Причину загибелі Кушнарьова приховати неможливо, якби навіть дуже захотілося

«Ми професійно виконали свою роботу, і нас не можна обвинуватити в упередженості чи необ’єктивності»

— Василю Людвіговичу, днями ви заявили, що слідство поставило останню крапку в розслідуванні справи.

— Так, слідчі органи прокуратури області виконали всі необхідні слідчі дії, за результатами яких можна зробити висновок про винність Д. Завального у цій справі. Так, ми висуваємо йому обвинувачення за двома статтями: вбивство з необережності та незаконне зберігання і носіння вогнепальної зброї. Але я також хочу заявити і про те, що тепер наскільки швидко потрапить справа до суду залежить уже не від слідства, не від прокурора, скільки від того, як інтенсивно будуть знайомитися з матеріалами кримінальної справи спочатку потерпіла сторона, представники потерпілого й адвокат, а потім безпосередньо і сам обвинувачений та його захисник. Таким чином, на кінець грудня 2007 року можна констатувати тільки одне: слідство завершено, але процесуальні сторони в справі з матеріалами справи ще не ознайомлені і, відповідно, ця справа не може бути передана в суд. Але тільки-но сторони вивчать усі томи кримінальної справи, її негайно буде направлено до суду.

— Адвокат потерпілої сторони майже півроку тому вимагав призначити за цією справою низку експертиз, що мали істотно вплинути на хід слідства.

— Я вже казав раніше, що ця справа не є складною з точки зору технології її розслідування. Складність, можливо, лише в тому, що загинула дуже відома людина. Але якщо говорити за великим рахунком, то вся складність цієї справи — це 23(!) експертизи різного характеру, різного напряму. Слідство зобов’язано, розслідуючи ту чи ту кримінальну справу, з метою встановлення об’єктивної істини в справі звертатися до фахівців у тій чи іншій галузі, до експертів. Експерт — це та особа, яка має спеціальні знання у певній галузі, має ліцензію на те, що вона може давати оцінку стосовно того чи того проблемного питання. Експерт попереджається про кримінальну відповідальність за надання свідомо неправдивого висновку. Але коли ми одержуємо експертизу, ми покладаємося на цей висновок, він для нас є обов’язковим для прийняття рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності тієї чи іншої особи.

Нас цікавило місцеперебування обвинувачуваного і потерпілого в момент пострілу, які кути між ними були під час розстановки і в ході полювання, бо відповідно до правил полювання мисливець не має права стріляти, якщо кут по фронту між стріляючими менш як 45 градусів. Нас надзвичайно цікавило, який кут мав рикошет, його сила тощо. Забігаючи наперед, скажу, що експертизи підтвердили всі наші попередні висновки. Знайшли ми предмет, від якого був рикошет, установили модель цих обставин, і весь цей накопичений слідством матеріал, аналіз цього матеріалу дав нам підстави зробити такий висновок і висувати обвинувачення за цими статтями.

Безумовно, кожна зі сторін має свій погляд на ті чи ті події. Потерпіла сторона, наприклад, вважає, що об’єктивну істину не було встановлено, що це не було убивство з необережності, а було умисне убивство. Мені, як прокурору області, негоже вступати в суперечку з цього приводу на сторінках преси. Є наш висновок, і ми цей висновок доводитимемо процесуальним сторонам у суді.

— Ще адвокат вимагав провести моніторинг засобів зв’язку. Які телефонні переговори і ким велися в той день в ізюмському лісі та його околицях.

— Таку експертизу треба було провести, і ми її провели, але великих надій на неї не покладали. Нам надали списки сотень абонентів, котрі вели переговори в даному районі в обумовлений час. Ми навіть знаємо, який номер з яким з’єднувався. Але немає розшифровок розмов, і бути їх не повинно. Адже існує таємниця листування і телефонних переговорів. І, слава Богу, що ці конституційні права громадян у нашій країні не порушуються. Іншими словами, технічні засоби не фіксують зміст розмов і ніде їх не записують. Але навіть якби такі й були, то в них слідство, упевнений, нічого цікавого для себе не знайшло. Адже багато інших об’єктивних даних у справі свідчать про неумисність цього фатального пострілу для Є. Кушнарьова.

— Чи може сьогодні прокурор області сказати про те, що все, що залежало від слідства, виконано в повному обсязі, зі всією об’єктивністю та неупередженістю?

— Ми до грудня одержали висновки останньої експертизи і провели, на наш погляд, усі необхідні слідчі дії для встановлення об’єктивної істини в справі.

Безперечно, може статися так, що з погляду тієї чи іншої процесуальної сторони може бути порушено питання про виконання тих чи тих слідчих дій. Яких? Я ще не знаю. Безумовно, ми ці клопотання будемо або задовольняти, або відхиляти, зважаючи на їх важливість і необхідність. Але, врешті-решт, ми направимо справу в суд, і суд розставить усі крапки над «і». Однак ніколи не можна бути упевненим у тому, що завтра все буде так, як є сьогодні. Ми професійно виконали свою роботу, і мої підлеглі не побоюються того, що їх можуть обвинуватити в упередженості або необ’єктивності.

— Д. Завальний стріляв зі зброї, що йому не належала?

— Так. Ми йому інкримінуємо те, що він не мав права цього робити. Це грубе порушення правил користування зброєю, це кримінал.

— Що йому загрожує?

— Вкотре відповідаю — усе вирішить суд.

Адвокат В. Стовба:

«Весь досвід мисливця Д. Завального працював проти нього»

— В’ячеславе Григоровичу, чи задоволені ви, як адвокат потерпілої сторони, ходом розслідування цієї справи?

— Перш ніж направити справу до суду — це вимога Кримінально-процесуального кодексу — слідство зобов’язане надати для вивчення матеріали кримінальної справи потерпілій стороні. Ми маємо право в цей час заявляти клопотання про поновлення слідства у справі, про проведення додаткових слідчих дій, про витребування різних документів, на інші слідчі дії, які забезпечили б повноту, всебічність і об’єктивність розслідування. І тільки потім, коли потерпіла сторона ознайомиться з матеріалами справи, скористається повно своїми процесуальними правами, справа передається для ознайомлення обвинувачуваному і його адвокату.

Направити справу в суд без виконання цих процесуальних вимог неможливо. Прокуратура області як орган розслідування повинна повідомити мені як представникові потерпілої сторони, яке прийняте рішення в справі. Думаю, що все буде в рамках закону.

Чи задоволений я ходом розслідування? Цього року виповнюється 33 роки, як я займаюся адвокатською діяльністю. Я не можу брати факти з повітря. Коли я ознайомлюся з матеріалами кримінальної справи, я звідти буду брати докази, посилання. Тільки тоді я можу дати коментарі стосовно справи, що задовольнять вас і ваших читачів.

— Чи залишаються ще сумніви, питання адвоката стосовно повноти, всебічності, об’єктивності розслідування цієї справи?

— Такий висновок можна зробити таки після вивчення всіх матеріалів кримінальної справи. На сьогоднішній день, як бачите, ми займаємо самостійну процесуальну позицію стосовно кримінальної справи незалежно від позиції слідства. Але, все-таки, ми перебуваємо в одному руслі зі слідством. Дивіться, слідство вважає, що сталося убивство, і ми вважаємо, що сталося вбивство. Тільки слідство вважає, що це вбивство з необережності, а ми залишаємося на позиції, що це умисне убивство. У формі непрямого умислу.

— Але як розуміти «непрямий умисел»?

— Д. Завальний усіма своїми діями порушив правила безпеки полювання. Сам поставив себе в таке становище, за якого опинився в ситуації, коли він не мав права стріляти, перебуваючи в хащі лісу, не мав права стріляти, не переконавшись в тому, що перед ним немає людини. Це порушення правил полювання. Д. Завальний стріляв зі зброї, убивча сила якої становить три кілометри. Це не берданочка і не дробовичок. Завальний усвідомлював, із якої рушниці він веде стрільбу, і зобов’язаний був переконатися перед тим, як стріляти, що за напрямком пострілу немає живої істоти, людини.

Отже, якщо підсумувати, весь його досвід мисливця давав йому можливість усвідомити: перше — порушення правил полювання; друге — особливу небезпеку зброї, із якої він стріляв; третє — обстановку, в яку він сам себе поставив; четверте — відповідальність за функції і керівника полювання, і начальника команди мисливців. Він як керівник полювання, начальник команди мисливців зобов’язаний був контролювати і поведінку інших рядових мисливців, яким він теж був. А він поставив себе в таку обстановку своїми порушеннями, що був позбавлений можливості і не міг проконтролювати дії найближчого свого номера, Кушнарьова Євгенія Петровича.

— Видається, скоріше, злочинною халатністю. Де докази умислу?

— Формула непрямого умислу і полягає в тому, що особа, не маючи прямого умислу на вбивство, усвідомлювала допущені порушення, усвідомлювала, що їхні наслідки можуть призвести до трагедії.

— Іншими словами, це все одно, що досвідчений водій починає лихачити на міській дорозі з позамежною швидкістю?

— Аналогія дуже вдала.

— Якщо Д. Завальний визнає за собою таку провину, це означає, що справу завершено? Усі крапки над «і» розставлено, й у вас, як адвоката, більше не буде запитань до слідства?

— Я не можу вам відповісти остаточно на це запитання, бо я не ознайомився з усіма матеріалами кримінальної справи. Ймовірно, матеріали кримінальної справи дадуть мені можливість говорити про інший склад злочину, про іншу форму умислу. Усе може бути. Я нічого не виключаю, оскільки матеріали кримінальної справи можуть містити будь-як відомості, котрим можна дати кримінально-правову оцінку.

— Але десь у глибині адвокатської свідомості є думка, що це могло бути убивство на замовлення, умисне убивство?

— Протягом усього слідства в справі даних про те, що це, по-перше, убивство на замовлення, по-друге, що це убивство с прямим умислом, — не було. Дозвольте повторитися, що ми перебуваємо в одному руслі зі слідством. Різняться лише наші остаточні висновки. Вони вважають, що це убивство з необережності, а я кажу про непрямий умисел.

— Нагадує ситуацію з капітаном «Титаніка»? Весь досвід працював проти нього?

— На жаль.

Адвокат В. Олевський:

«Дмитро Завальний не згодний з обвинуваченнями, пред’явленими йому в справі Кушнарьова»

— Володимире Йосиповичу, в прокуратурі вашому підзахисному Дмитрові Завальному було пред’явлено обвинувачення в справі Кушнарьова. Ви згодні з цими обвинуваченнями?

— Нам справді було пред’явлене обвинувачення в необережному убивстві й обвинувачення в незаконному носінні зброї протягом 16 січня 2007 року. Обидві статті обвинувачення «притягнуті за вуха». Якщо говорити професійною мовою, вони не відповідають диспозиціям статей і всьому ученню кримінального права, на якому засновано кримінальну юриспруденцію в нашій країні. Ми оскаржили постанову про порушення кримінальної справи за статтею необережне убивство двічі як незаконно порушену. Ми вимагали, щоб справа була порушена не за фактом, а стосовно Д. Завального. Оскільки факт смерті Є. Кушнарьова не дає підстав для пред’явлення обвинувачення Д. Завальному. Але нам було відмовлено в задоволенні наших вимог.

Є постанова пленуму Верховного Суду, в якій йдеться про те, що коли відомі дані стосовно конкретної особи, то не можна порушувати справу за фактом, а потрібно, дотримуючи права особистості, порушувати справу безпосередньо стосовно тієї особи, яка є підозрюваною і буде, відповідно, обвинувачуваною. Це було не дотримано в цій справі з самого початку. Після ознайомлення з експертизами стало відомо, наскільки істотно порушені наші права: за жодною експертизою сам Завальний не був ознайомлений з постановою про призначення цієї експертизи. Тобто, він був позбавлений можливості схвалити цю експертизу або не схвалити її, заявити відвід експерту або не заявити, поставити додаткові запитання експерту, брати участь у проведенні самої експертизи, оскільки експертизи були пов’язані з проведенням слідчих дій, з виїздом на місце події — місце події, яке вказував сам Завальний, і ніхто краще нього не міг би вказати це місце події. Усе це було зроблено заочно, і відповідно вийшов надуманий заочний результат. Надуманий, бо він зовсім не відповідає правдивим показанням Завального — відмінного стрільця, майстра спорту, кількаразового призера України, людини, для якої стрільба — це не просто захоплення. Завальний — майстер стрільби, і ніяких помилок у його показаннях бути не могло. Саме він показав місце, звідки він стріляв. Саме він показав ті гільзи, що залишилися після пострілів.

— Д. Завальному ставиться в провину, що він порушив правила полювання, організатора полювання.

Д. Завальному ставлять за провину, що він повинен був припустити непередбачувану поведінку Є. Кушнарьова під час полювання, коли він у запалі мисливського азарту міг залишити своє місце. Розумієте? Завальний повинен був це передбачати! Але в такому разі, звичайно, Завальний повинен був узагалі далі узлісся Кушнарьова не пускати, виходячи з психологічних особливостей його характеру.

Згідно з пред’явленим обвинуваченням виходить, що Завальний повинен був передбачати рикошет кулі. Загальновідомо з раніше проведених експертиз, що куля ввійшла в тіло Кушнарьова своєю бічною поверхнею, це був рикошет. Це підтверджується безліччю судово-медичних експертиз і не викликає ніяких сумнівів. Виходячи з того, що це був рикошет, відповідальність узагалі не має наставати, оскільки це був казус, випадок. Тут немає ніякої самовпевненості з боку Завального. Він не міг і не повинен був це передбачити.

— Кушнарьов порушив правила полювання?

— Так, Євгеній Кушнарьов порушив правила полювання: під час полювання жоден мисливець не має права зрушувати зі свого поста, навіть підходити і добивати пораненого звіра, без дозволу на це. Кушнарьов, як пише слідчий, у запалі не раз тікав зі свого місця на полюванні. І виходить — за обвинуваченням — він чотири роки постійно бігав зі свого місця і не був застрелений раніше тільки випадково.

— Він був єдиний, хто порушив правила полювання?

— На мій погляд, так, у той момент. Якщо говорити про порушення правил полювання, що могли спричинити якісь наслідки. Коли людина залишає місце, що відоме сусіднім стрілкам, не сповіщаючи про це голосним криком, сигналами сусідніх стрільців, вона себе ставить у ситуацію, коли вона може бути підстреленою.

— Обвинувачення в незаконному носінні та зберіганні зброї теж «притягнуто за вуха»?

— У Д. Завального був дозвіл на зброю, цілком аналогічний тій, що він взяв у їх спільному з батьком сейфі. У них був спільний сейф, вони зберігали там з дозволу міліції спільну зброю. Такий само спільний сейф був і в їхньому будинку в угіддях мисливського господарства «Гай».

— А чому Д. Завальний не скористався своїм карабіном?

— У Д. Завального викрали машину, в якій у той момент була зброя, її не встигли звідти забрати після чергового полювання. Але повернімося до надуманого обвинувачення. У Завального є виданий йому і дійсний дозвіл на карабін Benellі Argo. І такий само карабін, з такими само бойовими властивостями, що відрізняється тільки за номером, є в його батька. Саме цей карабін залишався в їхньому спільному сейфі. Саме цей карабін, знаючи, що в нього є дозвіл на цю зброю, узяв Д. Завальний при виході на підраненого вовка, про якого повідомив їм єгер. Це не було заплановане полювання. Це був саме відстріл пораненого вовка, який міг заподіяти велике лихо.

Держава дає дозвіл не на карабін тієї чи тієї марки, а дозвіл на носіння вогнепальної нарізної зброї, на придбання цієї вогнепальної нарізної зброї. А вже фіксація номера — це звітність бухгалтерська. Найголовніше, що держава в особі генерала, начальника УВС Харкова, який підписав цей дозвіл Д. Завальному, вважала за можливе, що людина на прізвище Завальний може володіти, носити і переносити з дотриманням усіх правил саме вогнепальну зброю. А те, що Дмитро взяв зброю свого батька, цілком аналогічну його власній, не може бути кримінальним злочином.

— Тобто, ви вважаєте, що якби Завальний узяв аналогічний карабін у свого сусіда (зрозуміло, з дозволу сусіда), це теж не було б незаконним зберіганням і носінням?

— Так, якщо в сусіда цей карабін зберігається законно й у Завального в цей час є дозвіл на збереження і носіння аналогічної зброї. Для кримінального переслідування це неможливо...

— Що ж усе-таки сталося?

— Думаю, що міг статися справді казус, нещасний випадок, що періодично трапляється на багатьох полюваннях. Це саме той нещасний випадок, який стався на полюванні.

— Ви збираєтеся заявити відвід слідчому. Якщо ця заява не дасть результату?

— Якщо за цілком очевидних порушень слідчого йому не буде дано відвід і йому буде дозволено закінчувати слідство та переконувати своє керівництво в тому, що його позиція правильна, то тоді цей відвід повинен буде відноситися до всього керівництва слідчого. Це означає, що порушення закону, допущені слідчим, розділяє все керівництво обласної прокуратури.

Публікацію підготував Микола КОСИЙ.

Харківська область.