Попри високий рівень безробіття, показник якого перевищує загальнодержавний, в області є проблема: де знайти робочу силу?

Ким хочуть працювати дівчата й юнаки? Серед молоді більше охочих вивчати юриспруденцію, банківську справу, економіку та фінанси.

— Тим часом знайти роботу на Херсонщині жодних шансів не мають саме юристи й економісти, — розповідає директор Херсонського обласного центру зайнятості Євген Єршов — Натомість є нагальна потреба в інженерах-електриках, інженерах-конструкторах, украй потребують місцеві підприємства і робітничих рук. Тут не вистачає слюсарів, токарів, електрогазозварників, фрезерувальників.

Скільки людей в області пропонують свої робочі руки? Виявляється, порівняно з іншими регіонами не так і багато — 26 тисяч осіб, що, за офіційними даними, становить 2,2 відсотка від загальної кількості працездатного населення. Насправді безробітних набагато більше, і шукають вони роботу самотужки. А роботодавці в пошуках робсили часто використовують своїх працюючих співробітників, щоб ті підбирали людей з числа знайомих, набирають працівників як учнів виробничих спеціальностей. Бажаючих вчитися було б більше, якби пропонували житло, хоча б у гуртожитках.

Тим часом у зв’язку з капітальною реконструкцією згорнуло роботу найбільше бюджетонаповнююче підприємство — Херсонський нафтопереробний завод. Тут звільнили 700 працівників. Не кращі справи й на комбайновому, бавовняному. Здавалося б, у чому проблема, забирай, роботодавцю, готові кадри! І все ж у робочих руках є потреба, про що свідчать оголошення в газетах, на радіо, телебаченні: «Потрібні газоелектрозварювальники, робітники будівельних спеціальностей, бульдозеристи... тощо».

— З одного боку, це добре: якщо є потреба, значить, економіка області динамічно розвивається, — зауважує Євген Єршов. — На сьогодні у нас в «обробці» 40 тисяч вакансій. Але серед тих, хто шукає роботу, переважна більшість людей з вищою освітою, а вакансії, навпаки, — робітничі, такі, що не потребують вузівського диплома. А фахівців зі спеціальностями, що їх здобувають у профтехучилищах чи безпосередньо на робочому місці, значно менше.

Чи означає це, що попит випереджає пропозицію і центр не в змозі з цим впоратися?

«Власне, так воно і є. Але в більшості випадків пропозиції роботодавців містять в собі одну причину: відмову безробітного йти на пропоновану вакансію», — пояснює директор.

Адже навіть при тому, що область посідає 26-те місце за рівнем середньої зарплати, яка нині на Херсонщині становить 1024 гривні, пропозиції коливаються від 400 до 600 гривень.

— Решта — в конвертах, і це стримуючий чинник, — каже Євген Олександрович. — До того ж роботодавець хоче взяти навіть звичайного роботягу неодмінно високої кваліфікації. Отже, пропозиції про працевлаштування є, але не всі підприємства можуть запропонувати достойну зарплату, пакет соціальних гарантій. Та ще й вони не мають житла для приїжджих. Тісні партнерські стосунки у нас склалися з суднобудівним заводом, котрий нині динамічно розвивається. Тут пристойна зарплата, багато вакансій складальників, зварювальників, але гуртожитки свого часу були продані. Що стосується нафтопереробного заводу, то ми пропонуємо звільненим переходити на суднобудівний. З незрозумілих причин погоджуються не всі. Все-таки із зареєстрованих 343 безробітних з НПЗ працевлаштовані за нашого сприяння вже 108 осіб. Ще 90 пройшли курси перепідготовки. Гірше з комбайновим, де розпочато процедуру банкрутства: із 136 влаштовано лише семеро.

Отож, у пошуках робочих рук роботодавець змушений іти назустріч і створювати сприятливі умови і для підготовки кадрів, і для роботи. Так, той-таки суднобудівний разом з центром зайнятості перепрофілював колишнє ПТУ на ліцей, де готують потрібних спеціалістів. Потреба в робочих руках підштовхує роботодавця до підвищення оплати праці, до утвердження престижу ремесел в колективах. Такими є, приміром, конкурси на кращого за професією, які почали відроджуватися на виробництві та у сфері обслуговування. Є впевненість, що повернеться слава й гордість робітничих професій.

Геннадій КАБАНЧЕНКО,Алла БРУСИЛОВА.

Херсонська область.