Чому для українських адміралів Західна військово-морська база перетворилася на валізу без ручки: кинути шкода, а нести важко

Від колишньої могутності залишилися лише спогади

Одеський порт пережив сім воєн і чотири революції. Три війни й одна революція обпалили порт своїм вогнем, одна війна зруйнувала вщент.

Були часи, коли в Одеському порту перебувало велике військово-морське з’єднання Чорноморського флоту СРСР. Сьогодні все це — у минулому. Від колишньої військово-морської могутності залишилися лише спогади й Практична, її ще називають Військова, гавань.

У районі Практичної гавані з боку Андросовського молу розташована Західна військово-морська база ВМС України.

Дивна річ — військових кораблів у Військовій гавані сьогодні немає й близько, а військово-морська база є. Причали нині тут експлуатують не за цільовим призначенням.

— Наведу кілька цифр, — розповідає начальник Одеського морського торговельного порту Герой України Микола Павлюк. — За минулий рік з військовими кораблями було здійснено 17 швартових операцій, у той час як із цивільними — 170. Причали ВМС використовують для відстоювання цивільних суден за демпінговими тарифами, що призводить до недоодержання державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» доходів. Ну й найголовніше — причали перебувають в аварійному стані, ремонт і днопоглиблювальні роботи не виконуються протягом багатьох років.

Сумно й смішно казати, але командування Західної військово-морської бази ВМС Збройних Сил України не в змозі приймати іноземні військові бойові кораблі на належному рівні й у необхідній кількості. Прикладом цього є військово-морські навчання «Сі Бриз-2007». Розміщення українських та іноземних військових кораблів здійснювалося на вантажних причалах порту.

На території військово-морської бази, режимному, зазначте, об’єкті, тиняються бомжі, працює меблевий цех, мешкає 12 родин моряків. З огляду на те, що командування ВМС України не вкладає в модернізацію й ремонт Військової гавані необхідних коштів, вона давно перетворилася для військових моряків на валізу без ручки — кинути шкода, а нести важко.

— Територія військово-морської бази перетворилася на прохідний двір, — розповідає начальник лінійного відділу міліції Одеса-порт підполковник міліції Олег Педан. — Тут швартуються рибальські судна, цивільні кораблі. Вони без оглядів розвантажують і завантажують товари й вантажі, які не піддано митному огляду. А взяти такий приклад: хто контролює витрату електроенергії, питної води суднами, що заходять на стоянку військово-морської бази? Адже вони належать морському торговельному порту. По суті, територія військово-морської бази в самому центрі Одеси перетворилася на кримінальний відстійник. Під час нещодавньої спецоперації, проведеної правоохоронними органами на території військово-морської бази, було виявлено сховище, де перебувала величезна кількість ножів, заготовок для мечів і шабель, арбалет, револьвер, бойова граната, боєприпаси. Були виявлені у величезній кількості наркотики.

Чи можна врятувати Військову гавань? Чи потрібно її рятувати? Що необхідно зробити для того, щоб вона працювала на економіку України? Відповіді на ці й багато інших запитань є, і їх знає керівництво Одеського морського торговельного порту. Їх викладено в дорученні міністерствам і відомствам за підписом Президента України Віктора Ющенка, який 13 грудня 2005 року відвідав Одесу з робочою поїздкою.

Надія жевріла недовго

У 2006 році була створена робоча група транспортників, Міноборони, секретаріату Президента. Українські адмірали передали транспортникам так звані «мінімальні вимоги про переміщення кораблів, суден і фондів військово-морської бази в інше місце дислокації».

Перші результати діяльності робочої групи вселяли надію на те, що взаєморозуміння між військовими моряками й транспортниками нарешті буде досягнуто — був підготовлений проект спільного використання Військової гавані Одеським морським торговельним портом і ВМС України.

Але змінився командувач ВМС України й співробітництво між портом і військовими моряками, що так добре починалося, було згорнуто. Імовірно, з ініціативи адміралів або вищого військового керівництва. Їх, до речі, напевно, не зацікавила цифра, що Одеський морський торговельний порт готовий проінвестувати 30 мільйонів гривень для створення, по суті, нової військово-морської бази. А дарма, до речі, не зацікавила. Одеський морський торговельний порт пропонував надати житло 12 родинам військових моряків, що живуть на Андросовському молу. Порт також брав на себе зобов’язання звести сучасну інфраструктуру військово-морської бази — КПП, зовнішню огорожу, під’їзні колії, диспетчерський пункт керування рейдом, казарми для військових моряків, лазню, котельню. Нові причали для базування військових кораблів.

З якою метою Одеський морський торговельний порт так прагне до розширення своїх виробничих площ за рахунок території військово-морської бази?

— Відповідь проста, — каже Микола Павлюк. — Ми плануємо вкласти 875 мільйонів гривень у будівництво найновішого перевантажувального комплексу. Ось прогнозні фінансові показники — щорічний чистий прибуток становитиме без обліку портових зборів 96 мільйонів гривень. Щорічні відрахування в бюджет досягнуть 40 мільйонів гривень. Планується створити більш як 250 робочих місць.

Не потрібно бути фахівцем в галузі транспортних проблем, щоб зрозуміти абсолютну істину — порт націлений у майбутнє, він бореться за перспективні вантажопотоки. Вантажообіг Одеського порту сьогодні становить близько 30 мільйонів тонн, до кінця нинішнього року портовики вийдуть на цифру 31 мільйон тонн, що становить майже 30 відсотків вантажообігу всіх українських портів.

В 2007 році очікується, що чистий прибуток порту становитиме 140 мільйонів гривень, а загальна сума податків, отримана від діяльності порту й суміжних організацій, становить близько 600 мільйонів гривень на рік, у тім числі в держбюджет близько 450 мільйонів і в місцевий бюджет майже 150 мільйонів гривень.

У марних міжвідомчих суперечках між Мінтрансом і Міноборони про подальшу долю Західної військово-морської бази плине час. Конкуренти України у вантажоперевезеннях на Чорному морі — Румунія (порт Констанца), Росія (порт Новоросійськ) — не збираються спати, а енергійно працюють над модернізацією портів. Контейнерні перевезення — сьогодні найперспективніший вид обробки вантажів. І вантажний перевантажувальний комплекс, який плановано побудувати у Військовій гавані, допоможе нашій державі, якщо вона, звичайно, не бажає втратити статус морської держави, це, образно кажучи, український прорив на Чорному морі.

Це потрібно було зробити вчора

Першочергові невідкладні заходи потрібно було приймати, як то кажуть, учора. Відомчі чвари — спільній справі перешкода. Необхідно поновити діяльність робочої комісії з визначення умов передачі об’єктів Міноборони й Держприкордонслужби в управління Мінтрансу. Уже треба шукати інвестора для будівництва перевантажувального комплексу. А 2008 року разом з інвестором уже потрібно розпочинати будівництво.

Яка точка зору військових моряків на можливість перепрофілювання Практичної гавані в контейнерний термінал? Її дізнатися ніяк не вдається, тому що, за словами начальника Одеського морського торговельного порту Миколи Павлюка, командир Західної військово-морської бази капітан 1-го рангу Карен Хачатуров, як вогню, боїться зустрічей з портовиками й абсолютно не прагне діалогу, пошуку прийнятного варіанта подальших дій.

Ну й буквально днями командувач Військово-морських сил України Збройних Сил України віце-адмірал Ігор Тенюх звернувся з офіційним листом до начальника Одеського морського торговельного порту. Він стосується військово-морських навчань «Сі Бриз-2008». Які, як і 2007 року, відбуватимуться в Одесі. Віце-адмірал Ігор Тенюх констатує: «Беручи до уваги обмежені можливості розміщення кораблів біля причалів Практичної гавані, представники іноземних військово-морських сил звернулися із проханнями ознайомитися з можливостями Одеського морського торговельного порту».

Все правильно — адже не в забрудненій і розбитій Практичній гавані швартувати бойові есмінці й підводні човни країн-учасниць «Сі Бриз-2008». Для цього й існує Одеський морський торговельний порт — гордість країни.

Леонід БРОВЧЕНКО,В’ячеслав ВОРОНКОВ.

Одеса.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.