Шановна Юліє Володимирівно!

Останнім часом у суспільстві розгорнулася широка дискусія — чи можна повернути втрачені вклади в Ощадбанку колишнього СРСР громадянам України?

Як вчений і народний депутат України двох скликань, один з авторів Закону України «Про індексацію вкладів» з упевненістю заявляю: повернути вклади громадянам неінфляційним шляхом не тільки можна, а й потрібно для сталого розвитку економіки України.

Як це зробити? У відкритому листі пропоную декілька економічно обґрунтованих напрямів вирішення цього питання.

20 грудня 2007 р. Fіtch Ratіngs присвоїло ВАТ «Державний ощадний банк України («Ощадбанк»)» такі рейтинги: довгостроковий рейтинг дефолта емітента («РДЕ») в іноземній валюті «BB-» (BB мінус), індивідуальний рейтинг «D» та низку інших.

Низький індивідуальний рейтинг D відображає ризики, пов’язані з концентрацією в сегменті обслуговування корпоративних клієнтів і невисокий рівень якості та гнучкості капіталу.

З точки зору світового досвіду, ці рейтинги для найбільшого банку України, що має понад 6000 відділень по Україні, вкрай низькі.

Відповідно, вони не дозволяють залучати позики міжнародних фінансових інститутів у великому обсязі і під низькі відсоткові ставки, як це робить, наприклад, менеджмент в Ощадбанку Росії.

Моя точка зору як економіста і менеджера: основна причина низької оцінки банку — в неефективному менеджменті частини керівництва банку. Як наслідок — відсутність активного ринково орієнтованого бізнес-плану розвитку «Ощадбанку», бюрократія і тяганина в запровадженні прогресивних банківських продуктів, відсутність системи економічного стимулювання менеджменту середньої ланки в збільшенні прибутковості роботи відділень «Ощадбанку».

Цю точку зору підтверджують фінансові аналітики провідних світових рейтингових агентств.

У московській аналітичній групі Fіtch по фінансових організаціях відзначають, що Ощадбанк має невисокі операційні показники... водночас недостатня завантаженість великої філіальної мережі банку обмежує його ефективність.

Кредитний портфель банку зростає невисокими темпами. Резерви використовуються на покриття проблемних кредитів. Капітал є обмежувальним чинником для Ощадбанку. Значна частка резерву переоцінки капіталу і невисока частка вільного капіталу негативно позначаються на якості капіталу. Робота по залученню капіталу на світових ринках іде із затримками, випуск облігацій на 300 млн. гривень — низькими темпами.

Для проведення компенсації вкладів неінфляційним шляхом, з погляду економіки, необхідно розробити і здійснити такі заходи:

1. Значно збільшити прибутковість «Ощадбанку». Для цього розробити і здійснити активний, ринково орієнтований бізнес-план розвитку банку. Він працюватиме за такими напрямами:

а) активно задіє найбільшу в країні філіальну мережу більш ніж у 6000 відділень, запровадить нові прогресивні банківські продукти, наприклад, фінансування проектів роздрібного фінансового лізингу, що дасть можливість розвитку дрібного і середнього бізнесу, створить нові робочі місця;

б) підніме ставки по кредитах і депозитах до рівня ринкових;

в) значно збільшить проекти за кредитними картками, передусім для працівників бюджетної сфери — медпрацівників, учителів, працівників культури, що дасть можливість збільшити їхні доходи за рахунок кредитування на пільгових умовах;

г) запропонує нові банківські продукти держпідприємствам, що працюють на експорт, насамперед оборонним і машинобудування;

д) активно фінансуватиме програми розвитку територій за планом Кабміну;

е) активно розвиватиме програми будівництва житла з виплатою протягом 20 років, розвиток будіндустрії також дасть імпульс створенню нових робочих місць.

Подібна робота в Росії, наприклад, дала такий результат — чистий прибуток Ощадбанку Росії по РСБУ за 11 місяців 2007 року зріс на 43 відсотки і перевищив 118,4 мільярда рублів (порядком 4 мільярди 832 млн. дол. США). Про це йдеться в матеріалах банку.

2. У результаті здійснення ринково орієнтованого бізнес-плану ми значно поліпшимо економічні показники Ощадбанку, що дасть змогу активно виходити на міжнародні ринки запозичень. Наприклад, у Росії подібна робота дала такі результати.

Ощадбанк Росії підписав угоду про синдикований кредит на суму 750 млн. дол. США під LІBOR +0,45 відсотка річних. Про це йдеться в офіційному повідомленні банку. Цей кредит є третьою синдикованою угодою Ощадбанку Росії за останні 3 роки. Ставки за кредитом — нижчі, ніж для CІTІBANK і UBS.

До того ж вищим менеджментом Ощадбанку був вибраний найбільш удалий момент для підписання угоди — за останній тиждень ФРС, ЕЦБ, Банк Канади, Банк Англії, Банк Швейцарії влили у фінансову систему більш як 100 млрд. дол. США, що призвело до падіння ставки LІBOR.

Є можливість значно поліпшити фінрезультат українського Ощадбанку.

Я закладаю такі орієнтири. У Росії, як випливає з доповіді А. Казьміна під час передавання справ М. Грефу, капіталізація Ощадбанку за 10 років зросла в 107,5 разу, досягши на 1 листопада 2007 року 95,7 млрд. дол. США. За цим показником Ощадбанк вийшов на друге місце в Росії після Газпрому. Активи Ощадбанку зросли в 31 раз, капітал — у 38, балансовий прибуток — у 33, чистий прибуток — у 40 разів.

Нині капітал найбільшого російського банку становить майже 660 млрд. рублів, або 26 відсотків від усього капіталу російської банківської системи. Рентабельність капіталу знаходиться на рівні не нижче 20 відсотків. Ось ті показники, до яких ми повинні привести Ощадбанк.

Для порівняння Ощадбанку Росії й Ощадбанку України за можливостями розвитку головним критерієм є співвідношення населення в наших країнах. У Росії проживає близько 145 млн. населення, в Україні — близько 47 млн., утричі менше.

Отже, розроблений під моїм керівництвом бізнес-план розвитку Ощадбанку має конкретні контрольні цифри розвитку Ощадбанку. Ми повинні домогтися того, щоб показники Ощадбанку становили не менш як 1/3 показників Ощадбанку.

Збільшивши капіталізацію Ощадбанку, Кабмін отримає головний важіль управління економікою України — регулювання величини кредитних ставок комерційних банків України шляхом установлення процентних ставок за кредитами і депозитами в Ощадбанку.

3. У держбюджеті України необхідно створити спецфонд компенсації вкладів.

Кошти в цей спецфонд спрямовувати від продажу на конкурсних умовах державних ресурсів — земель несільськогосподарського призначення, радіочастот, державних підприємств тощо. Кошти спецфонду потрібно тримати в Ощадбанку, аукціони проводити за його участю.

Наприклад, украй важливо задіяти «Ощадбанк» у проведенні земельних аукціонів. Кошти від продажу землі несільськогосподарського призначення стратегічним інвесторам спрямовувати в спеціальний фонд компенсації вкладів.

4. Розробити ступінчату систему використання коштів фонду на виплату вкладникам — з пріоритетом та економічною вигодою тримати вкладникам ці кошти на депозитах в «Ощадбанку».

5. Провести корпоратизацію і приватизацію «Ощадбанку». Контрольний пакет акцій залишити в держави. Віддати частину акцій вкладникам у рахунок втрачених вкладів. Вийти на ІPO, залучити до 5 млрд. доларів США. Досвід Росії — по ІPO банку ВТБ свідчить, що провідні світові структури можуть організовувати і проводити ІPO на мільярди доларів США. ІPO по ВТБ дало 8 млрд. доларів США.

Звісно, виплата багатомільярдних сум вкладникам має супроводжуватися системною роботою з придушення інфляції. До основних напрямів такої роботи належать:

1. Для недопущення зростання цін необхідно наситити внутрішній ринок продуктами, товарами і послугами, у тому числі створенням умов для розвитку дрібного і середнього бізнесу.

2. Необхідно усунути сформовану монополію на постачання на внутрішній ринок харчових продуктів, бензину, дизпалива, зокрема шляхом зниження мит на імпортні постачання такої продукції, що за рахунок підвищення пропозиції також призведе до зниження цін.

3. Потрібно провести випуск облігацій внутрішньої державної позики для збирання зайвої гривні з ринку, вжити низку інших комплексних економічних заходів.

У короткій записці я виокремив лише тези розв’язання проблем компенсації вкладів неінфляційним шляхом. Головне — максимально врахувати світовий досвід, розробити ефективний бізнес-план.

За комплексного вирішення проблеми переконаний, що вже 2008 року можна повернути громадянам України приблизно 25 мільярдів гривень, що складуть могутній неінфляційний ресурс розвитку економіки України. Під час внесення змін до низки законодавчих актів цю суму, як і доходну частину держбюджету України, можна значно збільшити.

Ми з вами вже проводили подібну роботу щодо збільшення доходної частини державного бюджету України, коли працювали народними депутатами в Комітеті з питань бюджету Верховної Ради України в 1998, 1999 роках. За рахунок значного збільшення доходної частини держбюджету було істотно збільшено кошти для Мінвуглепрому, для виплати пенсій. Це дало змогу, по-перше, сповна погасити борги у зарплаті шахтарям України, борги у пенсіях пенсіонерам.

Наприклад, у моєму виборчому окрузі Краснодон — Луганськ були сповна погашені борги у зарплаті та виплатах шахтарям «Краснодонвугілля», борги у пенсіях пенсіонерам округу.

Переконаний, що при залученні запропонованих мною ресурсів Кабмін має реальні можливості повернути вклади громадянам України, втрачені в Ощадбанку колишнього СРСР.

Для успішного розвитку економіки України приведу слова Президента Рузвельта з моєї книги «100 днів Президента Рузвельта»: головним інвестором в економіку країни є власне громадяни цієї держави.

За матеріалами АЕІ Прайм-ТАКС, Reuters.

Валерій КОЛОМОЙЦЕВ-РИБАЛКА, доктор економічних наук, професор,  заслужений економіст України.