Робота наших учених «Інформаційна технологія та технічні методи безконтактної діагностики в медицині, біології і техніці» (автори — І. Войтович, Ю. Мінов, П. Сутков, М. Примін, В. Сосницький, О. Пархоменко,

В. Козловський, І. Луб’янова та Л. Стаднюк) щойно отримала Державну премію України в галузі науки і техніки. Відповідний указ Президента розміщено на його сайті.

Називається метод магнітокардіографія. Стоїть така єдина в Україні установка в Національному науковому центрі «Інститут кардіології імені Стражеско» (на знімку). Система здатна вловлювати найменші зміни в роботі серця на дуже ранній стадії захворювання. Нічого подібного, стверджують фахівці, в Україні досі не було. Тому вчені сподіваються, що, може, таке високе визнання стане поштовхом, щоб їхній винахід знайшов застосування в лікарнях. Бо, як свідчить статистика, у загальній структурі смертності в Україні перше місце належить смертям саме від серцево-судинних захворювань — 63 відсотки. У Європі цей показник — не більш як 42 відсотки. Серцево-судинну патологію виявляють у третини населення України, а у двох третин вона є основною причиною смерті. Щороку буває майже 50 тисяч нових інфарктів міокарда. До того ж з кожним роком серцево-судинні хвороби молодшають.

Від підводного човна — до людини

Процес діагностування на новій установці — досить простий. Пацієнт лежить на медичній кушетці, над якою міститься сканер. Зовні він чимось схожий на непрозору колбу. Цей сканер і зчитує інформацію про магнітне поле вашого серця. Дані передаються на комп’ютер. На всю процедуру потрібно близько 20 хвилин. Ще стільки знадобиться, щоб система їх систематизувала і перевела із площини кібернетики в медичну і видала. Після цього лікар зможе прописати певне лікування або просто дати рекомендації, як берегти серце.

До речі, часто одні й ті самі ліки на одного пацієнта діють позитивно, а на іншого — навпаки. Тож, на апараті можна легко простежити, чи правильні ліки ви приймаєте, а отже, і вчасно зреагувати та, можливо, поміняти курс лікування.

— Як саме прилад ловить магнітні поля людини і чи справді немає жодного негативного впливу на організм?

— Саме так, це неінвазивний метод, запевняє мене провідний науковий співробітник Інституту кібернетики імені Глушкова НАНУ, керівник лабораторії магнітокардіографії Володимир Сосницький. За основу вчені взяли свої напрацювання в колишній «оборонці», зокрема і дослідження магнітних полів, що виникають навколо, приміром, торпеди. Упіймати їх і правильно розпізнати, виділити з-поміж іншого магнітного шуму — таке головне завдання ставилося колись у пошуках так званих ворожих об’єктів. Коли розпався союз, учені почали думати над застосуванням методики в мирних цілях. І тоді ж дійшли висновку, що магнітне поле людського серця дуже схоже за частотами з підводного човна. Щоправда, виділити його з-поміж інших магнітних коливань досить важко. Адже людина весь час перебуває в оточенні найрізноманітніших приладів, які випромінюють свої магнітні поля, і виокремити одне із них — завдання не з легких. Але вчені змогли це зробити. Фактично це результат 20 років співпраці кібернетиків, фізиків, а згодом і лікарів. Чотири роки наші науковці досліджували прилад у Німеччині та інших європейських країнах. Лише після цього було дано дозвіл на його застосування. Утім, українські чиновники чомусь не квапляться запроваджувати цей вид діагностики.

Ціна питання — один «наворочений» мерседес

— Може, це коштує непомірних грошей? — запитую пана Володимира.

— Наша діагностична система обійдеться приблизно в 200 тисяч доларів. При цьому навіть не потрібне спеціальне приміщення, розмістити установку можна в будь-якому медичному кабінеті. До того ж ми самі готові організувати серійне виробництво на вітчизняному підприємстві. Приміром, на заводі «Буревісник», з яким ми вже співпрацювали. А це ще й робочі місця. Також невеликі замовлення могла б виконувати наша фірма «Київська медична група». Її створено спеціально для трансформації наукових розробок у практику. Хочу також наголосити, що таку установку можна зробити досить швидко — за три-чотири місяці. Але для цього потрібне замовлення. Неважливо — від держави воно чи від приватної особи.

— У нас, каже Володимир Миколайович, якась непробивна стіна. Всі аплодують: «Ой, які ви молодці!» А далі — ні кроку. Натомість, вважає він, якби Міністерство охорони здоров’я включило біомагнітні обстеження до протоколів діагностики, і такими системами оснастити хоча б головні міста регіонів, користь була б обопільна. Зокрема, це дало б можливість значною мірою уникати катастроф. Адже під час відбору кадрів, приміром, для стратегічних об’єктів — на кшталт диспетчера на АЕС, людину можна було б протестувати. Та згадаймо хоча б автокатастрофу, коли за кермом загинув народний депутат Юрій Оробець. Як відомо, висновок медекспертизи засвідчив, що у народного обранця стався серцевий напад. А цього можна було б уникнути, якби вчасно виявили хворобу.

На жаль, в Україні ані чиновники, ані люди з грошима жодним чином поки що не зреагували на розробку. Хоча обіцяли багато. Це й зрозуміло, адже всі вони за найменшої потреби їдуть лікуватися за кордон. Тим самим, вважає Володимир Миколайович, підривають і без того невелику довіру громадян до вітчизняної медицини. Ще однією причиною, каже він, є незацікавленість медиків. Лікар отримує зарплату не за профілактику і меншу кількість хворих, а за те, скільки пацієнтів пролікує.

Люди махнули рукою на здоров’я, а ще не довіряють лікарям

— Ми відкриваємо Центр серця, робимо надскладні операції і майже нічого — для профілактики?

— Слід зазначити, що і самі люди не надто дбають про себе. У Німеччині, — каже пан Володимир, — ставлення до здоров’я кардинально інше. Німці велику увагу приділяють саме профілактиці.

До речі, влітку цього року Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка передбачає посилення боротьби з серцевими захворюваннями. Вони закликають усі країни, що входять до Європейського союзу, спрямувати зусилля на раннє виявлення серцевих недуг. Там розуміють, що профілактика набагато дешевша, аніж лікування, коли людина вже на інвалідності. В Україні з приводу цього — цілковите затишшя. Але, оскільки ми весь час декларуємо своє прагнення потрапити до Європи, можливо, і нашому парламентові варто було б розробити закони і спрямувати їх на підтримання діагностичних центрів та новітніх технологій, що працюють у цьому напрямі. У такий спосіб ми вирішили б чимало нагальних питань. На жаль, українська медицина не зацікавлена в здоровому пацієнті, а пацієнт не довіряє лікарю.

Тим часом, запевняють в Інституті кібернетики, окрім серця за такою самою схемою можна було досліджувати мозок, судини, інші не менш важливі органи.

— У Німеччині з допомогою нашої апаратури ми обстежували навіть ще ненароджену дитину. Все це можна робити і в нас, якщо наш винахід трохи адаптувати в певну площину. І, звичайно, переконати чиновників і знайти для цього кошти, — ще раз наголошує Володимир Сосницький.

Фото із каталогу «Інноваційні технології».