Новий рік в Карпатах святкувати не прийнято. Інша річ — Різдво.

Традиційне українське Різдво в Карпатах вирізняється особливим багатством народних повір’їв, звичаїв та обрядів.

У дні Різдвяних свят тут ще й досі вірять у неймовірні чудеса та надприродних істот. Буцімто, в цей час розкриваються небеса, вода перемінюється у вино, а в домашніх тварин прокидається дар розмовляти людською мовою. Водночас протягом цієї перехідної пори року до осель навертаються душі померлих й активізується всіляка «нечиста» сила, а також пов’язані з нею чаклуни та відьми. Найпевнішим засобом протидії силам зла вважалося неухильне дотримання цієї пори старовинних звичаїв й обрядів.

Головним ритуалом Різдвяних свят в українців вважалася колективна родинна вечеря на різдвяний Святвечір. Вона присвячувалася душам померлих родичів і предків, що, за народними віруваннями, приходили на цю «тайну вечеру». Прихід цих особливих адресатів пожертви досягався через їх закликання на трапезу. В гуцулів перед початком трапези на Святий вечір глава родини, ґазда, брав зі столу миску з усіма святвечірніми стравами й, передаючи її кому-небудь із домашніх, тут же, за столом, запрошував на вечерю «божих і грішних душ», з тим, щоби «вони на тім світі так вечеряли, як ми тут».

Це символічне жертвоприношення закріпилося в різдвяній обрядовості у вигляді ряду характерних звичаїв, як-от: тримати порожнім одне місце за святковим столом, накривати на стіл на одну особу більше, ніж є присутніх тощо. Поширеним є звичай зоставляти після різдвяної вечері весь посуд із залишками страв на столі на всю ніч — із вірою, що вночі прийдуть на трапезу душі померлих предків.

У зв’язку зі значимістю ритуальної різдвяної вечері-трапези велику увагу приділяли приготуванню обрядових страв. Різдвяне меню на Буковині зазвичай складалося з 12 страв. Обов’язково варили кутю, яку тут називали «пшеничкою»; її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. У народному календарі Буковини, складеному і виданому 1875 р., перелічено страви, які готували до святкової вечері місцеві господині: пшениця (так традиційно називалася в українців Карпат і Прикарпаття кутя), галушки, боби, пироги, квасоля, печериці, сливи (чорнослив), риба, сушені овочі. Також буковинки пекли пироги, книші з маком, із капустою, із горохом та ін. Страви накладали на стіл, застелений скатертиною, під яку попередньо вистеляли сіно. Основні різдвяні страви — кутя-пшениця, пироги-вареники, голубці, риба — збереглися в ритуальній кухні буковинців до наших днів.

Після завершення трапези у буковинців, як і сто літ тому, прийнято ходити з вечерею до родичів і сусідів. І поки житиме ця гарна традиція в нашім народі, доти і стоятиме наш український світ.