Через заборгованість в'язниць перед Вінницьким управлінням Пенсійного фонду України виникає проблема з виплатою пенсій законослухняним громадянам
Більш як мільйон гривень заборгувало управління Держдепартаменту з виконання покарань у Вінницькій області пенсіонерам. Протягом останніх років його структури — в'язниці та виправні колонії — недоплачують від 728 тисяч гривень (2005 рік) до 1,1 мільйона гривень на цей час. Одним із заходів впливу на злісних неплатників чинне законодавство вважає визнання їх банкрутами. Застосувати таку процедуру до вінницьких в'язниць запропонував начальник управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Микола Черненко. Таке рішення, на його думку, пішло б на користь обом сторонам. Управлінню департаменту з виконання покарань на час оголошення банкрутства не нараховували б пеню і не вдавалися б до штрафних санкцій, зазначає пан Черненко. Так передбачено законодавством. А це немалі суми.
Головний спеціаліст обласного управління ПФУ Альбіна Залєвська підтвердила сказане такими розрахунками. Загальна сума боргу (1,1 млн. грн.), яку недоплатили пенсіонерам вінницькі в'язниці, включає в себе 160,2 тисячі гривень штрафних санкцій та 153,2 тисячі гривень пені.
— При затримці у сплаті коштів, — уточнює Альбіна Залєвська, — до боржника застосовується так звана прогресивна шкала штрафних санкцій. Через 30 днів несплати до заборгованої суми нараховується 10% фінансових санкцій, через 90 днів — 20%, а через більш як 90 днів — 50%. Крім того, за кожен день простроченого платежу нараховується пеня у розмірі 0,1% до суми недоплат.
— Якби управління Держдепартаменту з виконання покарань уклало з нами мирову угоду щодо визначення строків погашення боргів, а тоді почалася процедура банкрутства, у такому випадку на всі штрафні санкції й пеню був би накладений мораторій, — продовжує Микола Черненко. — А це значить, суттєво зменшилися б штрафні санкції. За такою схемою ми вже працювали з однією структурою. Вона взяла кредит у банку і одноразово розрахувалася з боргами. Далі робота пішла, як мовиться, з чистого аркуша.
Щоправда, уточнює співрозмовник, тут є одна дуже суттєва деталь. Якщо укладені домовленості порушуються боржником, тоді чинне законодавство передбачає продаж майна банкрута, а виручені кошти витрачаються на погашення боргів.
Сергій Ткач, начальник управління Держдепартаменту з виконання покарань у Вінницькій області, у відповідь на дану пропозицію зазначив, що державні установи не можуть визнаватися банкрутами. Проблема не в тому, що хтось не хоче платити до Пенсійного фонду, додав пан Ткач, така ситуація склалася через постійне недофінансування їхнього управління державою. Тому установи управління змушені за власні кошти забезпечувати своє існування. За словами співрозмовника, 5 мільйонів гривень, отриманих від господарської діяльності, перерахували у бюджет. Майже у кожній виправній колонії створено підприємства. Здебільшого вони здійснюють переробку деревини й виготовлення з неї виробів. Частину продукції відправляють навіть за кордон. Наприклад, підприємство Крижопільського виправного центру експортує свої вироби у Польщу. Укладено угоду ще з однією країною. Замість того, щоб підтримати таку виробничу діяльність виправних колоній, держава не вчасно й не в повному обсязі повертає суми ПДВ за експорт виробів.
Пропозиція начальника управління ПФУ у Вінницькій області про визнання банкрутами в'язниці і виправні колонії все-таки насторожила боржників:
— А де ж тоді в'язні подінуться? — так зреагували в управлінні Держдепартаменту з виконання покарань. — Все одно нам треба разом шукати вихід, — зазначає Микола Черненко. — Через більш як мільйонний борг тюрем виникає проблема виплати пенсій законослухняним громадянам.
