Тільки-но на Херсонщині починається опалювальний сезон, його супроводжує такий собі штучний паводок. Із дірявих труб під тротуари та фундаменти багатоповерхівок ручаями та цілими річками розливається гаряча вода, на підігрів якої витрачають тисячі кубометрів газу, придбаного в Росії за здирницькими цінами.
Якби за кожен кубометр гарячої води, що з підвалу багатоповерхівки вилилася в землю, а не нагріла батареї в квартирах, платили за лічильником, гроші на латання тих дірок швидше віднайшлися б. Та з цим в області повний швах: за роки незалежності тут приладами обліку теплової енергії обладнали лише 471 будинок із тих 1421, які користуються послугами централізованого опалення. І чверть століття чиновники та комунальники співають одну й ту саму пісеньку — немає коштів.
— Уряд зобов’язався за рік довести кількість будинків, обладнаних приладам обліку, до 45 відсотків від загальної кількості. На Херсонщині цей показник сьогодні сягає лише 32 відсотків. Розв’язувати проблему можна й треба, навіть попри те, що в обласному бюджеті кошти на встановлення лічильників на нинішній рік не передбачено. Адже є інші джерела фінансування — місцеві бюджети та самі теплопостачальні підприємства. Вони закладають у тариф так звану інвестиційну складову — гроші на розвиток. Три чверті з них мають спрямувати на модернізацію мереж, а чверть — на прилади обліку, — пояснює начальник управління ЖКГ Херсонської облдержадміністрації Інна Трибух.
Найбільші підприємства—постачальники послуг централізованого опалення не збираються витрачати кошти на домові лічильники. Не тому, що вони вважають такі витрати непотрібними — просто грошей менше, ніж «дірок» в їхньому господарстві, які негайно потрібно залатати.
— Інвестиційна програма на 2014 рік у нашому підприємстві є, і в Києві її затвердили. Але жодних витрат на домові лічильники в ній не «забито», хоч би як ми цього бажали. Нещодавно обладнали приладами обліку котельні, тепер переходимо на теплопункти, через які теплоносій подається на 3—5 багатоповерхівок. Маємо 38 теплопунктів, і цього року на семи встановимо лічильники за власні гроші, і ще на п’ятьох — коштом муніципального бюджету, — ділиться планами директор комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» Володимир Пепель. 
Перед ЖЕКами та кондомініумами постає те саме запитання: де взяти гроші? Із квартплати їх не нашкребти, бо її розмір заледве дає змогу оплачувати роботи з поточного утримання будинку та ліквідації аварій на внутрішньобудинкових комунікаціях. Збирати додаткові внески з мешканців? Вони перейшли на «автономки», і нині їм витрати на лічильники — як п’ята нога собаці.
Отже, на лічильники в бюджетах коштів катма, а багатьом мешканцям «висоток» вони вже не потрібні. Що ж робити? У комунальників є відповідь: шукати альтернативних інвесторів. Зокрема, КП «Херсонтеплоенерго» їх уже відшукало: тут вийшли на стадію підписання угоди про пільгову позику від Світового банку. Суму в 21,8 мільйона доларів США кредитор надає терміном на чотири роки менш як під один відсоток річних — саме на реконструкцію котельних, щоб зробити їх енергоощаднішими, та придбання будинкових приладів обліку теплової енергії. Таких грантів хотілося б побільше, та біда в тому, що перемовини про їх надання через бюрократів розтягуються на роки. Скажімо, обговорення умов уже згадуваної позики в 21,8 мільйона доларів почалося ще з 2012 року і тягнеться досі...
Херсон. 

Факт

На комплексну підготовку об’єктів теплоенергетики краю до роботи в осінньо-зимовий період 2014—2015 років потрібно 23,7 мільйона гривень. Фактично виконано робіт лише на 3,2 мільйона.

(Дані з офіційного сайту Херсонської ОДА).