Веселі свята з багатьма обрядами зустрічі Нового року на півострові стають приводом для вшанування традицій різних етносів. Активісти усіх тридцяти національно-культурних товариств, об’єднань і земляцтв у містах і селах краю наввипередки запрошують представників різних народів поласувати смачнючими стравами, приготовленими за стародавніми рецептами, приєднатися до древніх наспівів і танців.

Заспів віншуванням входин у прийдешній рік й нині зробили євреї, які в центрі Сімферополя спорудили велетенський семисвічник-мінору, біля якої роздавали перехожим новорічні свічки та пропонували ласощі національної кухні. Древні, вже нечисленні, кримські караї-караїми частують друзів уже зранку своїми уславленими пиріжками. Адже за їх календарем — Улуг-ата сеневі (рахунок Великого батька) — доба стартує з появою першої зірки. Ще менш численні й таємничіші за походженням іудеї-кримчаки на Новий рік — Решошона — подають друзям фаршировану рибу, м’ясний бульйон, смажену курку чи гуску — кізірнаг, та тушковане м’ясо — тавете, різноманітні солодощі, пиріжки — кубете та пончики — локма.

Кримські татари Йил Геджесі (Новий рік) відзначають як родинне свято з колядками й головною стравою яні кобетесі — новорічним пирогом із м’ясом і рисом. У кримських корейців Новорічні свята супроводжуються шанобливими поклонами всім і кожному й тривають 15 днів, але найурочистішим вважається перший день Нового року (соль нар). Крім традиційної рисової каші, всіх пригощають тток-куком, що нагадує український суп з галушками, тільки рисовими. Місцеві литовці найбучніше відзначають Різдво — каледос; подають гостям урочисту вечерю із старовинних традиційних страв: кислого киселю, пареного гороху чи пшениці з медом, дрібних сухариків із солодким маковим молоком, грибів і оселедців. Улаштовують карнавальну «ходу королів», що зображують трьох волхвів, «ангелів», «чортів», «півнів», запалюють солому, «стріляють» нагайками тощо. Кримські німці й естонці яскраво святкують початок Нового року — день Сильвестра. Грають у карти і п’ють пиво, стріляють з рушниць, співають, роздають подарунки, кренделі, фігурне печиво всім, кого здибають.

Поляки особливо радісно святкують у ці дні святих Миколая, Андрія, Степана, Люції та Різдво, вони носять хлібні снопи-дзяди й календи-коляди, пригощають ласощами, супами. Врешті, сценарії, дійства і традиції всіх зимових свят кримських слов’ян — поляків, білорусів, росіян, болгар, чехів, словаків — дуже схожі на українські: зі свічками, обов’язковим посипанням сусідів, родичів і добрих людей житом-пшеницею та всякою пашницею, з кутею, співами, танцями. Багато спільного в цих свят із древніми традиціями кримських вірменів, угорців, азербайджанців, греків, італійців, казахів, киргизів, циган... Бо ж усі чекають від Нового року добра. Тож спільним для всіх є сокровенне для кожного українця: «Сійся, родися, радуйся Земле на щастя й здоров’я, на Новий рік, на довгий вік!».

Крим.