Є бездефіцитний бюджет

Бюджет автономії на 2008 рік підтримали 79 із 86 присутніх на позачерговій сесії депутатів. Можна з упевненістю сказати, що нинішнього року кримський бюджет буде бездефіцитним. Адже прибуткова частина становить 2 млрд. 183 млн. 229,5 тис. гривень, а витратна — 2 млрд. 229 млн. 715 тис. гривень. Дефіцит бюджету — 50,1 млн. гривень, але його покриють за рахунок залишків коштів, не витрачених минулого року.

До того ж цьогоріч збільшуються витрати на соціальну сферу. Для освіти вони зросли на 38,1 відсотка (це 402,9 млн. гривень). Кошти на харчування дітей у санаторних школах-інтернатах, у дитбудинках і спеціальних школах-інтернатах збільшаться на 9,5 відсотка — до 21 гривні на одну особу на день. На харчування однієї літньої людини в будинках для престарілих на день витрачатимуть 8 гривень, дітей-інвалідів — 11. Порівняно з минулим роком у 2,2 разу збільшаться виплати стипендій. А на 10 відсотків —фінансування охорони здоров’я.

Уперше в головному фінансовому документі півострова передбачена субвенція бюджетам міст і районів у сумі 17,3 млн. гривень на введення додаткових форм соціальної допомоги медичним працівникам сільських лікувально-профілактичних закладів. Майже вдвічі більше коштів перепало і кримській культурі — 63,8 млн. гривень. Крім того, на розвиток культур національних меншин заплановано витратити 1,62 млн., а на заходи з використання російської та інших мов — 330 тис. гривень.

Водночас автономія розраховує отримати частину нерозподілених у держбюджеті 3 млрд. гривень.

Віктор ХОМЕНКО.

І своє шанувати, і з гастролерів зиск мати

Ми ніколи не зможемо досягти європейського рівня життя, поки в країні українське не буде затребуваним, а держава своїм коштом пропагуватиме продукцію закордонних виробників. Про це на прес-конференції заявив народний депутат, лідер Української народної партії Юрій Костенко.

З огляду на це УНП пропонує змінити насамперед підхід до галузі культури. Партійці вже розробили і зареєстрували відповідні пропозиції до проекту програми діяльності Кабінету Міністрів, а також зміни до закону «Про гастрольні заходи». Зокрема, останнім законопроектом передбачено збільшення ставки збору із закордонних виконавців з 3 до 20 відсотків. Розробники посилаються на досвід європейських країн, де гастрольний збір з іноземців сягає 15—30 відсотків.

«І книга, і кінофільм, і пісня — це не лише відображення національної духовності. А й економіка. Якщо вони не будуть українськими, це величезні втрати для держави», — наголосив лідер УНП. За його словами, актуальним є створення системи захисту національного виробника.

Цей законопроект він назвав іспитом для демократичної коаліції і всієї Верховної Ради, який дасть відповідь на запитання: чиї інтереси захищають парламентарії — українських громадян чи заїжджих гастролерів?

Сергій Мельник.