20 січня 1709 року за наказом шведського короля Карла була спроба захопити Великі Сорочинці, але напад шведів відбили. Уродженцями Великих Сорочинців є письменники Микола Гоголь, Володимир Самійленко, Олесь Донченко, кобзар М. Кравченко, поети Я. Шутько, П. Тетянко та Л. Тома, письменниця-перекладачка

З. Кундіренко, народна художниця Л. Мєшкова, мікробіолог Г. Ручко. У Великих Сорочинцях свого часу побували Максим Горький (1891) та Володимир Гіляровський (1899).

Сьогоднішнє село Великі Сорочинці відоме передовсім своїм ярмарком. Хоча тут відбулися значущіші й трагічніші події, що сколихнули колись усю Російську імперію. Царські сатрапи буквально потопили в крові повстання тамтешніх селян, але не зломили їхнього одвічного прагнення мати землю і волю... Причому, на відміну від багатьох стихійних бунтів, у Великих Сорочинцях усе починалося за законами, так би мовити, класичного Майдану. Безпосереднім приводом до повстання був арешт 17 грудня 1905 року члена селянської спілки Г. Безвіконного. 18 грудня селяни, зібравшись на мітинг, вивісили червоні прапори, роззброїли поліцію і зажадали звільнення заарештованого. Було обрано селянський актив, який очолив повстання.

У відповідь на таку «зухвалість» із Миргорода вирушив кінний каральний загін. Тільки-но про це стало відомо, як на той же майдан поспішили сотні селян із косами, вилами та іншими «підручними засобами» боротьби. Під час збройної сутички було вбито командира карального загону. Втрати селян становили 63 чоловіка, вбитими і пораненими.

Через день з Полтави до Великих Сорочинців прибув іще потужніший каральний загін на чолі зі статським радником Філоновим. Озброєні двома гарматами, козаки знову зігнали селян на засніжений майдан, поставили їх на коліна і протримали так більше чотирьох годин, жорстоко катуючи «зачинщиків» повстання.

Каральний марш засудив у пресі видатний письменник і правозахисник Володимир Короленко, на початку 1906 року опублікувавши в газеті «Полтавщина» свій «Відкритий лист статському раднику Філонову», де викрив беззаконня і жорстокість Філонова, який керував придушенням селянського виступу. «Сорочинською трагедією» назвав письменник-гуманіст і окрему книгу, написану на цьому матеріалі. Пізніше ці події відобразив у романі «Мати» і Андрій Головко.

Полтавська область.

Прохання до тих, кому щось відомо про цих людей, звертатися до власного кореспондента газети «Голос України» у Полтавській області Скобельського Дмитра Віталійовича.

Телефони: 8 (0532) 56-50-58,8-096-561-99-79.