Кілька років тому львів'яни були приголомшені трагедією: викладач Львівського національного університету ім. І. Франка підпалив себе й загинув. Це був протест проти цинічного наступу забудовників. Ті, не чекаючи правових рішень, вторглися в сад, який він і його родина вирощували десятиліттями. Третьою стороною були чиновники міської ради, які не зуміли владнати ситуацію. Цей випадок став гіркою наукою...
До слова, в середні віки люди, які міряли у Львові землю, загадково
«зникали». Здогадуєтеся чому? За панування Австрії система земельних відносин стала цивілізованою: було визначено межі вулиць, прибудинкових територій тощо. Ще й досі в старій частині міста користуються цією системою, бо вона — оптимальна. А от за часів радянської влади почався хаос: не збігалися межі, координати, багато чого треба виправляти.— Сьогодні Львів розв'язує дві проблеми: створення власне кадастру й проведення інвентаризації території, — розповідає заступник начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Ігор Гуменчук. — Поетапно оформляємо земельні ділянки, закріплені за об'єктами комунального майна, — школами, дитсадками, закладами культури. Визначаємо прибудинкові території, промислові зони, дороги і проїзди. Тоді бачимо
«білі плями». Місто займає площу 15, 2 тисячі гектарів. У цих межах уже затісно. Схожий Краків теж має мільйон населення, але площу — втричі більшу. Приміські сільради для зиску без докорів сумління розпоряджаються землями на власний розсуд, користуючись міською інфраструктурою. Забудова там ведеться стихійно, кожен війт вважає, що він — чи не найвища посадова особа. Спілкуючись практично з усіма 15 головами приміських сільрад, ми шукаємо компроміс. Перший варіант: агломерат сільських рад із центром у Львові. Другий варіант: спільне використання проблемних земельних ділянок. Нині опрацьовуємо проект угоди із Зимноводівською сільрадою про спільне використання ділянки. Усі рішення узгоджуватимуться, інвестиції ділитимемо. А коли земельна ділянка вже буде освоєна й не потрібна селу, місто зможе її забрати. За рахунок втілення таких ідей територія Львова виросте до 22 тисяч гектарів.Ось така картина — на загал. А от кожна окремо із понад ста земельних ділянок, які нині готують на торги, по по-своєму проблемна. Їх треба
«чистити» — юридично, візуально. Бо надто тісно переплітаються інтереси різних юридичних і фізичних осіб та міста. Самовільні забудови зносять після рішення суду. Іноді й без такого рішення, коли відповідача немає. Так було, до прикладу, перед продажем на земельних торгах ділянки по вулиці Городоцькій. Невідомі особи за одну ніч поставили паркан із залізобетонних блоків, щоб перешкодити торгам. Не знайшовши господаря паркану, міський голова Львова, а потім і виконком ухвалюють рішення: знести паркан у присутності міліції, управління капітального будівництва. Коли ділянку продали за 17 млн. грн., з'явився власник паркану. Потім було чотири суди, які міська рада виграла. Чоловік, хоч і був порушником закону, все-таки відстоював своє право на... волюнтаризм.Одна з резонансних земельних
«епопей» пов'язана з ринком «Південний»: велика ділянка забудована самовільно, й тепер власник визнав це...— Створено комісію, яка має визначити суму відшкодування за використання ділянки, самовільне зведення будівель, — каже Ігор Гуменчук. — Вдасник ринку іде на контакт, триває нормальна робота, пошук компромісу.
Однак свого часу неправові й неправедні дії
«зацікавлених сторін», на жаль, призвели до трагедії: було вчинено замах на життя власника ринку, загинув його заступник...Від 2003 року картина змінилася: земельні процеси увійшли в цивілізоване русло. Нині Львів за державною статистичною звітністю посідає перші-треті місця в Україні з продажу земель за останні роки. Щороку тут проводять 10-15 аукціонів з продажу земельних ділянок. Минулоріч на Міжнародному інвестиційному ярмарку, в рамках якого відбувся аукціон, продано ділянку по вулиці Лисенка ціною 674 долари США за кв. м. Цього року по вулиці Федорова, тобто в історичній частині міста, продано право оренди ділянки площею 1 тис. 700 кв. м. Ціна — 2 тис. 235 доларів США за один метр квадратний. Рекорд європейського рівня! Ділянку придбала київська структура під чотиризірковий готель. Попит породжує пропозиції й формує ціни.
— Щоб розширити географію продажу землі, ми разом із депутатськими комісіями розробили уніфікований документ, якого немає в жодному місті України, — не без гордості каже Ігор Гуменчук. — Документом передбачено: надання в оренду, продаж права оренди земельної ділянки, продаж на аукціонах, надання ділянок інвестиційним і фінансовим шляхом. Тобто ми максимально спростили процедуру. У рамках підготовки до Євро-2012 земля дорожчатиме, але не надто. Місто вже визначило земельну ділянку площею 25 гектарів під стадіон та навколишню інфраструктуру. Вже є проект розвитку цієї території. Триває підготовка дев'яти місць під готелі й шести — під паркінги. Інвестори зацікавлені, щоб кожна ділянка була максимально
«чистою», ми — теж...Давній австрійський досвід теж стане у пригоді: сучасні львів'яни за прикладом попередників прагнуть залишити гармонійний життєвий простір нащадкам.
Фото з архіву.
