в чергах. А ще вималювалася грошова складова чарівних виплат вкладникам: затверджено список підприємств, що підлягають приватизації, серед яких «Укртелеком» і Одеський припортовий. Багато з них підуть з молотка вже в першому кварталі. Виникає запитання: збиткові — зрозуміло, але навіщо прибутково працюючі підприємства віддавати в приватні руки? Не інакше роздаватимуть своїм. Адже Одеський припортовий щорічно приносить у бюджет мільйони гривень. І Президент Ющенко не так давно висловлювався проти приватизації цього заводу. Але, мабуть, тепер інші завдання. До речі, сам Віктор Андрійович учергове став провісником. Він раз у двадцятий проголосив, що ми готові вступити до СОТ. Тепер прогнозує, що це відбудеться в лютому. Минулого тижня в ролі Копперфілда виступив і міністр транспорту та зв’язку Йосип Вінський. Після нашої критики з приводу того, що вартість проїзду на залізниці дедалі зростає, а гроші — як у прірву, оскільки сервіс залишається на тому самому рівні, він заявив, що цього року не планується підвищення тарифів на пасажирські перевезення.

Подивимося...