Реформа ЖКГ: потрібний захист інформації про споживачів послуг

Понад те, хоча в країні і без того досить гостро стоїть проблема бездомних усякого віку і стану, сучасна реформа ЖКГ розчиняє нинішню систему централізованого керування в сотнях і тисячах адміністративно нікому не підлеглих житлових об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Додайте сюди найближчу перспективу децентралізації сфери надання комунальних послуг. І тоді стане цілком зрозуміло: створення системи захисту інформації про населення навіть у такому вузькоспеціальному аспекті, як реформування ЖКГ, необхідно обговорювати серйозно і вже сьогодні. Адже не нами придумано: хто володіє інформацією, той володіє світом. А хто з нас відає, як, куди і яку інформацію про нас-таки, хто законослухняно звітує, передадуть? І якщо запитаєте про це, то чи відповість вам той само ЖЕК чи «Міськводоканал»?

Саме для аналізу ризиків, які виникають за такої ситуації, вчені і практики зібралися в грудні у Севастополі за «круглим столом». Тема його — «Про автоматизацію системи управління утриманням будинків і прибудинкових територій і контролю виникаючого «зворотного зв’язку» користувачів послугами ЖКГ для захисту їхніх громадянських прав та інтересів». Захід було організовано з ініціативи і на базі Управління державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації України в Севастополі. Якнайактивнішу участь у ньому брали представники Департаменту спеціальних наукових досліджень ВДО «Українська служба порятунку», севастопольського відділення УкрЮНЕПКОМ, ТОВ «Кримське аерокосмічне агентство», джанкойської міської ради (замовника системи), президії Кримської колегії адвокатів, інших розробників програми «АРМ (автоматизоване робоче місце) «Громадський щит», а також запрошені фахівці наглядових відомств і органів влади Севастополя.

Начальник Управління Держспецзв’язку України в Севастополі полковник Федір Єгоров розпочав роботу «круглого столу» з ілюстрації важливості належного функціонування електронних інформаційних систем фактом з новітньої нашої історії. Неспрацювання двох депутатських карток (чи збій у роботі системи) під час голосування у Верховній Раді за кандидатуру нового прем’єр-міністра додав і народним обранцям, і всім громадянам кілька тижнів нервозної невизначеності і новий виток у політичному протистоянні в Україні. На перший погляд, це підтвердження обов’язковості технічного захисту автоматизованих систем далеке від теми, що її обговорювали в Севастополі. Але взяти, приміром, запроваджувану без згоди споживачів практику створення «єдиного вікна» з розрахунків з підприємствами ЖКГ за спожиті послуги: воду гарячу й холодну, опалення, каналізацію, газ, електроенергію тощо. Адже громадянин не укладав договору (і, відповідно, не обумовлював взаємні права і обов’язки сторін) з жодною приватною чи владною структурою на збирання, узагальнення, а поготів — поширення інформації про себе. Але, не доведи Боже, комусь сторонньому спаде на думку на свій розсуд використовувати цю інформацію — таж вона в комп’ютерах «єдиного вікна» практично не захищена від несанкціонованого ознайомлення, ба навіть копіювання, а то й зміни. Хто може гарантувати, що всі названі вище операції не переслідуватимуть мету — на шкоду споживачеві?

Тому збирання інформації про громадян, по-перше, має проводитися у строгих рамках цивільно-правових відносин «споживач — постачальник послуг ЖКГ», і, по-друге, ця система в умовах комп’ютеризації обліку, обробки й узагальнення даних про спожиті послуги повинна виключати можливість порушення ст. 32 Конституції України.

Передусім це стосується проблеми «зворотного зв’язку», що виникає між громадянами і підприємствами ЖКГ під час роботи зі скаргами і пропозиціями, коли інформація про громадян як споживачів побутових послуг може збиратися, зберігатися і використовуватися без їхньої згоди.

Розвиваючи думку офіцера спецзв’язку, автор і керівник проекту «АРМ Громадський щит» Олександр Прималенний відзначив, що реформа ЖКГ розчиняє єдину систему керування «зворотним зв’язком» з населенням у сотнях тисяч розрізнених житлових і комунальних підприємств, котрі сьогодні не готові до поводження з інформацією про громадян у встановленому порядку. «Не готові» —це і недостатнє знання законодавства, і відсутність культури господарського розрахунку й відповідальності за управління чужою власністю, і корисливість, і безліч інших причин, пов’язаних з корупцією в наглядових органах, які взаємодіють з рейдерами або недбало оберігають довірену їм громадянами інформацію. Слід тут зазначити і відсутність аж дотепер практики судового переслідування відповідальних осіб за витік інформації. Хоча (поки що, на жаль, лише в теорії) за законом, вони мали б отримувати від п’яти до восьми років на роздуми у місцях позбавлення волі. Чи, принаймні, компенсувати збитки громадянам (із власної, а не з бюджетної кишені), заподіяні незаконним збиранням чи перекрученням інформації.

«Змушувати чиновників до цього дозволяє Конституція України, забезпечуючи, до речі, на перспективу непоганий заробіток розторопним громадянам, оскільки розуміння ними рівня конфіденційності узагальненої інформації про них буде завжди не на користь відповідальних осіб», — сказав О. Прималенний.

Заступник джанкойського міського голови Віктор Булигін погодився з тим, що відповідальним за схоронність і вірогідність інформації про громадян особам необхідно винятково чітко й усвідомлено:

1. Визнати чинник виникнення можливості нагромадження і поширення інформації про споживачів послуг ЖКГ експлуатаційними підприємствами житлово-комунальної сфери без згоди громадян.

2. Узяти до відома необхідність і можливість організації технічного захисту інформації в АСУ цивільно-правовими відносинами громадян у системі ЖКГ у процесі подання, обробки й узагальнення інформації побутового характеру.

3. Сприяти впровадженню в практику керування власниками будинків і організацій, котрі експлуатують ці будинки, технології забезпечення інформаційної безпеки обміну даними між населенням і комунальними підприємствами на базі договорів про утримання будинків і прибудинкових територій з елементами громадського захисту населення, а також організації доступу дільничних інспекторів територіальних органів керування і нагляду до діяльності автоматизованої системи утримання будинків і прибудинкових територій.

Учасники розробки в особі Севастопольського відділення УкрЮНЕПКОМ і ТОВ «Кримське аерокосмічне агентство» для наочності представили учасникам «круглого столу» типовий проект «АРМ диспетчера ЖЕО» і продемонстрували мультимедійний варіант організації процесу експлуатації житлових будинків і прибудинкової території об’єкта «Квартал житлових будинків по вулицях Колобова — Шевченка» як елемента генерального плану Севастополя. Єдність електронних інформаційних шарів і атрибутивної інформації до них про контрольований об’єкті з інформацією генерального плану міста дає змогу диспетчеру оперативно і вірогідно орієнтуватися практично в будь-якій ситуації на базі електронних інформаційних шарів і атрибутивної інформації, чи щодо банального засмічення каналізаційного стоку, а чи то хуліганства на прибудинковій території глупої ночі. Що стосується останнього, то фіксація протиправних діянь можлива завдяки системі телекамер. Зображення записується і в разі потреби може бути продемонстроване, наприклад, дільничному інспектору міліції. Але ця само камера з тим же успіхом може зафіксувати, приміром, час вашого повернення додому. Чи то персональний склад відвідувачів вашого офісу. Чи кількість і стан гостей, які вийшли з вашої квартири.

Голова Кримської колегії адвокатів, заслужений юрист України Валентин Зубарєв підкреслив важливість створення у складі «АРМ Громадський щит» типової системи «АРМ диспетчера ЖЕО», оскільки в аспекті конституційних гарантій пропонована технологія має низку особливостей, які можна розглядати як переваги. Перше: законодавчо забезпечує інформаційну безпеку обміну даними між населенням і комунальними підприємствами на базі колективного замовлення громадян на захист інформації в ієрархії «мешканець — ЖЕО — постачальник послуг» за договором про утримання будинків і прибудинкових територій. Друге: враховує вимоги державної політики з реформування системи ЖКГ до переходу на сучасні форми управління житловою власністю. Третє: забезпечує власникам будинків, організаціям, що їх експлуатують, наглядовим відомствам і органам місцевого самоврядування унікальну можливість зворотного зв’язку з населенням в умовах реформування централізованої системи ЖКГ на сотні і тисячі адміністративно не підлеглих власників будинків і експлуатаційних організацій.

Юрист із багаторічною практикою, В. Зубарєв відзначив ще одну особливість обговорюваної теми. Не секрет, що нині якість розробки генеральних планів міст на рівні захисту інтересів суспільства і громадян розглядається формально. Проектанти займаються не плануванням житлової забудови, а виділенням меж її площ. І в цих «межах» надто заповзятливі забудовники отримують «простір для польоту фантазії». Причини цього, з’ясовується, аж ніяк не в містобудівній безграмотності організації розвитку, а в нездатності органів влади поставити містобудівникам подібне завдання через неможливість збирання інформації від забудовників або власників житлових будинків, чи від підприємств. Пропоноване створення умов для «зворотного зв’язку» з населенням забезпечить вигідний обмін інформацією з власниками будинків у встановленому законом порядку про захист інформації. Якщо цього не зробити сьогодні, у період реформи ЖКГ на базі поки ще централізовано керованої власності територіальної громади, то з новоутвореними незалежними власниками будинків зробити це буде набагато складніше. Як наслідок, на процес формування і виконання генеральних планів, елементами якого повинні стати інформаційні шари сотень тисяч типових «АРМ диспетчера ЖЕО», зручних і вигідних для управління житловою власністю, необхідно звернути увагу в таких аспектах:

1. Генеральний план міста як довгостроковий правовий проект управлінського впливу на всі види діяльності, у тому числі в сфері ЖКГ, на підвідомчій території є найбільш інтегруючим інструментом визначення достатньої й необхідної кількості конфіденційної інформації. Це дозволяє завчасно і найбільш повно оцінити ситуацію розміщення і перелік виробників і користувачів такої інформації на всіх рівнях влади і дати прогноз її політичної, промислової і екологічної значущості.

2. З метою створення механізму превентивного контролю необхідно включити в структуру «АРМ «Громадський щит», як інструмента реалізації генерального плану в сфері побуту, окремий розділ вимог з технічного захисту інформації з обмеженим доступом і розробку загальноміської моделі загроз її безпеці, спираючись на облік усіх суб’єктів «зворотного зв’язку» у системі ЖКГ.

3. Необхідна розробка критеріїв оцінки взаємодії розробників і користувачів генерального плану в процесі його формування і коректування як системи збирання даних про якість житлової забудови і цивільного захисту населення в системі намічених показників функціонування і розвитку міста, у тому числі — в системі ЖКГ як найбільш активної сфери обміну даними про населення.

На практично одностайну думку учасників «круглого столу», поставленої мети в процесі дискусії було досягнуто: два взаємозалежних аспекти — технічний захист інформації і правові основи її впровадження в практику взаємин пересічних громадян зі структурами ЖКГ виявилися затребуваними і здатними до впровадження. При цьому цей «симбіоз», який зовні нагадує наступ на демократію, аж ніяк не може засмутити й засоби масової інформації: знання закону не тягне за собою відповідальності, а незнання його калічить людські долі.

Севастополь.