Трансферти, субсидії, субвенції, дотації — ці терміни стали вже майже звичними для нас: часто чуємо їх з екранів телевізорів, з вуст посадовців, депутатів. Ще раніше пересічного громадянина змусили засвоїти поняття «бюджет». Що означають ці виключно іншомовні слова? Як уторопати їх, коли тобі ними пояснюють ту чи іншу ситуацію? По допомогу наш кореспондент звернувся до головного фінансового управління області. Завдання, скажемо відверто, непросте навіть для людей із вищою освітою, не кажучи вже про «три класи й два калідори».

Пригадуєте, коли вперше почули про бюджет? Напевне, тоді, коли в країні масово не платили пенсії та зарплати, коли вийшли страйкувати вчителі, а за ними потроху потяглися представники культури й навіть медики, котрим начебто заборонено страйкувати. Був час, перекривали дороги. Певно, через те, що стояла наша інтелігенція з простягнутою рукою, з того часу й закріпилося за нею просто-таки нешанобливе слово «бюджетник», що завідомо означає: працівник із жебрацькою зарплатою. Звернімося за тлумаченням до книжок. «Політичний і фінансово-економічний словник» Оксани Сліпушко пише: бюджет (англ.) — грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста, села), підприємства, установи за певний період.

— Так, принцип збалансованості бюджету означає, що об'єм передбачених бюджетом розходів має відповідати сумарному об’єму доходів, — пояснює начальник фінуправління Херсонської облдержадміністрації Сергій Нікольський (на знімку). — Бюджет — це форма утворення й витрачання фонду грошових засобів, призначених для фінансового забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування. Бюджет області покликаний забезпечити виконання делегованих державою повноважень виконавчій владі. Серед тих повноважень найперше — це освіта та охорона здоров'я.

Отже, доходна частина обласного бюджету Херсонщини на 2007 рік визначена в сумі понад 1 мільярд 213 тисяч гривень. Причому 55 відсотків у цій цифрі складають трансферти — дотації та субвенції з державного бюджету. Область є дотаційною, тобто такою, що сама себе не може забезпечити власними коштами, і дотації надходять за рахунок областей-донорів, які мають потужний промисловий потенціал. За рахунок власних коштів міг би себе забезпечити тільки обласний центр. Отож, тут маємо приклад, як «усе збирається до Києва, щоб потім розподілитися».

До всього, Херсонщину відносять ще й до числа депресивних областей. Виявляється, цей термін теж є офіційно прийнятим. Утім, за словами Сергія Нікольського, голова облдержадміністрації Борис Силенков не погоджується з цим, вважаючи, що показники розвитку й життя регіону не відповідають «депресивним».

На чому ж тримається бюджет регіону? Основним джерелом формування бюджету є податок з доходів фізичних осіб, відомий прибутковий податок — він становить 77, 5%. Другим важливим джерелом наповнення обласного бюджету є плата за землю — її розмір посідає 10% серед надходжень. 3% — плата за торговий патент, 4,8% — єдиний податок від приватних підприємців. До обласного бюджету зараховується й плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що становить близько 2 відсотків.

— Багато в чому чинний бюджетний кодекс є ще не досконалим, але те, що він прийнятий, — значний крок у нашому поступі. Адже насамперед європейські стандарти вимагають прозорого витрачання коштів держави та громади, — зазначає Сергій Нікольський. — І якщо раніше багато що залежало від того, які стосунки в керівників області з Києвом, як хто вміє попросити, так і виділялися кошти, то тепер згідно з кодексом усі області зрівняні в грошах, бо розрахунки до всіх застосовуються однакові, згідно з кількістю населення.

Окреме слово варто сказати про субвенції. Це кошти, виділені державою на цільові потреби. Приміром, на придбання житла для військовослужбовців. І отут маємо парадоксальний приклад того, як держава начебто дає гроші, але скористатися ними — зась! Бо запровадила сама ж «тендерні» правила. Як те розуміти нефахівцям, пересічним громадянам? Простішою мовою — конкурси. Візьмемо для прикладу керівника якоїсь будівельної компанії. Хочеш освоїти державні кошти й збудувати житло безквартирним офіцерам, бери участь у конкурсі-тендері. Але таких, як ти, має бути ще принаймні двоє, інакше тендер не відбудеться. Тепер заплати 12 тисяч гривень за те, щоб тебе внесли до спеціального реєстру, і ще чималі кошти, щоб тобі дали пакет документів, які вчать людей проводити тендер, та ще багато чого заплати. Монополію на це тримають приватні утворення. Кошти державні — а заробляють приватники. При цьому почуваєшся як кіт у мішку, бо не знаєш, чи хтось іще зголосився будувати житло. Зрештою, якщо й відбувся тендер, то переможені своїх грошей назад не отримають. Тож і не йдуть потенційні учасники на тендер.

Таким чином, зазначає Сергій Нікольський, в області накопичилося на рахунках казначейства понад 40 мільйонів гривень, які неосвоєні через відсутність тендерів. Із закінченням календарного року вони «пропадають» як невикористані. — Але подітися нікуди, — зітхає начальник фінуправління, — таким є закон, і ми діємо в його рамках...