Рейдерська атака — перший крок до тероризму?

У 2002-му я був у захваті від привітного прийому головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Г. Кухтіним, а пізніше суддею цього ж суду В. Чебикіним, який намагався видворити журналіста із зали відкритого судового засідання. Кореспондент, бачте, недоречно постав перед очі судді та ще й без відповідного листа з редакції. Тоді слухалася цивільна справа за позовом дніпропетровського підприємця Івана Колотницького, в якого серед білого дня поцупили заводик. Суд задовольнив... зустрічний позов відповідача, виключивши Колотницького зі списку засновників приватного підприємства. Через рік скандальну справу слухали в апеляційному суді Полтавщини, де погодилися з рішенням Індустріального суду (В. Чебикін), яке, по суті, розв’язало «чисті» руки опонентам. Це, очевидно, окрилило обраних слуг у мантіях, котрі взяли на озброєння безцінний досвід Чебикіна. Де їм було знати, що Верховний Суд України хоч і через три (!) роки, але поновить у правах Колотницького, скасувавши вердикт заблукалих у трьох соснах суддів.

Але як повернути розкрадене і розпродане виробництво? Знову через суд. Знову роки, здоров’я, борги. І де гарантія, що інші законники не зроблять «помілок», які коштували Івану Колотницькому престижного підприємства? Що їм, як кажуть, до Гекуби...

Рейдерство, за твердженням голови ВСУ, «надзвичайно непокоїть Верховний Суд». Василь Онопенко особисто порушив з десяток дисциплінарних справ про звільнення суддів, які прийняли незаконні рішення, що спричинили рейдерство. Президент звернувся до Вищої ради юстиції з проханням розглянути його подання про звільнення 47 суддів. Як думаєте, ВРЮ задовольнить прохання глави держави?

Інший суддя Індустріального райсуду, В. Мороз, ім’ям України ухвалив покарати в адміністративному порядку Б., яка «порушила правила проїзду перехрестя», чим змусила учасників руху «гальмувати і змінювати напрямок руху...». «Лихацтво» Б. коштувало їй позбавлення права керування авто на... рік. Отака відповідність покарання і провини. До речі, я півдня шукав зазначене судом перехрестя, де було «створено аварійну обстановку», але не знайшов... Як тут не згадати Євгенія Євтушенка: «Сомнительны и 99 процентов справедливости, когда один процент преступного в них вкрался!»

Я писав про голову Арбузинського райсуду Олега Пампуру, котрий любив повторювати: «Тут, у районі, вище за мене тільки сонце». Нині викрите в хабарництві місцеве «світило» в міжнародному розшуку. Це про нього, інших рвачів і беззаконників районного масштабу Василь Онопенко сказав: «Багато суддів місцевих судів поки що вважають, що вони народилися разом з посадою і є князями на визначеній території».

У модельному Індустріальному, яким його вважають у системі, припускаю, теж окремі слуги зайняли місце під сонцем. Про одного з них, усе того ж Мороза, та його керівника Кухтіна говорили на прес-конференції в Укрінформі напередодні Нового року. Її організували і провели голова Комісії з питань економічної безпеки суб’єктів господарювання і захисту інвестицій УСПП Олександр Дичек і співзасновник ТОВ з іноземними інвестиціями «К. А. С. ЛТД» Олександр Свергун. Уже сама тема («Рейдерська атака — перший крок до теракту? Новітні технології Дніпропетровська») викликала інтерес у представників півтора десятка ЗМІ та агентств. Як резюмував Дичек, «рейдерська атака — це перший крок до тероризму, оскільки вони мають такі спільні ознаки як насильство або загроза насильства, доведення осіб або групи осіб до безвихідного становища».

«Чорне рейдерство» базується, як правило, на неправомірних рішеннях судів і подальшому захопленні підприємства (згадайте справу Колотницького). За словами Олександра Дичека, за останні роки зафіксовано чотири тисячі рейдерських атак. До Міністерства юстиції і ВРЮ направлено подання на 26 несумлінних суддів, притягнутих до відповідальності. І це результат роботи тільки однієї антирейдерської комісії — при Кабміні.

Про атаку на азербайджансько-українське підприємство ТОВ «К. А. С. ЛТД» розповів учасникам прес-конференції Олександр Свергун. Підтверджуючи кожну думку документами, співзасновник розкрив схему захоплення... Ні, не підприємства, а інвестиційного проекту вартістю 80 мільйонів доларів. На ці кошти заплановано побудувати культурний центр «Азері», в якому розміститься і консульство Азербайджану в Дніпропетровську. Передісторія скандалу, що загрожує перерости в міжурядовий, почалася в 2006-му, коли, за словами Свергуна, група держчиновників довідалася про майбутнє будівництво комплексу.

— До мене прийшов якийсь Крутельников (прізвище змінено. — Авт.), котрий вимагав від імені силових структур частку в проекті. Діставши відмову, непроханий гість запевнив, що хід будівництву нам не дадуть, а мене запроторять за ґрати. Незабаром слідчий обласної ДПА Чорноморець порушив кримінальну справу за несплату податку на землю ТОВ фірми «Укрстар» ЛТД, де я працював гендиректором. До речі, саме на землі «Укрстару», співзасновника «К. А. С. ЛТД», і планується звести міждержавний культурний центр «Азері», інвестування, підготовка проектно-кошторисної документації якого тоді вже активно почалася.

Слід зазначити, що проект підтримала міжурядова азербайджансько-українська комісія з питань економічного співробітництва, що працювала в Баку в рамках візиту Президента України в Азербайджан. У міжурядовому протоколі від 1.09.2006 р. окремим рядком зафіксовано: «Сторонам сприяти ... «К. А. С. ЛТД» у залученні інвесторів для будівництва ... комплексу «Азері».

Тоді в коридорах модельного суду і з’явився колишній співзасновник і гендиректор ТОВ «Укрстар» Михайло Сокольський.

— Саме в період його керівництва у фірмі нагромадився горезвісний борг за землю, який ми поступово погашали і ніколи не приховували у звітах, — розповів на прес-конференції в Укрінформі Олександр Свергун. — Наприкінці 2002-го Михайло Борисович пішов на пенсію, цілком відійшовши від справ. У лютому 2006-го збори учасників «Укрстару» більшістю голосів виключили Сокольського зі складу учасників фірми. За неналежне виконання своїх обов’язків і перешкоджання досягненню цілей ТОВ.

Індустріальний суд прийняв позовну заяву Сокольського 22.02.06. Того самого дня її було розписано В. Морозу. Той одразу відкрив провадження і призначив дату попереднього слухання. Увага: 22.02.06 суд також заарештував банківські рахунки і майно «Укрстару». Може, в цьому і полягає модельність славнозвісного синедріону?

Прочитавши десять разів позовну заяву Сокольського, я не знайшов прохання позивача заарештовувати майно. У ній ішлося тільки про скасування протоколу зборів учасників ТОВ від 10.02.06, які виключили партнера з фірми.

— Крім того, — зазначив Свергун в Укрінформі, — суд ухвалив ще п’ять незаконних постанов. Зокрема, прийняв до розгляду неналежно оформлену заяву; порушив правила підсудності — наша фірма зареєстрована в іншому районі; ухвалив заочно рішення на користь позивача, не запросивши нас на засідання, тощо.

Апеляційний суд області тільки через рік (!) скасував усі шість (!) постанов Індустріального суду. Постає запитання: найгрубіші процесуальні порушення в одній справі — це дрімуча некомпетентність суду (суддя Мороз) чи чиясь особиста зацікавленість? А невиконання постанов апеляційного суду протягом семи місяців — це прояв найвищого професіоналізму і глибока повага до його Величності Закону чи цинічна зневага не тільки Конституції, а й норм моралі?

...Програвши справу в райсуді, Сокольський звернувся до господарського. Той через вісім місяців задовольнив вимогу позивача, визнавши недійсними низку рішень учасників ТОВ і відповідних протоколів зборів. Цей суд також зняв арешт на майно «Укрстару», чим, здавалося, відкрив шлях до реалізації міжнародного проекту. Інвестори, маючи на руках проект першої черги центру (на знімку), відповідну дозвільну документацію, могли б продовжити фінансування. Будівельники готові хоч завтра розпочати роботу. Але... Позивач оскаржив рішення в апеляційному господарському суді. Логіку позивача зрозуміти важко: домігшись скасування рішень співзасновників про його виключення, Сокольський повернувся в лоно фірми. Це означає — він може розраховувати на свої відсотки від прибутку. А блокування будівництва, судова тяганина не дозволяє реалізувати проект з усіма наслідками, що звідси випливають. Як заявив на прес-конференції Олександр Свергун, інвестор побоюється зриву міжурядової угоди, зазнає мільйонних збитків і, може бути, відмовиться від інвестування. Хто виграє? Виходить, хотіли одержати яблука Гесперид, а одержали яблуко розбрату. Суцільні муки Тантала...

Сергій Ківалов, голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, недавно констатував, що керівництво судової системи підтвердило рішучість домагатися відповідальності аж до звільнення суддів, які ухвалюють свідомо неправосудні рішення. Аналогічна позиція, як відомо, і у Президента.

І це державний підхід: ще Цицерон говорив, що чесна людина, сідаючи в суддівське крісло, має забути про особисті симпатії...

Дніпропетровськ.