Новий уряд, щойно приступивши до роботи, взявся за повернення знецінених вкладів Ощадбанку, й країна в ажіотажі рушила в черги — довести, що має право їх одержати.

Здійснила власне інтерактивне опитування — те, що «ні до чого не зобов’язує і на жодні результати не впливає»: благо чи ні повернення наших грошей? Одні казали, що так, бо надії на це вже давно поховали. В країні — величезна кількість людей, приречених на виживання, тому навіть 1 тис. грн. для них — можливість місяць-другий пожити по-людськи. Чи придбати необхідні ліки. Чи залатати якісь термінові фінансові діри. Якась пенсіонерка, котра, працюючи колись на трьох роботах, наскладала 5 тис. крб., в ефірі одного з телеканалів тішилася, що на повернені гроші нарешті зможе купити диван...

Мінекономіки й цього разу не винаходило велосипед і застосувало ту само схему, що й 2005-го: вкладник одержує трохи грошей на рахунок у банку, а також списання боргів за послуги ЖКГ — якщо вони у нього є. Уряд наполегливо радить не брати «живі» гроші, а покласти їх на рахунок у банк на депозит: процентна ставка у гривнях — 13,5%, у валюті — 9,5%. А от на одні руки (а не на кожну ощадкнижку, що їх налічується 52 млн., як це було, коли видавали по 50 грн. — Авт.) можна одержати лише 1 тис. грн.

Тепер кожен власник радянських знецінених у 90-х роках через гіперінфляцію карбованців одержить не 2 тис. грн., а лише 1 тис. Уряд також обіцяє, що невдовзі ухвалить рішення, яке дасть змогу за рахунок ощадкнижки купувати товари та послуги, навчання дітей тощо. Щоправда, досі механізм реалізації не напрацьований.

Чомусь мало хто замислюється, що сума наших грошей, які повертає уряд, щонайменше у 20 разів менша, ніж та, яку ми впродовж багатьох років колись заощаджували. З урахуванням інфляції і купівельної спроможності: за радянські 5 тис. карбованців можна було придбати автомобіль «Жигулі».

Чим закінчиться нинішня спроба — важко сказати, адже немає жодної інформації про те, звідки візьмуться гроші на повернення вкладів? Тим часом одні урядовці запевняють, що повернення знецінених вкладів не викличе інфляційних процесів, а інші так само переконують, що це призведе до інфляційного стрибка й мало не до колапсу економіки.

З другого боку, якби насправді поверталися наші гроші, то ми б одержали їх не в 20 разів менше, а ще й з відсотками. А як щодо закону про індексацію вкладів Ощадбанку СРСР? Чи її в одній і тій самій відомості спишуть і на вклад, і на компенсацію, збагативши лише ініціаторів повернення вкладів?

Один давній знайомий, якого я щиро поважаю, відповів на моє «інтерактивне опитування»: не треба бити по руках уряд, який старається повернути людям бодай дещицю, якій вони безмежно раді. Тому й гірко, що вся ця політична гра побудована на тому, що народ спочатку довели до бідності, а потім кинули крихту і всі від того начебто щасливі...