Шляхом прабабусі

— Добридень, Юліє Михайлівно! — оточують діти барвистим віночком свою вчительку і, немов ластів’ята, щебечуть навперебій.

— Це мій двадцятий рік у Чигиринській спеціалізованій школі № 2, — зауважила Юлія Бершацька  після спілкування зі школярами. — Про педагогіку мріяла з дитинства, закінчила філологічний факультет Черкаського педінституту. Батьки розповідали, що моя прабабуся Ганна Климівна вчителювала неподалік у селі Іванівці. Кажуть, дуже любили її не тільки учні, а й їхні батьки.

Юлію Михайлівну, вчителя вищої категорії, голову методоб’єднання, також шанують у колективі та місті. За високий професіоналізм і чуйність. Вона очолює шкільну профспілкову організацію, є членом райкому профспілки працівників освіти.

Натомість Бершацька пишається своїми учнями, серед яких чимало колег. А ще тим, що є хрещеною матір’ю для двадцяти чигиринців — малих і дорослих.

Лідія ТИТАРЕНКО.

Черкаська область.

Забудьмо слово «примусити»...

Якщо ми будуємо демократичну школу, нам слід забути слово «примусити». Та, як показує практика, дуже важко відмовитись від форм прямого чи непрямого примусу. «Не вмієш — научимо, не хочеш — примусимо!» — такий суто тоталітарний підхід, мабуть, у нас у крові.

До чого дійшов прогрес у сфері використання сучасних ІКТ заради інформування батьків про «успішність та поведінку учнів» читаю у замітці Віктора Скрипника «Батьків про успішність учнів повідомляють мобільним телефоном» («Голос України» за 30.11.2007). Виявляється, у продвинутій вінницькій «школі радості» замість паперових (певне, дбають про збереження лісів або начитались моїх статей про безпаперові технології управління) запровадили «електронні щоденники». Тепер батьки мають щастя (або нещастя) читати на своїх мобільних телефонах повідомлення про успішність та поведінку їх чад двічі на тиждень. Розсилають ці SMS оператори однієї з фірм. Гадаю, вистачає педагогічного такту так сформулювати повідомлення, щоб не спровокувати фізичні покарання дітей руками розлючених батьків. Утім, є певні сумніви у тому, що після десятої малорадісної SMS батьківський пасок (не електронний, а цілком реальний) не погуляє по спинах неслухів. Упевнений, така новація не пробудить у них ніжних почуттів до навіть дуже престижної школи-ліцею.

Як вплине систематичне застосування фізичного примусу, здійснюваного руками затероризованих SMS-ками батьків на стан успішності, спрогнозувати не можу. Не сумніваюсь в одному: не можна досягати навіть позитивного результату в показниках академічної успішності учнів будь-якою ціною. Вона може виявитись зависокою! Такий SMS-засів «розумного, доброго, вічного» неминуче вилізе боком...

Віктор ГРОМОВИЙ,заслужений учитель України.

Кіровоград.

Якщо з комп’ютером на «ти»

Названо переможців четвертого всеукраїнського конкурсу «Вчитель-новатор», організованого компанією «Майкрософт Україна» в рамках програми «Партнерство в навчанні» спільно з Академією педагогічних наук України та за сприяння Міністерства освіти і науки.

Участь у змаганнях взяли вчителі загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, науковці, викладачі та студенти вузів, а також викладачі інститутів післядипломної освіти.

Учасники конкурсу подали розробки уроків, конспекти лекцій, підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, що описують або використовують програмні продукти Mайкрософт тощо.

Цього року подано 291 заявку, що майже втричі більше, ніж торік. Загалом визначено 10 переможців у трьох номінаціях: учителі ЗОШ і ПТНЗ, викладачі ВНЗ і науковці та студенти вузів. Головний приз (ноутбук, мультимедійний проектор та можливість презентувати свій проект на міжнародному форумі «Вчитель-новатор 2008» отримав учитель англійської мови спеціалізованої школи №10 з міста Суми Віктор Черненко.