У грудні 2007 року відбулося засідання Ради Федерації профспілок України, на розгляд якої було винесено питання посилення роботи первинних профспілкових організацій із захисту трудових прав членів профспілок. На засіданні ради за участю голів профкомів, представників громадських організацій і ЗМІ проведено поглиблений аналіз проблем, які накопичилися у цій сфері. Зважаючи на важливість обговорюваної теми, участь у роботі ради взяла Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Було укладено Угоду про співпрацю між Федерацією профспілок України та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Ця угода об’єднала можливості парламентського і громадського контролю за додержанням прав і свобод людини і громадянина.

Однак учасники засідання зосередилися не лише на проблемах захисту прав трудівників. Під час відкритої профспілкової дискусії на засіданні були висловлені деякі критичні зауваження на адресу керівництва федерації, зокрема щодо бездіяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, затримки укладення нової Генеральної угоди. Вносилися пропозиції стосовно поліпшення в цілому профспілкової роботи як у центрі, так і на місцях.

Напередодні засідання ради я мав низку зустрічей із профспілковими працівниками та активістами, під час яких вони також висловили чимало справедливих і слушних зауважень та пропозицій на адресу президії, керівництва ФПУ.

Отож, напевне, є необхідність детальніше повідомити профспілковий загал про стан вирішення проблем, які сьогодні турбують людей.

Стосовно укладення на новий термін Генеральної угоди між профспілками та роботодавцями.

Скажу відверто: існують принципові питання, які висуває перед нами сторона власників і з якими ми не можемо погодитись.

Дискусія точиться навколо двох позицій. Перша: профспілки наполягають, щоб у новій Генеральній угоді було пролонговано положення про те, що тарифна ставка робітника І розряду повинна бути більшою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 20 відсотків. Це норма діючої з 2004 року Генеральної угоди. А урядовці і роботодавці пропонують нам відмовитися від цієї надзвичайно важливої і чітко визначеної мінімальної гарантії оплати праці і передати її регулювання на рівень галузевих угод, щоб кожен вирішував це питання самостійно. Члени президії ФПУ однозначно відповіли на це категоричною відмовою. І я з цим погоджуюсь, бо одні зможуть домовитися, а інші — ні. Зараз же ми маємо єдину для всіх високозахисну норму. Цю саму позицію підтримали і Всеукраїнські збори голів первинних профспілкових організацій, які відбулися у травні цього року.

Спільний представницький орган профспілок з ведення колективних переговорів теж стоїть на позиції недопущення погіршення існуючих умов оплати праці.

Вважаю, що у цьому контексті необхідно ще раз наголосити, що чинна Генеральна угода діє і жодним чином не гальмує процес укладення галузевих угод.

Друга позиція також зрозуміла. Нині у діючій угоді чітко викладено, що рішення центральних органів виконавчої влади приймаються за погодженням із профспілками. Це, передусім, стосується цін на газ і тарифів на електроенергію для населення. З тексту чинної угоди урядовці пропонують виключити цей пункт, із чим ми також не можемо погодитися. До речі, саме порушення цього пункту змусило ФПУ минулого року вивести сотні тисяч членів профспілок на протестні акції після підвищення цін і тарифів на газ, послуги житлово-комунального господарства, електроенергію без належного соціального захисту.

У цьому контексті варто повернутися до питання, чи готова Федерація профспілок України захистити членів профспілки від підвищення цін на нагальні для населення послуги.

Федерація профспілок України, обласні профспілкові об’єднання стали на принципову позицію, активно виступили проти підвищення цін і тарифів на газ, електроенергію для населення, житлово-комунальні послуги, проїзд у залізничному транспорті без вживання належних заходів соціального захисту населення, як того вимагає норма Генеральної угоди. З цього приводу ФПУ вступила у колективний трудовий конфлікт з урядом.

Після тривалих переговорів з попереднім урядом вдалося укласти Угоду про спільні дії щодо вирішення колективного трудового спору між ФПУ та Кабінетом Міністрів України. Проведена робота з виконання угоди дала змогу прийняти важливі рішення, якими істотно знижено рівень цін на газ і електроенергію для населення, за рахунок чого посилено соціальний захист понад 70 відсотків сімей. Зокрема:

— постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 19 грудня 2006 року, починаючи із січня 2007 року, запроваджено погоджені із профспілками соціально орієнтовані диференційовані ціни на газ для населення, згідно з якими понад 2 млн. 400 тис. сімей, що використовують газ для опалення до 2500 куб. м на рік, уже платять не 47,8, а 31,5 коп. за 1 куб. м. Завдяки наполегливості ФПУ пільгову ціну на газ для цієї категорії населення збережено незмінною до кінця 2007 року;

— на звернення профспілкових органів ФПУ домоглася, що постановою НКРЕ від 7 березня 2007 року ще майже для мільйона сімей, які встановили в квартирах автономне опалення, ціна газу з березня 2007 року знижена з 68,6 до 31,5 коп. за 1 куб. м, тобто більше ніж удвічі.

Досягнуто домовленості між Спільним представницьким органом профспілок і НКРЕ щодо захисту малозабезпечених сімей у разі підвищення тарифів на електроенергію — запровадження блочних тарифів на електроенергію, відповідно до яких тариф для споживачів, що перейдуть на блочні тарифи, не підвищується до кінця 2007 року в межах споживання 125 кВт/год на місяць та в межах 200 кВт/год — для споживачів зі стаціонарними електроплитами. Як результат реалізації вимог профспілок, ціни на електроенергію для населення протягом 2007 року не підвищувалися.

Триває робота ФПУ, спрямована на мінімізацію втрат населення від подорожчання енергоносіїв, яке відбулося. Верховною Радою України враховано неодноразові вимоги профспілок, і 15 березня 2007 року прийнято закон України про поетапне підвищення в 2007 році основних соціальних гарантій — мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму, що дало змогу додатково спрямувати на заробітну плату бюджетникам, соціальну допомогу, стипендії понад 3 млрд. гривень.

Потрібно наголосити, що профспілки внесли конкретні обґрунтовані пропозиції стосовно підвищення ефективності та доступності програми житлових субсидій. Передусім, для вдосконалення цього механізму соціального захисту за наполяганням профспілок скорочено кількість довідок, які треба подавати для визначення субсидій, продовжено до трьох місяців строк оформлення субсидій та інше. Значно підвищено доступність житлових субсидій для непрацюючих пенсіонерів, інвалідів, сімей з дітьми.

Можу також зауважити, що реалізовано вимогу профспілок щодо встановлення додаткових гарантій з оплати житлово-комунальних послуг для сімей, які складаються лише з пенсіонерів та інших непрацездатних осіб. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156» від 10 січня 2007 року № 3 передбачено встановлення з 1 січня 2007 року для сімей, що складаються тільки з пенсіонерів та інших непрацездатних осіб, розміру витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого палива на рівні, що не перевищує 15 відсотків їхнього сукупного доходу, без застосування обмеження середньомісячного сукупного доходу на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) не вище 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Прийнято закон про реструктуризацію комунальних боргів громадян, який поширюється на заборгованість, що виникла станом на 1 грудня 2006 року. Цей закон дає можливість оформити субсидію, незважаючи на заборгованість з оплати за послуги.

У цілому високий рівень солідарності всіх членів профспілок під час проведення протестних акцій змусив державні органи дотримуватися норм Генеральної угоди, регулярно погоджувати із профспілками цінові рішення і враховувати наші пропозиції.

Для виконання вимог ФПУ Президентом та Кабінетом Міністрів України були дані відповідні доручення щодо розширення соціального діалогу між місцевими органами влади і територіальними профоб’єднаннями з питань реалізації державної політики ціноутворення, організації перевірок обґрунтованості підвищення цін і тарифів у взаємодії із профспілками.

ФПУ продовжує співпрацю з Антимонопольним комітетом, Державною комісією з контролю за цінами у питаннях недопущення безпідставного економічно невиправданого підвищення цін і тарифів. Аналогічна робота ведеться обласними профоб’єднаннями з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, організаціями товаровиробників, контролюючими органами з питань встановлення житлово-комунальних тарифів, цін на продовольчі товари, соціального захисту людей від дорожнечі.

Олександр ЮРКІН,голова Федерації профспілок України.