На запитання «Голосу України» відповідає декан історичного факультету Чернігівського державного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук Олександр КОВАЛЕНКО.

1. Чи ефективно працюватиме демократична коаліція? 2. Як довго вона проіснує? 3. Чи започаткує реформи, зокрема конституційну, цей склад Верховної Ради? 4. Чи буде виконано передвиборні обіцянки?

1. Це залежатиме не тільки від стосунків внутрішньополітичних і міжособистісних у неоднорідній коаліції, а й від того, наскільки вона, опинившись при владі, зможе побудувати взаємини з опозиційними фракціями. Адже за тієї кількості багнетів, які є в розпорядженні депутатської більшості, тримати їх у постійному стані мобілізації практично неможливо. І здається, що від того, чи вдасться бодай з окремих питань знаходити спільну мову з опозиційними фракціями, значною мірою залежатиме ефективність роботи коаліції. І в тому зможемо переконатися вже невдовзі, коли на порядку денному Верховної Ради постане питання про державний бюджет на 2008 рік.

2. Термін існування демократичної коаліції, на мою думку, також пов’язаний з політичним розкладом у Верховній Раді. 227 голосів — критична кількість нинішньої більшості. Варто двом-трьом депутатам захворіти чи виїхати у відрядження, як дієздатність коаліції в результаті голосування опуститься до нуля. Тому, якщо БЮТ, «НУ—НС» та опозиційні фракції досягнуть якогось розумного балансу взаємин, то в такому разі більшість зможе тривалий час робити погоду в парламенті. Якщо все почнеться з конфліктів, конфронтації, то навряд чи можна очікувати, що коаліція витримає випробування часом.

Ще один важливий нюанс. Якщо президентські амбіції, не дай Боже, братимуть гору в роботі і демократичної коаліції, і опозиції, то, очевидно, сподівання суспільства на тривале існування нинішнього розкладу сил Верховної Ради стануть марними.

3. Мені здається, що цей парламент недостатньо консолідований. Деякі реформи, передусім конституційні, треба приймати 300 голосами народних депутатів. Чи вдасться при цьому знайти їм спільну мову, важко сказати. Крім того, вихідні позиції БЮТ та «НУ—НС» у баченні подальшої перспективи державотворення далеко не збігаються з багатьох питань. Тому щодо ґрунтовного реформування конституційного ладу я — скоріше песиміст, ніж оптиміст. А щодо реформ в окремих сферах життєдіяльності суспільства, то тут можлива ситуативна більшість.

4. Потрібно реалізовувати соціальні завдання Президента. Тим паче, що й Партія регіонів свого часу взялася їх виконувати. А ось радикальні обіцянки (відмова з 1 січня від призову до Збройних сил, повернення в короткі терміни заощаджень) викликають скепсис, недовіру. Адже і досі немає реальної програми реалізації цих задумів. До того ж кон’юнктура на світових ринках енергоносіїв вимальовується складною і для України несприятливою. Зростання цін на газ викличе потребу у збільшенні державних дотацій на опалювання установ, закладів бюджетної сфери. Тому, як на мене, треба враховувати реалії, а не робити авантюрні кроки, які можуть завдати шкоди усім українцям.

Чернігів.