Новий рік у середньовічній Англії починався в березні. Рішення парламенту перенести початок року на 1 січня 1752 року обурило жіноцтво. Делегація ображених англійських леді заявила спікеру, що парламент не має права робити жінок на багато днів старшими, на що спікер нібито відповів: «Ось класичний зразок жіночої логіки!»

В Об’єднаному Королівстві замовляють подарунки у Father Chrіstmas (Батька Різдва). Йому пишуть докладного листа, де перераховують усе бажане, і кидають папір у камін — дим має доставити перелік за призначенням. Англійці дарують одне одному презенти приблизно однакової вартості. У сімейному колі часто церемонія розподілу подарунків супроводжується жеребкуванням.

У переддень Нового року в будинках британців панує зразковий лад: підлога виметена, одяг акуратно складений, годинник заведений, музичні інструменти настроєні, столове срібло начищене, ліжка застелені, борги сплачені. Опівночі господар широко відчиняє двері, щоб старий рік ішов геть, а новий заходив до оселі. Потім двері й вікна зачиняють й виконують пісню «Чи забути колишнє кохання». З цієї миті чекають на першого гостя. Вважають, що жінки приносять нещастя, так само як і блондини з брюнетами; «найщасливіший» колір волосся — рудий. Якщо з першим гостем не пощастило, слід терміново вжити запобіжних заходів: кинути дрібку солі у вогонь, заговорити з гостем першим, повісити над дверима хрест із гілочок, скріплених червоною ниткою.

Але існує правило й для гостя: він має принести з собою для господарів корж, віскі й маленький шматочок вугілля. Вугілля треба кинути в сімейний камін і побажати, щоб вогонь у будинку палав вічно.